Доступність посилання

ТОП новини

П’ять речей, які необхідно знати про «Захід-2017» (світова преса)


Аналітичний центр Chatham House підводить підсумки спільних військових навчань Росії та Білорусі «Захід-2017», які закінчилися минулого тижня, і звертає увагу на п’ять важливих речей, які необхідно знати про ці навчання. Американський журнал The American Interest розмірковує над питанням озброєння України. А канадська телерадіокомпанія CBC News пише про складнощі з ідеєю запровадження миротворчої місії ООН в Україні.

Аналітичний центр Chatham House підводить підсумки спільних військових навчань Росії та Білорусі «Захід-2017», які закінчилися минулого тижня, і звертає увагу на п’ять важливих речей, які необхідно знати про ці навчання.

По-перше, автор статті Матьє Булеж зазначає, що перед початком навчань західні коментатори були «одержимі числом російських військ, мобілізованих під час тренувань», прогнозуючи присутність 100 000 військових. Та Росія показала, що «навчання були маленькими, керованими й стриманими», мовиться у статті. Точна кількість військових поки що невідома, але вона була меншою від прогнозованого числа, і Кремль тепер може заявляти про те, що Захід надмірно зреагував на проведення навчань, а довести, що Захід не має рації, є частиною політичної стратегії Москви, зазначає автор.

По-друге, Росія відпрацювала різні методи ведення війни, а також використання новітньої техніки, такої як танки T-72B3M/T-72B4, «частково для перевірки їхньої ефективності та частково для створення списку товару на продаж для потенційних іноземних покупців», мовиться в статті.

По-третє, Росія базувала свої навчання на досвіді з реального життя, а, точніше, на бойовому досвіді в Сирії і, неофіційно, в Україні, зазначає автор. Росія при цьому мала змогу відпрацювати, наприклад, «загальну підготовку, бойову готовність, інтеграцію сучасних систем та оперативну сумісність зі збройними силами Білорусі».

По-четверте, «сценарій навчань «Захід-2017» завжди визнавав, що уявний ворог мав доступ до підтримки ззовні, але самі тренування були схожими на репетицію для захисту від втручання НАТО». Кремль нагадує, що він не тільки може реагувати на загрозу, але й відбивати сили НАТО, мовиться в статті.

По-п’яте, Росія використала навчання для передачі Заходу певних повідомлень. «Якщо ви можете довести своєму ворогу, що його вторгнення призведе до катастрофи, ви створюєте незахищеність серед своїх опонентів і ваших сусідів», – пише автор.

Американський журнал The American Interest розмірковує над питанням оборони України. Автор статті Кірк Беннетт зауважує, що загалом динаміка конфлікту в Україні залишається незмінною, що робить питання озброєння України особливо актуальним.

Автор нагадує про аргументи проти надання Україні летальної зброї і зазначає, що перш ніж обговорювати це питання, необхідно відкинути всі непорозуміння стосовно сутності конфлікту й мети надання такої зброї. Він звертає увагу на те, що «цей конфлікт – це екзистенційна боротьба між двома баченнями: або незалежна Україна з українцями, які мають свій власний національний проект, або ж Росія як велика держава, яка домінує в Україні та більшості країн колишнього радянського простору».

На думку автора, вторгнення Росії у 2014 році на територію України не пов’язане з можливістю останньої вступити в НАТО, натомість проблемою стало саме віддалення Києва від Москви, зазначає автор. Росія намагалася «повернути» Україну, та «успіхи» Кремля закінчилися анексією Криму, адже поділити Україну на дві частини кремлівським керівникам не вдалося.

Однак незвичним є те, що саме невдача Кремля ускладнює його відмову від України – Кремль, схоже, не готовий відпустити Україну й дати їй змогу шукати європейське майбутнє, зазначає автор. На думку Беннетта, такого способу, за яким би Україна залишалася нейтральною, пішовши на мовні й культурні поступки для українського російськомовного населення і цим переконавши Росію вийти з Донбасу, навіть якби Україна визнала Крим «російським», не існує.

Відмова від Донбасу є рівнозначною відмові від України, а це в підсумку означало б неможливість створення «русского мира» або ж відновлення Росії як «великої держави», переконаний автор. Багато ж росіян вважають українців частиною своєї історичної і культурної спадщини, не беручи до уваги те, що про це думають самі українці, мовиться у статті.

Загалом «Донбас являє собою дуже сумнівний сценарій «внутрішнього конфлікту», вважає автор. Тому стосовно теми надання Україні летальної зброї, зазначає Беннетт, це було б «тверезою відповіддю» на загрозу широкомасштабної війни в Україні в перспективі. Озброєння має стати доповненням до інших заходів, таких як, наприклад, залишити Росію без інших альтернатив (окрім постачання газу через Україну) чи ж вжити таких практичних заходів, завдяки яким, у разі необхідності, країни західної Європи могли б у будь-який момент скоротити експорт російського газу, а також закласти основи для набагато серйозніших санкцій, вважає автор.

Канадська телерадіокомпанія CBC News пише про складнощі з ідеєю запровадження миротворчої місії ООН в Україні.

Автор статті Мюррей Брюстер посилається на слова професора з Ukrainian studies Домініка Арела, який вважає, що в Україні точиться «гаряча війна» і мова наразі йде про миротворців, які повинні підтримувати мир, якого ще не було досягнуто.

Президент України Петро Порошенко заявив про те, що Росія не може бути частиною миротворчої місії, адже вона стоїть на боці конфлікту, мовиться у статті.

Арел вважає позицію України непрактичною, беручи до уваги той факт, що Росія володіє правом вето в Раді безпеки ООН. Важкі умови реальної політики передбачають необхідність «знайти спосіб притягнути Росію до столу переговорів і знайти компроміс, який може бути повністю поза межею реальності», цитує слова Арела видання.

Є багато питань, які необхідно вирішити, перш ніж відсилати миротворців до України, але автор наводить слова радника в Центрі ООН для постраждалих у конфліктах Евана Сінк-Марса про те, що «цивільне населення на сході України, зокрема вздовж лінії розмежування, далі потерпає».

Арел також зауважує, що передбачити те, що відбувається в голові у російського президента Володимира Путіна, неможливо, але низка експертів підозрює, що готовність США (і, можливо, Канади) дозволити Україні купувати оборонну зброю може бути якось пов’язана з цією ситуацією.

  • Зображення 16x9

    ​Тетяна Савчук

    Приєдналася до Української редакції Радіо Свобода у 2017 році. Здобула ступінь магістра з міжнародних відносин та дипломатії в Англо-американському університеті у Празі. Продюсерка соціальних мереж. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG