Львів – Бути чи не бути «Львівській політехніці» університетом імені провідника ОУН Степана Бандери? Це рішення залежить лише від більшості працівників вишу, якщо це питання обговорять на загальних зборах. Ця тема викликала негативну реакцію в сусідній Польщі і неоднозначне сприйняття в українському суспільстві. На сьогодні колектив кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини «Львівської політехніки» спростував повідомлення про те, що саме він ініціював присвоєння вишу імені провідника ОУН.
Більшість професорсько-викладацького складу кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини в оприлюдненому зверненні заперечили те, що ініціювали присвоєння університетові «Львівська політехніка» імені Степана Бандери, який навчався тут. Працівники пояснили, що ця приватна пропозиція прозвучала ще в червні цього року під час засідання кафедри від одного з їхніх колег, якого підтримав інший колега. Аргументом стало те, що Степан Бандера був найбільшим історичним діячем, який навчався в «Політехніці».
Однак ініціативу не підтримав колектив кафедри, розповів Роман Кузьмин, кандидат історичних наук.
Це не публічна позиція. У сучасному світі недоречно суперечливі фігури, щодо яких у суспільстві немає згоди, ставити в епіцентр і прив’язувати до навчальних закладівРоман Кузьмин
«Це не публічна позиція. У сучасному світі недоречно суперечливі фігури, щодо яких у суспільстві немає згоди, ставити в епіцентр і прив’язувати до навчальних закладів. Здавалось, що тоді питання було вичерпане, але почався навчальний рік, і на сайті університету написали про цю ініціативу, і це сприйняли як факт, що втілюється у життя. Піднялась інформаційна хвиля, передусім на російських ресурсах», – каже Роман Кузьмин.
В оприлюдненому зверненні кафедри історії наголошується, що університет передусім мав би звернути увагу на відомих представників української науково-технічної еліти, пов’язаних із «Політехнікою». А це професори Юліан Медведський, архітектор Іван Левинський. Серед випускників «Львівської політехніки» – лауреат Нобелівської премії 1981 року Роалд Гоффман, американський хімік.
Бандера був посереднім студентом
Степан Бандера навчався в політехніці у Львові з 1928 до 1934 року, здобував фах агронома. Був студентом із почуттям гумору, галантним, життєрадісним, зі смаком і модно одягався. Історик Микола Посівнич, дослідник життя і діяльності Степана Бандери, наголошує, що в той час, коли Бандера здобував освіту, він активно займався справами ОУН, підбирав нових активістів, заробляв на життя репетиторством, брав участь у театрі.
Це гарна ідея для популяризації університету – тема про присвоєння імені БандериМикола Посівнич
«Він склав іспити, але за два тижні до захисту був арештований польською владою. Він мав навики агронома, але диплом польська влада не дозволила отримати. Бандера мав велике почуття гумору. У гуртожитку налагодив обмін продуктами між студентами, ділився з іншими. Організував їдальню для українців. Бандера був посереднім студентом, здібним у математиці. Це гарна ідея для популяризації університету – тема про присвоєння імені Бандери. Зайва реклама. Але, з іншого боку, треба поліпшити якість навчання і умови, комфорт, підняти зарплати викладачам, а потім найкращому корпусові присвоїти ім’я. Треба справи робити, як це робив Бандера», – зауважив Микола Посівнич.
У головному корпусі «Львівської політехніки» встановлено два барельєфи студентів університету – провідника ОУН Степана Бандери і головнокомандувача УПА Романа Шухевича, викарбувані імена українських діячів-націоналістів, які загинули в роки радянського тоталітаризму у 40-х. Також вивішені портрети всіх відомих науковців, які навчались у «Політехніці», серед них українці, поляки, євреї.
У Польщі розмови про присвоєння імені спричинили критику
Приватна ініціатива присвоїти університету у Львові ім’я провідника ОУН викликала негативну реакцію в окремих польських середовищах, а також у російських виданнях.
Львівській політехніці» слід замислитись над популяризацією пам’яті випускників у науковому світі, які сформувались у «Політехніці» і вийшли з цих стін у світІван Матковський
«Наші сусіди мають претензії, як тільки-но є заява щодо «бандеризації». Навіть приватна ініціатива викликала шквал критики. Я переглянув польські медіа. З авторитетних політиків чи діячів, медіа про це немає висловлювань. Натомість десятки третьосортних сайтів пишуть про це вже як про доконаний факт. Натомість не слід перебільшувати реакцію наших сусідів, бо вони мають позицію щодо історичної пам’яті. Найкращий вихід у цій ситуації – фахова дискусія. Але «Львівській політехніці» слід замислитись над популяризацією пам’яті випускників у науковому світі, які сформувались у «Політехніці» і вийшли з цих стін у світ. Це була б популяризація української науки у світі», – наголосив Іван Матковський, дослідник українсько-польських відносин.
Позиція ректорату університету «Львівська політехніка» про присвоєння вишу імені Степана Бандери така, що фахівці університету мали б висловити свою думку щодо приватної ініціативи викладача, оскільки це мало суспільний резонанс. І якщо більшість вимагатиме обговорення цього питання, то його розглянуть на загальних зборах університету. Але на сьогодні немає жодного звернення до ректора від колективів кафедр чи інститутів «Львівської політехніки» про присвоєння імені провідника ОУН «Політехніці».
