Київ – Найбільш масовий урок німецької мови у Києві з прямою трансляцією з інших міст України, безкоштовні мовні інтерактивні майстерні, конкурс «Європа у пазлах» та ласування стравами німецької кухні. Так у Києві було відкрито рік німецької мови в Україні. Ця потужна акція – лише один із напрямків роботи німецьких урядових установ і наукових та просвітницьких організація в Україні, які працюють задля поглиблення співпраці між українцями та німцями, і не лише у гуманітарній сфері.
Тижні німецького кіно, літературні читання українських і німецьких поетів, концерти класичної музики Німеччини, а також «вливання» мільйонів євро в українську економіку, робота консультантів із Берліна на семінарах для громадських активістів та ознайомчі поїздки активістів місцевих громад у німецьку «провінцію» – так для багатьох виглядає підтримка Німеччиною України. А фахівці, у свою чергу, виокремлюють низку напрямків, на яких найяскравіше і помітна ця підтримка.
На сьогодні, для українців важлива підтримка німецькими партнерами розвитку громадянського суспільства, реформи державного управління та проектів сталого економічного розвитку. На це спрямовані кошти як уряду, так і недержавних фондів у Німеччині. Так, цього року Німецький державний банк розвитку KfW заявив про виділення Україні кредиту в розмірі 150 мільйонів євро, щоб реалізувати проект із реконструкції чотирьох підстанцій Національної енергетичної компанії «Укренерго». Кошти також використають на підвищення надійності енергосистеми сходу України, тобто, тих енергетичних об’єктів, що перебувають на контрольованих київською владою територіях Донбасу.
Голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський повідомив, що уряд Німеччини готовий виділити на відновлення інфраструктури Донбасу понад 300 мільйонів євро.
«Нам треба навчити, показати, змусити керівників різних рівнів працювати так, щоб їх (кошти – ред.) ефективно використати. Не «освоїти», а використати», – наголосив Жебрівський.
До того ж, німецькі урядові кредити допомагають модернізувати енергетичні потужності міст та утеплювати старі житлові будинки, ремонтувати шкільні та медичні заклади у різних містах України тощо.
«Ми зосередили увагу на кредитуванні, щоб підтримати українську приватну ініціативу» – Стринжа
Доволі плідною є й економічна співпраця між німецькими та українськими діловими колами. Адже, як зазначено у звіті Східного комітету німецької економіки, після «жорсткого спаду» 2014-15 років українська економіка почала зростати, до того ж, в економічному секторі України відбулися певні структурні зміни, які сприяють її швидшому зростанню. Це спонукає німецький уряд та бізнес уважніше придивлятись до потенційного ринку та підтримувати його зростання.
Так, фахівці неурядового Німецько-українського фонду в рамках програми кредитування заявили про готовність підтримати розвиток перспективних галузей української економіки. Найбільший інтерес викликає розвиток малого і середнього українського бізнесу, каже виконавчий директор Фонду Олег Стринжа.
«Ми зосередили увагу на кредитуванні, щоб підтримати українську приватну ініціативу. Мова іде про мікро-кредити та інвестиції у сільське господарство, у розвиток так званого «сімейного» бізнесу тощо», – зазначив Стринжа.
В Україні працюють представництва неурядових німецьких фондів, які здійснюють свої проекти спільно з українськими партнерами. Так, підтримати розвиток українського громадського сектору, реформу місцевого самоврядування допомагають німецькі фахівці у рамках програм Фонду імені Генрріха Бьолля.
А Фонд імені Конрада Аденауера спеціалізується, серед іншого, на проведенні заходів з політичної освіти і дискусій з актуальних проблем євроінтеграції і внутрішніх реформ України.
Але у пересічних українців підтримка Німеччини найчастіше асоціюється з діяльністю Гьоте-Інституту. Щодо Року німецької мови, то він триватиме в Україні упродовж 2017-18 років і включатиме понад 50 просвітницьких та культурних подій, завдання яких, серед іншого, популяризувати німецьку мову серед молодих українців, для яких це може відкрити кар’єрні перспективи і в Україні, і в ЄС. Не менш важливо – підтримати спільну історичну пам’ять двох народів і поглибити мистецький та літературний діалог, зауважують в Гьоте-Інституті.
