Собчак на виборах президента Росії-2018: козир Путіна чи альтернативна опозиція?

Російська журналістка Ксенія Собчак заявила про рішення висунутися кандидатом в президенти Росії на виборах 2018 року.

У відео, викладеному на YouTube, Ксенія Собчак запропонувала себе як графа «проти всіх», яка зникла з бюлетенів у 2006 році, протиставляє себе традиційним кандидатам – Володимиру Жириновському, Геннадію Зюганову, Григорію Явлінському, говорить про Володимира Путіна, який став президентом у 2000 році.

​Чутки про висунення Ксенії Собчак – зі схвалення або навіть з ініціативи Кремля – ходять вже два місяці. Собчак заперечувала існування домовленості з Кремлем. Опозиційний лідер Олексій Навальний, який вже розпочав виборчу кампанію (хоча влада не збирається допускати його до виборів), розкритикував Собчак, назвавши її «карикатурним ліберальним кандидатом». Вона у відповідь звинуватила Навального в розколі опозиції, запропонувавши «об'єднати зусилля».

Кілька днів тому, як повідомляється, Собчак зустрічалася з Володимиром Путіним – формально для зйомок фільму про її батька Анатолія Собчака, під чиїм керівництвом Путін служив у мерії Петербурга у 1990-х роках. В ефірі телеканалу «Дождь» Собчак визнала, що «певний час тому» зустрічалася з Путіним. За словами телеведучої, ця зустріч не була пов'язана з президентськими виборами, але Собчак повідомила Путіну про своє рішення. Журналістка стверджує, що Путін «не зрадів» через її намір. Коментуючи реакцію Навального, Собчак заявила, що вона зніметься з виборів, якщо кандидатура опозиціонера буде зареєстрована.

У четвер вранці видання New Times повідомило, посилаючись на близькі до Кремля джерела, що Собчак у передвиборчій кампанії буде критикувати Навального «з позицій ліберального журналіста, докоряючи йому у вождизмі і популізмі. Стверджується, що це і було метою Кремля, який нібито запропонував Собчак брати участь у виборах «в обмін на повернення на федеральні телеканали, куди їй шлях був закритий після протестів 2011-2012 років, якщо не на можливість очолити один з телеканалів».

Російський політолог Олександр Морозов вважає, що з ролика Собчак помітно, що вона «заявляє себе цілком як спойлер Навального»: «Вона входить в кампанію як кандидат, який претендує на голоси молоді, вона апелює до досвіду протесту 2011-2012 років і заявляє себе як «графа проти всіх». Це досить розважливий і, на жаль, дуже цинічний крок. Справа в тім, що в Росії багато – і невідомо скільки – людей «проти всіх». Собчак в силу свого складного іміджу (з великим негативним рейтингом) не збере ці голоси. І вийде в результаті, що «проти всіх» було 1,5 відсотка (приблизно стільки вона може зібрати). Сама ідея захоплювати «електорат Навального» в умовах, коли його не пускають на вибори, дуже слизька ідея. Це була б допустима ідея, якби був альянс Собчак і Навального (а можливо, і ще якихось людей, які б приєдналися до них). Але це не так».

Морозов виключив можливість того, що Навального допустили б до участі у виборах: «І Собчак на це орієнтується, тому вона вступає в кампанію, прямо заходячи на територію Навального». Він також виключає, що Собчак може зібрати голоси прихильників Навального: «Тут швидше зворотний розрахунок, Собчак викликає на себе» промені ненависті «електорату Навального, і тим самим збиває йому «повістку», відволікає від власного розвитку».

Морозов при цьому не вважає, що з самого факту висунення Собчак можна зробити висновок про прийняту в Кремлі стратегію на виборах: «Кремль повинен показати інші карти. Істотне питання: чи буде висунутий разом з Путіним символічний «наступник», тобто, чи буде демонстрація можливого дублера. Друге важливе питання: а хто буде символізувати не ту частину прогресивного електорату, яку Собчак намагається захопити у Навального, а більш системну частину? Але «концепція виборів», звичайно, в Кремлі вже затверджена, такі терміни. Просто ми поки не знаємо її. Висунення Собчак, мабуть, говорить про те, що головний сценарний план з забезпечення припливу явки і голосів Путіну цього разу буде будуватися на шоу «молоді дурні проти старих». Собчак опиниться в положенні «молодого дурня», який буде на дебатах яскраво боротися зі «старими дурнями». Як наслідок, глядач повинен буде обрати менше зло – тобто Путіна».

Морозов також відповідає негативно на запитання, чи означає висунення Собчак (якщо вірити твердженням, що воно зроблене з подачі Кремля) кінець опозиційній коаліції 2011-2012 років і повернення частини «ліберальної опозиції» до співпраці з владою (яка в свою чергу може маневрувати в сторону «лібералізації»): «Повернення на федеральний канал Собчак або навіть Парфьонова сьогодні вже нічого не означало б, з точки зору можливої лібералізації, хоча сам факт повернення можна тільки вітати. Що стосується розпаду коаліції: вона розпалася набагато раніше, у 2014 році, після анексії Криму і початку війни на Донбасі. Собчак не може опиратися на жодну коаліцію під час своєї кампанії. Навколо не будуть зігнані заново ліві, націоналісти, ліберали, громадські організації, як це було під час протестів 2011-2012 років. Таким тригером міг би бути тільки Навальний, але його не допустять».

Російський політолог Костянтин Гаазе вважає обрану Собчак стратегію «кандидата проти всіх» хитрою: «Ця стратегія вкрай зручна і Путіну, і самій Собчак. Собчак як «кандидат проти всіх» не зобов'язана поводити себе як людина, яка хоче бути президентом або може бути президентом. Вона – немов просто голос невдоволених. Але невдоволених в Росії набагато більше, ніж людей, готових проголосувати за Собчак. Тому ця стратегія вигідна і Путіну. Коли Собчак отримає, я не знаю, 10 відсотків, все залишиться на своїх місцях: і «86 відсотків» за Путіна, і так званий «опозиційний електорат». А якби в бюлетені була графа «проти всіх», ця графа зайняла б на виборах друге місце, і не з результатом 10 відсотків, а з результатом відсотків 30».

Гаазе гадає, що Собчак не вдасться відбитися від звинувачень в тому, що вона – «спойлер Кремля»: «Непотрібні навіть інсайди про зустріч з Путіним, хоча журналісти BBC молодці, що про це дізналися. Давайте просто подивимося на таймінг. Собчак синхронізує своє висунення з графіком кампанії Путіна (перед «важливою заявою» на Валдаї), з таймінгом роботи його прес-служби (вечірній брифінг Пєскова) і – і це найнеприємніше – з графіком затримань Навального. Висунення відбулося в той момент, коли єдиний реальний опозиційний кандидат перебуває під арештом. Тобто, кампанія Собчак з першої ж хвилини скоординована не тільки з внутрішньополітичним блоком команди Путіна, але і з силовиками. Ще не почавши кампанію, вона вже виконала важливу функцію – чутки про її висунення спровокували Навального на нестриману, дурну просто заяву про «людожерство».

При цьому Гаазе не бачить у висуванні Собчак натяку Кремля на готовність до якоїсь «лібералізації» після виборів.

Публіцист Олег Кашин далеко не настільки критичний щодо Собчак і бачить можливість для її політичного майбутнього: «Відгуки, які з'явилися в першу годину після її висунення, показують, що ліберальна опозиція проти неї єдина як ніколи. У неї (поки що?) немає взагалі ніяких публічних прихильників – і це зараз найцікавіше».

Кашин навіть не виключає, що критика Собчак може завдати більшої шкоди тим, хто критикує її, ніж їй самій. Кашин називає висунення Собчак успіхом для неї, незважаючи на те, що вона за один день нажила «величезну кількість якщо не ворогів, то активних недоброзичливців» – і все через «потенціал на політичне майбутнє в 2024 році чи пізніше».

Матеріал повністю – на сайті Російської редакції Радіо Совбода