Страсбург – Крим і всі ті проблеми, які там виникли після незаконної анексії українського півострова Росією, не повинні зникати з поля зору міжнародної спільноти. Всі переслідувані дисиденти та представники кримськотатарського народу повинні називатися поіменно. До цього закликають європейські депутати, додаючи, що «кримські санкції треба розширювати». нині ухвалив чергову резолюцію щодо порушень окупаційної влади Криму, ґрунтуючись на останніх вироках лідерам кримських татар і журналістові Миколі Семені – авторові проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Розгляд погіршення стану справ у Криму цього разу був пов’язаний із останніми судовими рішеннями щодо засуджених окупаційною владою лідерів кримських татар Ахтема Чийгоза, Ільмі Умерова та журналіста Миколи Семени. Однак підсумкова резолюція європарламентарів має значно ширший характер – там ідеться про весь комплекс кримських проблемних питань.
Логічно, що парламент ЄС порушив питання відповідальності Росії та її представників на кримському півострові за погіршення ситуації з правами людини, зокрема, щодо активістів та лідерів кримських татар. Поміж іншим, у резолюції Європарламенту наголошується на невиконанні існуючих документів у рамках ООН. У документі згадана й нещодавня доповідь комісара ООН із прав людини про ситуацію з цими правами.
На кожен випадок репресій щодо кримських дисидентів повинна бути реакція – я маю на увазі замороження статків та заборону на в’їзд для тих, хто за це відповідальнийПятрас Ауштрявічус
Також порушувалося і питання невиконання санкцій. Понад 130 європейських компаній, що здебільшого зареєстровані на Кіпрі, все ще торгують з Кримом: такі цифри називає литовський євродепутат і співавтор нинішньої доповіді Пятрас Ауштрявічус. Ці схеми слід негайно припинити, каже він.
«Я закликаю Європейську зовнішньополітичну службу: на кожен випадок репресій щодо кримських дисидентів повинна бути реакція з нашого боку – я маю на увазі замороження статків та заборону на в’їзд для тих, хто за це відповідальний», – заявляє литовський політик.
Поіменно називати тих, хто «зникає в таборах Путіна» – Гармс
Також Європарламент закликає створити незалежну міжнародну моніторингову групу для спостережень за дотриманням прав кримчан.
Зі свого боку німецький парламентар Ребекка Гармс заявляє, що слід брати до уваги звіт комісаріату з прав людини при ООН, де перераховані всі відомі випадки переслідувань, засуджень і тортур кримських дисидентів. Треба поіменно називати всіх тих, хто «зникає у таборах Путіна», закликала вона. Що, зрештою, й було зроблено: в резолюції міститься перелік понад 40 осіб – з-поміж кримських татар і українців, – що потрапили під переслідування з боку Росії.
Єврокомісар із питань юстиції й гендерної рівності Вера Юрова, зі свого боку, каже, що «на півострові повинен бути повний, вільний та безперешкодний доступ міжнародних організацій із прав людини».
Євросоюз непохитно продовжує відстоювати українську незалежність, територіальну цілісність та суверенітет. Ми не визнаємо незаконної анексії Криму, яка є порушенням міжнародного праваВера Юрова
«Євросоюз непохитно продовжує відстоювати українську незалежність, територіальну цілісність та суверенітет. Ми не визнаємо незаконної анексії Криму, яка є порушенням міжнародного права», – нагадує комісар ЄС.
Євродепутати також закликають Раду ЄС розширити перелік економічних й індивідуальних санкцій проти Росії та осіб, причетних до переслідування кримських татар, правозахисників, журналістів та всіх інших. У резолюції надається перелік 44 осіб, зокрема, всіх українських і кримськотатарських заручників Кремля.
Окрім представників кримськотатарської спільноти, там названі і Сенцов, і Балух, і Джеппаров, і журналіст Сущенко та інші політв’язні.
Розширити «кримські санкції»
Характерно, що Європарламент і цього разу вкотре підтримує та наголошує на «кримських санкціях». Причому не лише підтримує, але й пропонує їх розширити: депутати також закликали Раду ЄС опрацювати наступний пакет санкцій проти суддів та всіх тих, що брали участь у процесах проти представників Меджлісу кримськотатарського народу, правоохоронців та журналістів.
Тому європарламентарі закликають ЄС чинити тиск на осіб, відповідальних за фабрикування політичних справ і незаконних вироків на території окупованого Криму.
На Кримському півострові примусове надання російського громадянства стало систематизованим, що порушує основні свободи
«Реалії репресій та застосування законодавства про екстремізм, тероризм і сепаратизм призвели до серйозного погіршення ситуації з правами людини на Кримському півострові та поширенню порушень свободи слова та об’єднань. (…) А примусове надання російського громадянства стало систематизованим, що порушує основні свободи», – мовиться в резолюції.
«Кримське питання» має залишатися в полі зору
Це вже не перша офіційна реакція парламенту ЄС на події в незаконно анексованому російською владою Криму. Цього року навесні вже була ухвалена резолюція Європарламенту. Минулого року до кримських проблем представники Європарламенту ЄС зверталися двічі. Таким чином, за останні два роки це вже четверта резолюція щодо Криму.
Парламентарі вже ухвалювали резолюції щодо Сенцова та Кольченка – в 2015 році. В 2016 було дві резолюції – загалом щодо кримських татар – після заборони Меджлісу.
Позиція не змінилася, все, сказане раніше, залишається в силі, і до того ж, є нові епізоди грубих порушень на території Криму, окупованого Росією
Нинішня резолюція – це ознака того, що питання Криму тримається постійно в полі зору, «тобто, позиція не змінилася, все, сказане раніше, залишається в силі, і до того ж, є нові епізоди грубих порушень на території Криму, окупованого Росією», тому щодо тих, хто фабрикує справи та переслідує дисидентів, мають бути впроваджені нові санкції, кажуть у Європарламенті.
Авторами резолюції, яку підтримала переважна більшість європарламентарів, виступили депутати п’яти політичних груп, які становлять у законодавчому органі ЄС ліберально-демократичну більшість. Це, зокрема, фракції Європейської народної партії, Альянсу лібералів і демократів за Європу, Прогресивного альянсу соціалістів і демократів, Європейських консерваторів та реформістів, а також «Зелених».
