Американське видання Stratfor розповідає про особливості роботи російських найманих вбивць у різних країнах світу. Аналітичний центр Atlantic Council пише про те, що саме медична реформа є ключовою у трансформації України. Британський часопис New Statesman розмірковує над економічною ситуацією в Україні.
Американське видання Stratfor розповідає про роботу російських найманих убивць в різних країнах світу. Автор статті Скот Стюард нагадує, що нещодавно в центрі Києва був підірваний автомобіль, внаслідок чого загинув Тимур Махаурі – член чеченської бойової групи, що боролася на боці українських військ проти проросійських бойовиків на сході України. Згідно з даними ЗМІ, він був ворогом лідера Чечні Рамзана Кадирова, мовиться у статті.
Російські спецслужби мають довгу історію причетності до так званих «мокрих справ», йдеться у статті. Автор згадує про Олександра Литвиненка, якого вбили у 2006 році у Лондоні, Михайла Лесіна, який за загадкових обставин помер у Вашингтоні у 2005-му, або ж відомого критика Кремля Бориса Нємцова.
Смерть Махаурі – це не єдиний схожий випадок у Києві. Автор наголошує, що Київ уже став «гарячою точкою для вбивств ворогів Москви». Та тактика російських спецслужб суттєво залежить від географії, мовиться у статті. Наприклад, у самій Росії «ворогів» просто розстрілюють, а поза межами Росії вони «поводяться скромніше», каже Стюард. У Києві ж «росіяни та їхні чеченські сурогати» переважно працюють відкрито. Серед іншого, автор наводить приклад убивства журналіста Павла Шеремета, якого просто підірвали в автомобілі. У іншого критика Кремля та чеченської влади Адама Осмаєва вбивця стріляв два рази, нагадує автор. Максима Шаповала, офіцера української військової розвідки, також підірвали в його автомобілі, йдеться в статті.
«Київ явно став небезпечним місцем для тих, хто сприймається ворогом президента Росії Володимира Путіна та його чеченського васала Кадирова», – вважає Стюард.
У Києві нині перебуває багато ворогів Росії, зазначає автор. «З огляду на нещодавні смертельні події, більша кількість убивств не дивувала б. Щоб уникнути долі Махаурі, тим, хто опиняється в суперечці з Кремлем, треба бути обережнішими», – вважає Стюард.
Аналітичний центр Atlantic Council пише, що саме медична реформа допоможе трансформувати Україну. Автор статті Майкл Ґетто погоджується зі словами президента України Петра Порошенка про те, що медичні реформи приваблять інвесторів і позитивно вплинуть на економічний ріст.
Реформи, запропоновані міністром охорони здоров’я Уляною Супрун та її командою, спрямовані на старі прогалини і мають на меті побороти корупцію в застарілій системі, йдеться в статті. Та ці реформи мають багато критиків, які виступають проти їх запровадження. «Зацікавлені особи намагаються набити свої кишені й підтримувати корумповані відносини, а не полагодити зламану систему», – зауважує автор.
Реформи, запропоновані Супрун, могли б значно покращити життя українців. Наприклад, вони змогли б отримувати вигоду від державного страхування, зазначає Ґетто, а самі лікарі отримали б змогу більше заробляти, що призвело б до процвітання медичної сфери у державі, йдеться у статті.
«Супрун є лікарем, а не амбіційним політиком. Вона хоче того ж, що хочуть інші українці, – гідного медичного обслуговування, яке доглядає за літніми і постраждалими. Цей пакет реформ ґрунтується на її великому медичному досвіді в США, де вона працювала практикуючим лікарем, а також на консультаціях із медичними працівниками з різних країн світу, де дійсно працює національна система охорони здоров’я», – вважає автор.
Тому цієї осені депутати Верховної Ради повинні зробити перший великий і значущий крок назустріч модернізації системи охорони здоров’я, поставивши питання стосовно її реформи як пріоритет, зазначає Ґетто.
Британський журнал New Statesman розмірковує над ситуацією з економікою України. Автор статті Девід Кларк зазначає, що нові «єврооблігації, на які Україна очікує наступного тижня, стануть найбільшим кроком, який країна зробила для відновлення свого економічного суверенітету, відтоді як Росія розпочала збройну агресію проти неї в 2014 році».
Українська економіка відновлюється, та це не було б можливим «без фінансової допомоги з боку західних союзників України, особливо без кредиту на суму 17,5 мільярдів доларів, який був наданий Міжнародним валютним фондом», – мовиться у статті.
Та навіть важливішим, ніж надання грошей, стали саме умови, за яких ці гроші надаються, а саме реформи, які тягнуть Україну вперед, зазначає Кларк.
Серед плодів цих реформ автор перераховує: дієвіший податковий кодекс, прозора система державних закупівель, створення нового Національного антикорупційного бюро, заходи щодо зміцнення фінансового сектору тощо.
Наразі «існує стурбованість, що спроможність України повернутися на міжнародні ринки капіталу може зменшити вплив МВФ і послабити імпульс до подальших реформ», та це є песимістичним сценарієм, мовиться у статті.
Коли наступного тижня місія МВФ прибуде до України, двома найважливішими питаннями для дискусії стануть пенсії та земельна реформа – прогрес в обох сферах матиме вирішальне значення для отримання наступного траншу, зазначає видання.
Автор вважає, що МВФ потрібно «прислухатися до свого власного досвіду нав’язування ідейно-натхненних проектів без належного врахування місцевих обставин» та замість скептицизму стосовно того, що Україна відстає у запровадженні реформ, тісніше співпрацювати із урядом та громадянським суспільством, щоб «розробити план продажу сільськогосподарських угідь, який принесе максимальну вигоду».
І якщо це означатиме, що реформам потрібно більше часу, то хай так і буде, мовиться у статті. Адже у довгостроковій перспективі вони принесуть користь як Україні, так і її партнерам.
