Оборонний проект «Стіна», що потонув в корупційних скандалах, далекий від завершення. Україна почала відгороджуватися від Росії стіною ще в 2014 році. Журналісти проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії» вирішили з’ясувати – що ж зараз відбувається на кордоні? І вирушили туди, де все ще триває гучне будівництво. Що там побачили – у спеціальному репортажі.
Бюджетна дірка в оборонному проекті «Стіна». Куди зникли 16 мільйонів гривень? Прибалтика теж відгороджується від Росії. Чим відрізняється латвійська стіна від української? Коли ж закінчиться скандальне будівництво на україно-російському кордоні?
Свою інспекцію журналісти «Донбас.Реалії» розпочали з прикордонного відділу «Тополі» в Харківській області. Протяжність ділянки кордону – 40 кілометрів. Його облаштовують з весни 2015 року.
Ділянка кордону хоч і зразково-показова, але начальник відділу Андрій Дикий відразу просить не називати споруду – стіною. Адже, насправді, її тут немає і не буде.
«В інженерному відношенні проект обладнаний парканом, на якому, у свою чергу, зверху натягнутий колючий дріт, далі контрольно-слідова смуга, рокадна дорога, якою рухається техніка та прикордонні наряди. А далі – вал та протитанковий рів», – пояснює начальник відділу Держприкордонслужби України Андрій Дикий.
Все разом – понад 30 метрів завширшки. Саме ця смужка землі зараз розділяє Росію і Україну. Тут і старі методи охорони – патрулі з собаками, і нові – спостережні вежі. Оптика, встановлена на кожній з них, покриває територію на кілька кілометрів довкола.
Уся інформація з кордону стікається до центру управління. Картинка з камер, встановлених на вежі, виводиться монітори, за якими постійно спостерігають оператори. Таким чином достатньо однієї людини, щоб контролювати територію в десятки кілометрів.
Завдяки тепловізійним камерам спостереження ведеться цілодобово і не тільки за українською територією.
«Ми можемо подивитись російський пункт пропуску. Тобто можемо спостерігати за прилеглою територією, а також найбільш загрозливими напрямками», – пояснює оператор центру управління Держприкордонслужби України Олена Лагункова.
Але будівництво зупинилося. Прикордонники пояснюють: закінчилися бюджетні гроші. Кордон в районі відділу «Тополі» перекрито на 70%. Але навіть про таку цифру в сусідній області можуть тільки мріяти.
Рухаємося до лінії стику двох областей – Луганської та Харківської. Саме там починається ще одна ділянка проекту «Стіна». Роботи там почали в середині 2016-го, тому основна частина – ще попереду. Приміром, загороджувального паркану встигли встановити там тільки три з половиною кілометри.
Незважаючи на те, що тут робота, начебто, кипить, прогноз – невтішний. До кінця року встигнуть зробити максимум 20 кілометрів, хоча загальна протяжність кордону з Росією на підконтрольній Україні частині Луганської області – понад 500 кілометрів.
Всього російсько-український кордон – це понад дві тисячі кілометрів суші і морського узбережжя. Будівництво «стіни» зараз триває в п’яти областях (Харківській, Луганській, Чернігівській, Запорізькій, Херсонській). Бюджет – чотири мільярди гривень. З цієї суми наразі виділено 700 мільйонів. Тому, як стверджують прикордонники, проект реалізований лише на 15%.
Латвійська стіна
Андріс живе за три кілометри від латвійсько-російського кордону. Тут теж з’явилася своя стіна. Але у Андріса серйозні сумніви: чи стане вона перепоною для тих, хто хоче проникнути сюди з боку Росії.
«Ну, це ж паркан. А ці біженці, вони ж самі не йдуть, їх везуть, а ті, хто привозять, вони знають, де і що, у них інструменти та все з собою», – говорить Андріс.
Але латвійські прикордонники результат гарантують.
«Цей паркан встановлений два роки тому, і, наскільки мені відомо, ніде не були випадків незаконних перетинань державного кордону», – каже начальник Айзгаршської прикордонної застави Едгар Ранцанс.
Латвійська «Стіна» на перший погляд мало чим відрізняється від української. Тут ті ж: паркан, дріт, камери, контрольна смуга.
Через верх не полізуть, єдине, можна лопатою копати пісок якось знизуЕдгар Ранцанс
«Я думаю, через верх не полізуть, єдине, можна лопатою копати пісок якось знизу, можна ножицями різати, але це знову-таки час. Вони тут трохи затримаються і це дасть можливість їх своєчасно затримати», – розповідає Едгар Ранцанс.
Латвійську стіну зводять строго за графіком. Тут кожний євро на обліку.
«Загальна вартість споруди прикордонної смуги вздовж усього кордону Латвії і Росії становить 21 мільйон євро, будівництво планується завершити до 2019 року», – зазначає старший спеціаліст прес-служби державної служби охорони Латвійської республіки Іоланта Бабішко.
Що гальмує зведення «стіни» в Україні?
А ось в Україні не сходиться ні з термінами, ні з грошима.
Терміни вже довелося переглянути. На даний момент – це 2020 рікОлег Слободян
«У зв’язку з недостатнім фінансуванням, фактично з моменту затвердження, терміни вже довелося переглянути. На даний момент – це 2020 рік. Хоча я не виключаю, що доведеться ще переглядати ці терміни», – зауважує помічник голови Державної прикордонної служби України Олег Слободян.
Але затримки з держфінансуванням – не єдина причина того, що проект «Стіна» перетворюється в довгобудову. У Національному антикорупційному бюро заявляють про мільйонні розкрадання під час будівництва.
«Розтрата відбувалася шляхом завищення обсягів фактично виконаних робіт. Детективи безпосередньо виїжджали і проходили значні ділянки – десятки кілометрів вздовж кордону, робили виміри і бачили, що в документах зазначені певні роботи, але вони фактично не виконувались, або виконувались не тим способом, що зазначений в документах», – стверджує керівник відділу детективів НАБУ.
Детективи нарахували зловживань на 16 мільйонів гривень. Корупція перемогла якість.
«Подекуди було відсутнє бетонування опор так званої «стіни». Навіть встановлювались випадки, коли внаслідок неналежного закріплення паркану, мешканці прилеглих до кордону селищ, здійснювали розкрадання частин цих споруд», – каже керівник відділу детективів НАБУ.
У справі про скандальну забудову затримали сімох фігурантів. Серед них співробітники прикордонслужби, підрядники та посередник. Детективи стверджують, що знайдений і організатор злочинної схеми – начальник управління будівництва Держприкордонслужби України Олександр Атаманюк.
«Саме він визначав, хто з генеральних підрядників буде залучений до робіт, частково субпідрядники, які брали участь в конвертації безготівкових коштів в готівку. І в подальшому це саме ті кошти, які розподілялися серед учасників змови», – каже прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олег Макар.
Сам же Атаманюк свою провину не визнає.
«Ні в яких пунктах підозр взагалі моїх обов’язків немає. Я, як посадова особа, не маю можливості міряти об’єми робіт, я не підписую договори, я не підписую платіжні доручення, які йдуть на розрахунки з виконавцями», – каже Олександр Атаманюк.
Втім, аргументи Атаманюка на суддю не подіяли. Прикордонника залишили під вартою щонайменше до жовтня. А тим часом про розслідування розкрадань на кордоні заявили і в Генпрокуратурі. Відомство поки не розкриває деталей справи, але сума вкраденого на довгобуді, за їхніми даними, вже досягла 100 мільйонів гривень.
ПОВНИЙ ВИПУСК ТЕЛЕПЕРЕДАЧІ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
