Про це не говорять і не пишуть у платіжках, але близько 18% від вартості опалення складають втрати мережі. Тобто, якщо за тепло нараховано, наприклад, тисячу гривень, 180 із них просто вилітають в повітря. В прямому сенсі. І це тільки втрати при транспортуванні від котельної до будинку. Далі – гірше: вже із самого будинку далеко не все потрапляє безпосередньо в оселі. Адже 70% житла в Україні вважається застарілим, а значить – не енергоефективним. Журналісти Радіо Свобода у програмі «Завтра» (спільному проекті з телеканалом «112 Україна») вирішили дослідити, куди тікає тепло з осель українців, та як можна його там затримати.
За 37 квадратних метрів звичайної столичної «хрущовки» господарі віддавали за опалення 800 гривень. Для них і ці гроші немаленькі. Та ще й мерзнуть повсякчас.
«При температурі нуль градусів не піднімається температура в квартирі більше ніж на 17 градусів. Якщо ж температура опускається до мінус 6-10, у нас в квартирі 15, максимум 16 при обігріві додатковими обігрівачами», – розповідає Тамара Курочкіна.
Додаткові обігрівачі – додаткові гроші. Якщо накрутити світла, то до 800 гривень за опалення набігає ще кілька сотень. Та показники електролічильника, принаймні, можна відстежувати. До загального ж лічильника на тепло в жителів вільного доступу немає, а власний, на свою квартиру, встановити в старих будинках майже нереально.
Вартість лічильника починається від шести тисяч гривень. Але, основна проблема – технічна. У старих будинках вертикальна система розподілу тепла. Тобто, у кожній кімнаті на кожному вході, на кожному стояку потрібно ставити окремий лічильник. Сума із 6 тисяч збільшиться у 3-5 разів. Натомість у нових будинках все простіше.
Наприклад, Юрій Сидоров живе в новому будинку, і за новими будівельними вимогами, тепло тут розподіляється у горизонтальний спосіб, тобто вхід «теплої» труби в квартиру лише один. А значить потрібен і один лічильник. Економити вдається відчутно.
«Плачу я 1200, а якщо не було б лічильника, платив би 2400 гривень», – порівнює Юрій.
Цифри, які він озвучив – за минулий опалювальний сезон. Які ж будуть в цьому сезоні, невідомо. В Кабміні довго тримали паузу. І лише коли до старту опалювального сезону залишилися лічені дні, спробували заспокоїти.
«Ціни на опалення залишаються такі ж, як і в минулому році. Тобто обігрів однокімнатної квартири в середньому коштуватиме 1500 гривень, двокімнатної – 2300, трикімнатної – 3200 гривень», – запевнив віце-прем'єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.
Втім, є суттєвий нюанс: хоч газ і не подорожчає, ціни на опалення залишаться без змін лише у великих містах.
«В маленьких містах тарифи можуть бути переглянуті, бо вони були занизькими весь попередній час – брали лише газову складову. В деяких населених пунктах таке підвищення складає 2%, у деяких – 35%», – попереджає директор департаменту економіки систем життєзабезпечення Мінрегіонбуду Наталія Хоцянівська.
Чиновники тут же заспокоюють: якраз у маленьких містах найбільший відсоток людей, які отримують субсидії. Пільги, до речі, продовжилися автоматично, ніяких документів знов подавати не потрібно. Але така схема діє тільки за умови, якщо Ви не стали жити краще. Якщо ж Ви отримали навіть незначне підвищення доходів – можете залишитися без субсидії. Так вийшло в Ірини Южаніної. Вона держслужбовець з невисокою зарплатою. Але незначна прибавка до неї, бюджетникам підвищили через ріст мінімалки, – і ось вона вже поза програмою держпідтримки. Тобто буде платити за свою трикімнатну – повну ціну.
«Звичайно, що три тисячі витягнути зараз кожного місяця в опалювальний сезон – це складно. Дивлячись на ціни, які зараз ростуть, на продукти харчування. А ще іде зима – дітки хворіють, з нами ще проживає бабуся, звичайно, що це надзвичайно складна ситуація», – бідкається жінка.
А от Василь Рудніцький ані на пільги не розраховує, ані подорожчання не боїться. Він об’єднав сусідів в ОСББ.
«Я платив у трикімнатній квартирі 1290 гривень. Поряд така сама квартира і вони платили 1900. Різницю ви відчуваєте?» – каже голова ОСББ Василь Рудніцький.
У цьому році, сподівається, в його будинку будуть платити ще менше. На під'їзді і на даху встановили «правильні» двері – такі, що зберігають тепло. Зараз закінчують утеплювати фундамент. Фасад утеплили ще 2013-го. Тоді це коштувало жителям по 200 гривень за квадратний метр, виходило від тисячі до двох із квартири. І це чи не єдиний випадок, коли мешканцям довелося здавати великі гроші. Тепер потрапляють в державні програми, беруть «теплі кредити», ще й заробляють трохи. Єдине, за що регулярно платять мешканці – стандартна квартплата.
Власне, ці гроші дозволяють і господарювати, і кредити брати. Залізні труби замінили на пластикові, встановили лічильник, який реагує на погоду, самі виробляють гарячу воду, а спеціальні насоси доставляють її однакової температури на будь-який поверх.
«Що на першому, що на дев'ятому: включив, 15 секунд – і вода пішла. І лічильник працює», – розповідає Василь Рудніцький і додає: «Головне – все рахувати. До копієчки».
А вже до кінця наступного року, за законом, в усіх без виключення багатоповерхівках мають встановити лічильники тепла і рахувати стане легше.
Даний матеріал підготовлено спеціально для програми «Завтра» – спільного проекту Радіо Свобода та каналу «112 Україна». Дивіться її щонеділі о 21:40 на телеканалі «112 Україна».
