Експерти схвально оцінюють можливе включення Трипільської культури до списку об’єктів всесвітнього значення ЮНЕСКО. Водночас вони визнають, що Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки й культури не має реальних важелів впливу на владу в Україні. Загалом у списку ЮНЕСКО вже є низка українських культурних пам’яток, але деякі з них – як Софія Київська – можуть бути звідти вилучені за неналежний догляд, а інші опинилися під анексією Росії у Криму.
Почесний президент Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць Микола Яковина вказав на те, що ЮНЕСКО має повноваження визначати, які рукотворні чи природні об’єкти мають універсальну цінність і заслуговують на захист всього людства. Тому потенційне внесення до списку трипільської культури до списку таких об’єктів – однозначно хороша новина, впевнений він.
«Це дасть навіть те, що в світі будуть знати про те, що на нашій землі не дикий степ був, а чотири-п'ять тисяч років тому була найрозвиненіша в Європі аграрна цивілізація, котра старша за античну», – пояснює він.
Експерт розповідає, що трипільці, які мешкали в основному на території правобережної України, досягнули неабиякого розвитку.
«Коли мої ровесники ходили до школи, то чули, що трипільці не знали колеса. Зараз археологи це спростовують – знали, і багатоповерхову забудову знали, будували величезні, на кільканадцять тисяч, міста. Це була унікальна цивілізація».
Співробітник Національного музею історії України Микола Беленко стверджує, що Україні потрібна допомога ЮНЕСКО у збереженні трипільської спадщини, адже сама держава не впорається.
«Наша держава не дуже охороняє нашу історичну спадщину, в тому числі і археологічні наші пам’ятки. То якщо ЮНЕСКО, така поважна організація, візьме під свою охорону – це тільки краще буде цій культурі. Вона я б не сказав, що занадто ефективна, але вона не шкодить», – прокоментував він для «Ранкової Свободи».
Микола Яковина зауважує на це, що з державного бюджету на охорону пам’яток виділяються значні кошти, питання лише в доцільності їх використання. Сам по собі статус пам’ятки ЮНЕСКО, визнає він, не змінює фактичного стану справ.
«Присутність будь-якої пам'ятки в списку всесвітньої спадщини не створює манни небесної на цьому об'єкті. Все залишається як було, просто об'єкт під пильним прицільним моніторингом міжнародних організацій», – пояснює експерт.
Колишній представник України при ЮНЕСКО Юрій Кочубей, хоч і визнає за цією установою авторитет в тому, що стосується захисту пам’яток культури, наголошує, що це не поліцейська, а міжурядова організація:
«ЮНЕСКО може звернутися до нашого уряду з вимогою виконати умови, які стосуються утримання пам'яток світового значення. Для цього треба, щоб до ЮНЕСКО звернулися наші діячі культури, архітектури, містобудівництва і сказали: так, іде порушення, просимо вас втрутитися. ЮНЕСКО не може наказати, але вона може звернути увагу уряду на те, що діється, скажімо, в Києві щодо підтримки різних зон і самих пам'яток», – роз’яснює процедуру він. Нехтування ж рекомендаціями ЮНЕСКО б’є по іміджу країни, зокрема й туристичному, особливо якщо об’єкт виключать зі списку пам’яток всесвітньої спадщини.
На подібний ризик наражається й Україна – раніше заступниця міністра культури Тамара Мазур повідомляла, що Софія Київська та Києво-Печерська Лавра можуть бути включені до переліку об’єктів культурної спадщини, які перебувають під загрозою.
Якщо так станеться, за твердженням Миколи Яковини, це буде «національною ганьбою» для України.
«В останніх рішеннях сесій Комітету всесвітньої спадщини ми вже отримали червону картку, це вже кількаразово, і саме за стародавній Київ – за собор святої Софії Київської з прилеглими монастирськими спорудами та Києво-Печерську Лавру», – нарікає він.
Втім, проблеми не лише з пам’ятками в Києві – чимало об’єктів всесвітньої спадщини, за які відповідала українська держава, опинилися в окупації разом із анексованим Кримом.
«На останній 202-й сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО буквально пару тижнів тому Україна заявила чітку позицію – і це увійшло в доповідь генерального директора ЮНЕСКО: ми наполягаємо на постійному системного моніторингу всієї ситуації в Криму включно з культурною спадщиною. Сподіваюсь, 10 листопада, коли розпочне свою роботу чергова генеральна конференція ЮНЕСКО, ми здобудемо цей інструмент», – розказав Яковина.
Загалом в російській окупації опинилися близько 15 тисяч пам’яток як місцевого, так і національного культурного значення. Експерт не береться оцінити їхню сукупну грошову вартість.
«Виставляючи рахунки в Гаазькому трибуналі – я сподіваюсь, що невдовзі це станеться – державі-агресорові, ми вдамося до цієї складної арифметики», – передбачає він, втім наводить статистику з туризму: до анексії кожна друга екскурсія в Україні проводилася на туристичних атракціях кримського півострова.
Напередодні чинний представник України при ЮНЕСКО Олег Шамшур повідомив, що ЮНЕСКО працює над механізмом прямого моніторингу стану пам’яток світового значення в анексованому Криму.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
