Реформа «Нафтогазу» затягується через конфлікт між прем’єром і головою правління – Землянський

Відокремлення газотранспортної системи від НАК «Нафтогаз» затягується внаслідок конфлікту між прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом та головою правління компанії Андрієм Коболєвим, зазначає директор енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародних відносин Валентин Землянський. Натомість експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук каже, що справа не в політичному протистоянні, а в монопольних амбіціях «Нафтогазу».

​

Основна причина конфлікту, за словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, полягає в тому, що «Нафтогаз» намагається сповільнити процес відокремлення ГТС і чекає на рішення Стокгольмського арбітражного суду, а Міністерство енергетики, навпаки, хоче пришвидшити перебіг цих подій.

Експерт пояснює це прагненням міністерства унеможливити вплив енергетичного підприємства на управлінські рішення українського газотранспортного оператора. Відділення ГТС від «Нафтогазу», на думку Володимира Омельченка, посилить конкуренцію на ринку природного газу, а це, в свою чергу, призведе до оптимізації ціни на газ в інтересах споживачів.

«Це і робиться в інтересах споживачів, оскільки розділяється монополія. «Трансгаз» буде володіти газотранспортними мережами самостійно. Це дозволить покращити доступ до газотранспортної системи трейдерам, які потім уже будуть продавати природний газ до споживачів. Це один з елементів збільшення рівня конкуренції на ринку природного газу і в результаті цієї конкуренції передбачається, що ціна на газ оптимізується в інтересах споживачів».

Валентин Землянський, директор енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародних відносин, впевнений, що «Нафтогаз» конфліктує не з Міністерством енергетики, а з усім урядом і особисто його очільником.

«Це конфлікт особистісний між прем’єр-міністром, паном Гройсманом та паном Коболєвим, – заявив він в ефірі «Ранкової Свободи». – У старі добрі часи злочинної влади це давно призвело б до відставки голови правління та десятка карних справ. Зараз парадоксальна ситуація, коли, по суті, підпорядкована структура диктує, як діяти не лише цілому прем’єр-міністру, а цілій країні».

Ознаками протистояння, переконаний Землянський, є те, що розділення «Нафтогазу» триває від 2014 року, і за цей час монополія компанії лише зміцніла. Саме бажання усунутись від політичної конфронтації, на його думку, спричинило відставку більшості членів наглядової ради «Нафтогазу».

Ця конфронтація, за словами Землянського, полягає в тому, що уряд та безпосередні керманичі «Нафтогазу» по-різному сприймають функції підприємства: якщо Кабмін переслідує політичні цілі і намагається втримати ціни на газ, то компанія зосереджена на комерційних інтересах.

«У 2014 році було прийняте рішення, що НАК «Нафтогаз України» працює в жорстких умовах капіталістичного ринку. НАК «Нафтогаз» – це бізнес, і керівництво компанії розглядає НАК «Нафтогаз» не як держструктуру, яка повинна виконувати соцзобов’язання, а як комерційну структуру, яка повинна піклуватись про що? Про прибуток», – пояснює Землянський.

Натомість член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук висловив упевненість, що бажання уряду реформувати «Нафтогаз» спровоковане не політичними міркуваннями, а необхідністю виконувати норми Третього енергопакету Євросоюзу, згідно з якими функції «Нафтогазу» мусять бути передані окремим, спеціально для цього створеним структурам.

«Але бачимо зараз іншу ситуацію, коли «Нафтогаз» все монополізує. До речі, Енергетичне співтовариство робило абсолютно однозначну заяву про те, що реформи, на жаль, не виконуються в частині розділення Нафтогазу. Це більш ніж показовий результат реформ за три роки», – констатує Корольчук.

Як приклад Корольчук наводить компанію «Магістральні газопроводи України», яку створило Міненерго, вона створена окремо від «Нафтогазу», щоб перебрати на себе повноваження та майно «Укртрансгазу». Натомість, стверджує експерт, газовий монополіст створив власний аналог.

«Нафтогаз України» окремо від діяльності держави, від уряду, фактично тишком-нишком створює окрему компанію в рамках своєї монопольної структури – окрему компанію, якій буде передавати право займатися транспортуванням, транзитом газу».

Єдиним виходом із ситуації Корольчук вважає створення більш ефективної та незалежної наглядової ради і дійсного розділення «Нафтогазу».

«Хай «Натфогаз» в Україні, такий, як є, залишається трейдером, тобто продає газ далі населенню, теплокомуненерго, з’являються інші альтернативні постачальники, продавці газу на ринку. Це буде реальний ринок газу. Але знов-таки, це не можна робити в умовах, коли відбувається монополізація цього ринку», – зазначає Корольчук.

А Валентин Землянський звертає увагу на те, що реформування енергетичної галузі в будь-якому разі тягне за собою ріст тарифів, тож проводити його без належної економічної бази недоцільно. Більш того, посилаючись на інженерів «Укртрансгазу», він стверджує, що газотранспортна система України потребує модернізації, в яку «Нафтогаз» не готовий інвестувати. Землянський нагадує, що інфраструктура ГТС зношена на 70%.

«Це може тривати до першого техногену, який відбудеться на українській території. А він станеться в будь-якому разі, тому що підходи до енергетики виключно зі споживацької точки зору без вкладень рано чи пізно до цього призведуть», – зауважує експерт.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі