Доступність посилання

ТОП новини

Як у Чехії популяризують історію: телебачення та реконструкції боїв


Ілюстраційне фото. Сцени з «Битви націй», середньовічного турніру. Чехія, 6 травня 2016 року
Ілюстраційне фото. Сцени з «Битви націй», середньовічного турніру. Чехія, 6 травня 2016 року

Прага – Історія Чеської Республіки не за шкільною партою чи на лекції в університеті, а інакше: по телевізору, на сторінках щоденної преси, під час ігор. Такими шляхами шукають дорогу до серця сучасника чеські вчені й викладачі, режисери і просто всі ті, кого цікавить історія країни. Таким шляхом поширюються не тільки знання, але й популяризується наука про історію Чехії серед найширших мас населення – від першокласників у школі до фахівців академічних установ.

Чеська Республіка належить до тих країн Європейського союзу, де питанням вивчення своєї історії, краєзнавству надається надзвичайно велика увага. Важко знайти засіб масової інформації, який би не мав постійної історичної програми чи рубрики, немає видавництва, яке б не зверталось до важливих історичних постатей чи подій. Наприклад, популярне і одне з найстарших у Чехії видавництв Lidové noviny, тобто «Народна газета», вже тривалий час видає серію «Чеська історія», до улюблених у цьому видавництві також належить книжкова серія «Історія чеських міст».

Свою і надзвичайно важливу роль у вивченні історії Чехії відіграє нині також громадський канал чеського телебачення. Його головна програма Historie.cz («Історія») займається вивченням і популяризацією чеської історії від 1918 року, тобто від часу створення Чехословаччини до наших днів. Важливо, що учасниками цієї програм, як і інших популярних історичних програм, є вчені – історики, викладачі університетів і вищих шкіл.

На думку професора Карлового університету Мартіна Путни, це дуже важливо і добре, що знання про історію країни поширюють ЗМІ.

«У нас, на щастя, існує довга традиція, ще від часів Першої Республіки, що академіки часом висловлюються про громадські справи і по суті пояснюють історичну спадковість, – каже він. – Наприклад, таким був професор Пекарж, який у 1920-х роках писав у газетах коментарі про те, що події насправді є глибшими, ніж звичайно здаються. І ця традиція, думаю продовжується».

Ці програми створюють історики, які самі походять з академічної сфери, і є здатними часом і нелегкі історичні взаємозв’язки пояснити відносно зрозуміло
Мартін Путна

Професор Мартін Путна також зазначає: «Такі програми, як телевізійна Historie.cz («Історія») на каналі чеського громадського телебачення, цю роботу, на мою думку, виконує дуже добре, тому що програми створюють історики, тобто люди, які самі походять з академічної сфери, і є здатними часом і нелегкі історичні взаємозв’язки пояснити доволі зрозуміло».

Важливо тут відзначити, що програма Historie.cz громадського телеканалу не залишилась поза увагою фахівців. Лише за останні кілька років програма та її ведучі здобули престижну премію Вацлава Гавела і премію Академії наук Чехії.

Відомий чеський публіцист Любош Палата більше схиляється до потреби докладнішого вивчення чеської історії в школі, але він підтримує і важливість поширення знань про історію іншими шляхами, зокрема в пресі чи по телебаченню.

Любош Палата на виставці його фотографій з України, Прага, 3 червня 2015 року
Любош Палата на виставці його фотографій з України, Прага, 3 червня 2015 року

«Думаю, що все ж головний вантаж мала б нести школа, батьки. Все інше, як, наприклад, те, що робить чеське телебачення, чеське радіо, а також, наприклад, об’єднання «Людина в скруті», це додатки, додатки дуже добрі, якісні, які ми вітаємо», – зазначає Любош Палата.

