Доступність посилання

ТОП новини

«Більш переконливою є позиція центрального уряду Іспанії» – Василенко


Демонстрації у Барселоні, 12 жовтня 2017 року
Демонстрації у Барселоні, 12 жовтня 2017 року

Непорушність державних кордонів та право нації на самовизначення – чи можна дотриматися цих двох принципів без конфлікту та в рамках закону? Референдум про незалежність Каталонії знову поставив руба це питання. Про те, яким способом можуть з’являтися нові держави на території Європи у 21-му столітті, та про те, які наслідки це матиме для України, ми говоримо з надзвичайним і повноважним послом України, екс-суддею Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії, професором кафедри міжнародного права «Києво-Могилянської академії» Володимиром Василенком.

– В міжнародному праві, звичайно, є норма про право нації на самовизначення. Однак способи реалізації права нації на самовизначення і обсяг самовизначення можуть бути різними, і все залежить від обставин. Як кожен народ це реалізує і в якому обсязі. Це перше. Друге – принцип самовизначення нації – це один з принципів міжнародного права. В Декларації принципів міжнародного права, яка була ухвалена ООН в 1970 році, крім принципу на самовизначення нації, є цілий ряд інших принципів, в тому числі і принцип поваги до територіальної цілісності держави. Ці два принципи, їхня реалізація повинна відбуватися таким чином, щоби не виникало конфліктних ситуацій.

Володимир Василенко
Володимир Василенко

– Супротивники цього референдуму говорять, що він є незаконний, що Іспанія і не може його визнати, а з іншого боку, для відділення Каталонії, для того, щоби вона стала незалежною державою, потрібно провести загально-іспанський референдум і, очевидно, що такий референдум би вже не був прийнятний для цілої країни. Чи є якийсь вихід з цієї ситуації?

– На сьогоднішній день більш переконливою є позиція центрального уряду Іспанії. Тому що ці норми були розроблені в свій час, в тому числі за участі Каталонії. Каталонія погодилася на існування таких норм конституційного права. Ці норми конституційного права Іспанії відповідають нормам міжнародного права. Отже, це треба в сукупності все тлумачити і застосовувати.

– Якщо все ж таки керівництво Каталонії вирішить оголосити про свою державну незалежність – які це буде мати наслідки для цілого ЄС, який поки що стоїть на стороні Іспанії, єдине про що говорить – недопустимість насильства?​

– Європейський союз підтримав позиції. центрального уряду Іспанії. Я думаю, що ЄС і надалі буде підтримувати позицію цього уряду. Якщо уряд Каталонії буде діяти проти приписів конституції Іспанії і проти норм міжнародного права – він тоді, очевидно, опиняється в ізоляції, і навряд чи Каталонія буде визнана як незалежна суверенна держава, за урядом Іспанії залишається право застосувати норми конституції і, відповідно, примус.

– Багато оглядачів порівнювали ситуації в Каталонії і так званим референдумом у Криму. Яка Ваша думка – чи тут існують якісь паралелі?

– Паралелі можна проводити різні, але ототожнення не можна робити. Де є референдум: в Іспанії не має нормативного значення, він може носити рекомендаційний характер. Якщо порівнювати, то референдум в Каталонії відбувався в більш-менш нормальних умовах, хоч і тут були порушення.

Що стосується «референдуму» в Криму, то він відбувався з порушеннями елементарних принципів і норм, і там не було власне кажучи справжнього волевиявлення. Але головне не в тому. Законодавство України не передбачає вирішення питання, пов’язаного з самовизначенням тої чи іншої частини території України на основі місцевого референдуму. З цієї точки зору «референдум» в Криму був протиправний. Не говорячи вже про те, що цей «референдум» було проведено окупаційною владою на неправомірно відторгнутій частині території України внаслідок російської збройної агресії.

– Зараз готуються зміни до української Конституції для того, щоби створити в Криму кримськотатарську автономію, яка буде визнавати принцип самовизначення кримськотатарського народу. Чи в цьому в майбутньому не закладається небезпека для територіальної цілісності України, у випадку якщо Крим повернеться під контроль України?

– Потенційно є така небезпека, звичайно. Але я вхожу до складу робочої групи Конституційної комісії. Моя позиція полягає в тому, щоб там було чітко написано, що кримський народ як корінний має право на самовизначення, однак кримська автономія не має права на відокремлення від України, це – невід’ємна складова України як унітарної держави.

  • Зображення 16x9

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG