Школа без домашніх завдань. В Італії пішли на експеримент

Рим – «Годі домашніх завдань!» – сказали і зробили у деяких школах Італії. Новація стартувала цього року як експеримент, за яким спостерігає Міністерство освіти та науковці Міланського університету. У разі позитивного досвіду сподіваються на реформу за прикладом Фінляндії, адже сама міністр освіти Італії вважає домашні завдання рудиментом минулого.

Домашні завдання – поширена практика в італійських школах уже з першого класу. Вперше там сідають за парти у віці 5-6 років. Зовсім не обов’язково уміти читати, писати, ба більше, радо приймають дітей без цих навичок. По-перше, пояснюють вчителі, підготовлена дитина буде нудитися на уроках, по-друге, у кожного вчителя своя методика навчання, і краще мати в класі дітей однакового рівня підготовки.

Українка Олена, мама першокласниці римської школи розповідає, що додому дають небагато завдань цікаві. «Моя дитина із задоволенням робить вдома уроки, сама сідає і розмальовує в зошитах. Днями робила завдання: знайти предмети на букву «о» (ombrello – парасолька) і їх замалювати у відповідний колір», – говорить мама Олена.

8 годин у школі та ще й завдання додому

Із роками навантаження збільшується і для школярів, і для залучених до справи батьків, отож процес виконання домашньої роботи стає мало приємним. Часто-густо доводиться наймати або приватних репетиторів вже в початкових класах, або людину, яка б просто контролювала дитину вдома за домашніми завданнями, коли батьки на роботі.

«Часто буває, що ми суботній день з перервами на відпочинок витрачаємо на виконання домашніх завдань. Рюкзак до школи носить важкий, до 5 кілограмів, книжок багато. Щодня в школі дитина по 8 годин, вона втомлюється, і, звичайно, хочеться бодай на вихідних відпочити», – розповідає Олександра, мама четвертокласниці державної школи в Римі.

В окремих школах діти за вибором батьків можуть займатися півдня, до 6 годин, тоді й завдання додому дають щодня і портфель слід постійно носити з собою. Якщо дитина в школі проводить 8-годинний день, включно з групою подовженого дня (дуже поширений варіант), тоді завдання мають лише на вихідні. Рюкзак з усіма потрібними книжками заносять у понеділок – забирають у п’ятницю.

Звичайно, труднощі з виконанням домашньої роботи залежать від здібностей та звичок окремої дитини. Хоча, за спостереженнями фахівців, у класі учні працюють мало, а завдань додому таки задають більше.

«Варто зважати, що навчальна програма в італійській школі значно простіша, порівняно з українською. Завдання додому дають простіші, з меншим логічним навантаженням. Наприклад, італійські першокласники вчаться додавати-віднімати до 20, а в українській школі вже і до 100 доходять. Думаю, домашні завдання слід давати учням. Не треба зловживати. Це має бути завдання на закріплення матеріалу, аналогічне, яке робили того дня в школі», – говорить для Радіо Свобода Надія Семенюк, вчителька української вечірньої школи «Корені» у місті Авелліно (Неаполь).

Домашні завдання – примха вчителів?

В італійських загальноосвітніх закладах практика домашньої роботи не передбачена шкільною програмою чи нормативами Міністерства освіти. Водночас тотальна більшість учителів-традиціоналістів та чимало й батьків переконані в необхідності продовжувати навчання вдома. У такий спосіб діти вчаться відповідальності і краще засвоюють матеріал, кажуть вони.

Протилежної думки дотримується Мауріціо Пароді, директор середньої школи в Генуї, котрий 15 років провадить кампанію за скасування «шкідливої традиції». На його думку, домашні завдання не впливають на успішність учнів, не дають можливості відпочинку і дозвілля після школи, породжують стрес, коштують дорого й дискримінують окремі категорії дітей і батьків.

«Добре, якщо учень має високоосвічених батьків, а уявіть батька-робітника чи іммігранта, який ледь уміє говорити італійською…Його дитина ще більше дискримінована фактом невиконання домашнього завдання. Ринок приватних викладачів-репетиторів в Італії дуже великий з мільйонними заробітками. Зважайте, ринок тіньовий, бо ніхто ж не платить податків за надання приватних уроків», – зауважує у коментарі для Радіо Свобода Мауріціо Пароді.

У мережі Facebook він створив групу «Basta compiti!» («Годі завдань!»), а його онлайн-петиція з вимогою скасувати домашні завдання за кілька місяців зібрала понад 25 тисяч підписантів.

За словами педагога, в Італії без домашніх завдань уже роками працюють понад 500 вчителів і директорів шкіл, які об’єдналися в окрему групу в Facebook. Їхній досвід свідчить, що подібна практика працює успішно навіть без розподілу навчального процесу на теорію і практику, додає фахівець.

«В Італії, відповідно до закону, гарантоване вільне викладання, тобто, вчителі можуть робити те, що вважають за потрібне. Будь-який учитель сьогодні-завтра може вирішити не давати більше завдань додому. Проблема в тім, що потім виникає конфронтація між цими вчителями та їхніми колегами і батьками також. Домашні завдання – це такий ритуал, така ідентифікація шкільного апарату, тому важко уявити, що школи можуть його викорінити, навіть розуміючи анахронізм і несправедливість такої практики», – вважає директор італійської школи Мауріціо Пароді.

Міністр: більше працювати в школі

Аргументи педагога Пароді та його прибічників знаходять підтвердження в останньому звіті міжнародної Організації економічного співробітництва і розвитку (OECD). За її висновками, італійські вчителі перебільшують з домашніми завданнями, адже 15-річні учні на позашкільне навчання витрачають удвічі більше часу, ніж їхні фінські однолітки, які лідирують у Європі за якістю шкільної підготовки. Італійські школярі в рейтингу OECD посідають незавидне 34 місце, нижче середнього показника.

Висновок міжнародної організації чіткий: більше годин навчання не є гарантією кращого засвоєння матеріалу.

Міністр освіти Італії Валерія Феделі в одному з інтерв’ю розповіла, що колись робила домашні завдання, але часи змінилися. Тому вона не проти школи без домашніх завдань або радить суттєво зменшити їхні обсяги. «Слід більше працювати у школі й після обіду також, чим більше діти встигають зробити в школі, тим краще для них і їхніх батьків», – сказала міністр освіти Валерія Феделі.

Реальні кроки для зміни системи італійці все ж почали робити. У деяких школах трьох областей: П’ємонту, Ломбардії і Сицилії – стартував цього року експеримент – школа без домашніх завдань. До нього залучили понад 150 класів початкової та середньої школи. Щоб уникнути домашньої роботи, довелося по-іншому організувати робочий тиждень.

Зранку діти займаються звичними уроками, більше теорії, а після обіду – розважальне навчання з практичними завданнями. Один тиждень увага концентрується на уроках рідної мови, наступний – на математиці, на черзі знову італійська мова у поєднанні з іншими предметами. Педагоги наголошують на інклюзивній методиці навчання, за якої в класі ніхто не пасе задніх, особливо учні з обмеженими можливостями. Новаторський метод є ініціативою групи шкільних викладачів за підтримки Міністерства освіти. Освітяни-науковці Міланського університету покликані опрацьовувати дані експериментального проекту та його ефективність.