Модерна історія буде важливою складовою навчання, а не таким собі перебігом у цьому навчанні, як це є, на жаль, у Чеській Республіці в багатьох школах
Любош Палата

Він також наголошує: «Модерна історія буде важливою складовою навчання, а не таким собі перебігом у цьому навчанні, як це є, на жаль, у Чеській Республіці в багатьох школах. Так, немов би на сучасно історію в школах бракує часу».

У Чехії до дуже популярних як серед дітей, так і дорослого населення належать театралізовані відтворення історичних подій, історичні реконструкції. Від невеликої громади учасників, які інсценізують, наприклад, взяття гуситами невеличкого села, до відтворення масштабних історичних битв десь у полі, за містом. Ці акції завжди збирають як сотні учасників, так і сотні глядачів.

До найпопулярніших у Чехії належить реконструкція битви під Білою Горою – історичної події, яка відбулася недалеко від Праги в листопаді 1620 року. Битва закінчилась поразкою чеських протестантів перед католицьким військом Габсбургів, що на довгих 300 років змінило долю країни. Відтворенням цієї історичної події займаються гуртки і товариства по всій країні. Добровольці здобувають військові однострої, переважно їх просто відтворюють за автентичними зразками, так само й іншу воєнну атрибутику того часу.

І цього року на Білій Горі відбулось багатотисячне видовище – реконструкція битви, розповів Радіо Свобода один із організаторів акції Мартін Холінскі.

Ми хотіли приблизити людям, а головне дітям, цей історичний період. Ми співпрацюємо з десятками груп історичного фехтування чи історії
Мартін Холінскі

«Першу історичну реконструкцію битви на Білій Горі ми провели 13 років тому, але два роки перед тим ми обдумували цю ідею, – зауважує він. – Тема для нас була цікавою. Ми хотіли приблизити людям, а головне дітям, цей історичний період. Ми співпрацюємо з десятками груп історичного фехтування чи історії в Чехії, на Моравії, у Словаччині й по всій Європі – в Німеччині, Італії, Польщі».

Клуби військової історії переважно добре інформовані про цей період і намагаються бути історично точними
Мартін Холінскі

У підготовці реконструкції битви добровольці намагаються бути пильними, зазначив Мартін Холінскі: «Клуби військової історії переважно добре інформовані про цей період і намагаються бути історично точними як щодо зброї, щоб відтворити її точні копії, так і одностроїв. Ми спираємось на справжні історичні документи, які стосуються цієї битви, тобто щоб битва відтворювалась за тим самим порядком, як це тоді власне відбулось».

Заздалегідь і дуже дбайливо готується амуніція, військові однострої тієї доби, заздалегідь командувачі домовляються між собою і своїм військом – сотнями добровольців, які спеціально домовляються про відпустки на роботі, щоб вчасно прибути на репетиції атак, відступів чи загибелі війська по обидва боки протистояння.Тому не дивно, що такі видовища щороку збирають сотні, а то й тисячі вдячних глядачів звідусіль. А цього року також були і з України, зазначив Мартін Холінскі: «Гадаю, що там була група з України, здається, 4 особи прийшли подивитись, так, адже Україна доволі далеко від нас».

Звичайно, що кількагодинне яскраве видовище із закликами до бою, пострілами гармат і звитяжними гаслами великої маси військових сил є яскравою ілюстрацією до підручника з історії і, звичайно, запам’ятається надовго. Разом з телевізійними і радіопрограмами це є дієвою підтримкою навчальних програм з історії Чехії.

  • Зображення 16x9

    Оксана Пеленська

    Авторка матеріалів для Української редакції Радіо Свобода впродовж багатьох років. Займаюсь історією української еміграції в міжвоєнній Чехословаччині. Закінчила славістику у Львівському університеті імені Івана Франка (1970 рік, диплом з відзнакою), протягом 1986–1989 років навчалась в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України. У 1992 році – стипендія Гетті Фундації (Getty Foundation, USA). До 1992 року працювала вченим секретарем Львівської національної галереї мистецтв. Протягом 1993–1995 років – керівник канцелярії посольства України в Чеській Республіці.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG