Верховна Рада України 19 жовтня працювала в дуже інтенсивному режимі. Депутати ухвалили медичну реформу та направили два подібних законопроекти про скасування депутатської недоторканності на розгляд Конституційного суду. А от визначитись зі змінами до виборчої системи не вдалось.
На ранок 19 жовтня депутатам залишалось розглянути близько сотні із майже 900 поправок до медичної реформи.
«Шановні колеги, я думаю, ніхто не буде заперечувати, якщо ми включимо трансляцію на вулицю. На вулиці є велика кількість прихильників медичної реформи і тих, хто підтримує зняття депутатської недоторканності», – сказав спікер Андрій Парубій, маючи на увазі мітингарів, які вже третій день пікетують стіни Верховної Ради з вимогою політичних реформ.
Зрештою, голосів на базовий законопроект №6327, а також технічні №6604 та №7117 вистачило, і медичну реформу, яку депутати розглядали три дні, все ж ухвалили.
«Українська медична спільнота підтримує медичну реформу, але не таку, що призведе до смертності і того, що люди просто не зможуть більше отримувати допомогу», – апелювала голова профільного парламентського комітету Ольга Богомолець, яка послідовно виступала проти нової концепції.
Утім, між першим і другим читанням реформа зазнала суттєвих змін: скажімо, за медичне обслуговування платитиме держава, але співоплату за медичну допомогу скасували. Також депутати відмовились від визнання міжнародних медичних протоколів і від фінансування первинної ланки через субвенції.
Виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун напередодні неодноразово коментувала, що такі правки фактично зводять реформу нанівець. Утім, після голосування вона подякувала депутатам за підтримку закону.
«Ціла країна чекає на медичну реформу, дякую за співпрацю», – сказала Супрун.
Недоторканність
Зрештою, Верховна Рада перейшла до найгарячішого питання – зняття депутатської недоторканності. На таких змінах наполягали активісти під парламентом, українці загалом, а також це обіцяли українські політики ще від початку незалежності України.
Для направлення до Конституційного суду надійшли два подібних законопроекти: президентський (№7203) та депутатський (№6773).
Процедура внесення таких змін до Конституції досить тривала: спершу Конституційний суд має надати позитивний висновок щодо законопроекту – без цього депутати не можуть за нього голосувати. Згодом, обов’язково на наступній сесії, депутати зможуть його ухвалити, зібравши 300 голосів.
Та слід зважати, що після того, як Конституційний суд надає свій висновок, правок у документ уже вносити не можна, додав голова парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич.
Саме через те, що процедура є такою складною, поданий главою держави Петром Порошенком документ пропонує скасувати недоторканність уже з 1 січня 2020 року. Про це заявила представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко.
«Після висновку Конституційного суду голосування в другому читанні має відбуватись уже на наступній сесії. У цей процес ми орієнтовно увійдемо на осінь 2018 року. Відповідно, вся ця процедура затягнеться до 2019 року. Тому президент не шукає тимчасових рішень», – сказала Луценко.
Проте низка депутатів апелювали: президент лише намагається відволікти увагу суспільства цим законопроектом.
А голова Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що потрібно у комплексі ухвалювати закон про імпічмент президента та про тимчасово-слідчі комісії. В іншому випадку – Порошенко отримає додаткові механізми впливу на Раду, тоді як законодавство не має інструментів покарати чинного главу держави, якщо він скоїть злочин, сказав він.
Дехто ж виступив взагалі проти позбавлення недоторканності. Член парламентської асамблеї Ради Європи від України, позафракційний депутат Борислав Береза нагадав, що Венеціанська комісія, дорадчий орган Ради Європи з питань конституційного права, не рекомендує Україні скасовувати депутатський імунітет. А натомість міжнародна спільнота радить шукати інші механізми, як швидко притягати парламентарів до відповідальності, каже він.
«Венеціанська комісія визнає, що депутатська недоторканність може бути перешкодою для боротьби з корупцією. І тим не менше, комісія вважає, що стан верховенства права в Україні не дозволяє повністю скасувати депутатську недоторканість» – сказав Береза.
Проте і депутатський законопроект, який представляв «свободівець» Юрій Левченко, пропонував саме позбавлення імунітету. Відрізнявся від президентського він тим, що передбачав негайне зняття недоторканності, щойно закон ухвалять.
Проте законопроект Левченка менш досконалий із правової частини та у своїх формулюваннях, переконаний голова профільного комітету Князевич. Тож комітет рекомендував депутатам відправити обидва документи на розгляд до Конституційного суду.
Зрештою, достатньо голосів набрали обидва документи: президентський (№7203) – 336, депутатський (№6773) – 328 голосів.
Ще не факт, що на етапі розгляду Конституційного суду чи далі у парламенті питання про зняття недоторканності не загальмують, проте сьогоднішнє голосування – це успіх, прокоментував Радіо Свобода член БПП Олексій Гончаренко.
«Очікуємо висновку Конституційного суду. Якщо він його робить швидко – до середини січня, до завершення поточної сесії, то ми зможемо вже на цій сесії розглянути щодо 226 голосів (перший розгляд), і тоді вже на наступній, у лютому, голосувати 300», – сказав Гончаренко.
Виборчі списки
Після обідньої перерви парламентарі розпочали розгляд трьох альтернативних законопроектів щодо введення пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками. Це – ще одна з принципових змін виборчої системи, яку прописують у політичних агітаціях чи не всі українські партії.
Перший законопроект (№1068) презентував депутат від «Опозиційного блоку» Юрій Мірошниченко, другий (№1068-1) – депутат «Батьківщини» Сергій Соболєв, а третій (1068-2) – позафракційний депутат Віктор Чумак.
Об’єднувало їх те, що жодна із запропонованих концепцій не пропонувала запровадити суто мажоритарну систему з відкритими списками. Натомість із тими чи іншими відмінностями прописувала комбіновану – пропорційну виборчу систему з регіональними списками.
Комітет із правової політики і правосуддя рекомендував депутатам шляхом голосування обрати документ, що має найбільшу підтримку.
Утім, жоден із законопроектів не набрав достатньо голосів, хоча найбільші шанси мала концепція, яку презентував Чумак. Вона була напрацьована разом із експертами та має позитивний висновок Венеціанської комісії, наголошував парламентар.
«Партія на своєму з’їзді висуває практично, 2 типи списків. Перший – це загальнодержавний список, куди може входити не менше 135 депутатів. Тому що разом із цим партія формує 27 регіональних округів, плюс один закордонний округ, куди може входити не менше п’яти народних депутатів», – пояснював Чумак.
Утім, це не переконало депутатів: вони не лише не підтримали жоден із законопроектів, проте і не відправили концепцію Чумака ні на доопрацювання, ні у комітет.
Антикорупційний суд
А поза увагою парламенту у четвер залишилась третя, чи не найважливіша вимога активістів – Антикорупційний суд. Про це сказав за підсумками голосування депутат від БПП, один із організаторів мітингу під Верховною Радою Мустафа Найєм.
«Президент виявився єдиним політиком у цій країні, який нехтував людьми, які вийшли, нехтує своїми обіцянками, і не виніс жодної ідеї, навіть термінів, коли він хоче подати законопроект про Антикорупційний суд», – каже Найєм.
Мустафа Найєм, який разом із однодумцями намагався зустрітись із президентом у середу, переконаний: оточення Порошенка маніпулює, і насправді немає юридичних перепон, щоби запровадити Антикорупційний суд уже.
