Газета «День» коментує протести під Верховною Радою. Видання нагадує, що частина вимог протестувальників – це обіцянки президента, які прописані в його передвиборчій програмі. Однак все ж це – несистемні і другорядні вимоги не критичні для «системи Кучми-Януковича». Системи олігархічних монополій в економіці і політиці, де функція президента – це функція гаранта корупції, зазначає видання. Серед позитивів газетярі називають те, що акція, за винятком окремих сутичок, пройшла більш-менш мирно. Це точно не «велика політична реформа», але вимоги можуть мати місце, особливо що стосується виборчого законодавства, зазначає газета.
Будь-яке нехтування вимогами людей під парламентом буде сприйнято як свідома провокація з боку влади, наголошує газета «Україна молода». Адже чинні процедури і правила дозволяють виконати їхні вимоги впродовж кількох годин. Однак слід узяти до уваги, що ті законодавчі зміни, про які йдеться в рамках «великої реформи», були запропоновані протягом останніх трьох років. При цьому його ініціаторами були чотири депутати від БПП та один представник «Народного фронту». Що стосується скасування депутатської недоторканності, то з відповідною ініціативою у 2015 році виступив президент Порошенко. А відтак із питанням про те, чому Верховна Рада й досі не розглянула згадані документи, слід звернутися безпосередньо до її депутатів. Зокрема, й до Мустафи Найєма. Член парламенту, котрий протестує під парламентом через те, що останній не працює або працює недостатньо ефективно, виглядає, на думку газетярів, доволі дивно.
Україна досі має пострадянську систему, переконує експерт «Газети по-українськи». Він вважає, що політики продовжують негативно ставитися до альтернативних поглядів. А реформи більше нагадують йому тюнінг діючої системи. Проблемою залишається дуалізм влади. Існує її три гілки – законодавча, виконавча й судова. Президентської немає, натомість у нього найбільші повноваження. Його адміністрація забрала у виконавчої гілки понад 340 повноважень. Але використовує їх неефективно, стверджує газета.
В цьому ж числі «Газета по-українськи» інформує, що у державних закупівлях є вісім класичних схем шахрайства. Найпопулярніша – з пов’язаними особами, так звана підсадна качка. Коли виграє наближена до закупника компанія. Їй дають зелену доріжку, а іншим створюють перепони. За схеми «невидимка» умови тендеру виписують так, щоб не можна було зрозуміти, про що йде мова. Третя схема – «додаткова угода». Один з учасників виставляє нереальну ціну – нижчу від собівартості. Її нічим не переб’єш, тому конкуренти вибувають зі змагання. Тоді переможець укладає із закупівельником додаткову угоду –його продукція матиме іншу вартість. Навіть вищу за найдорожчі пропозиції у тендері. На додаткових угодах розкрадають сотні мільйонів гривень. Саме ця схема пройшла і в Міноборони – щодо закупки палива, нагадує газета.
Професор Ерік Райнерт – відомий своєю працею «Як багаті країни забагатіли... і чому бідні країни лишаються бідними», що входить до ТОП-50 книжок, які найбільше вплинули на світову економіку за останніх 100 років – в газеті «День» розповідає, що може зробити Україну сильною. Він радить лишити кордони держави відкритими для людей, і закрити їх для чужих товарів. Він наголошує, що не потрібно продавати італійцям зерно, щоб купити в них спагеті. Треба робити його самим, зазначає професор.
