Брюссель – «Північний потік-2» не відповідає інтересам енергетичної політики ЄС, заявляє Європейська комісія. На думку виконавчої установи співдружності, необхідності в газогоні таких великих розмірів (передбачені потужності – 55 мільйонів кубометрів газу на рік) немає. Всі «за» і «проти» нової «газпромівської» ініціативи нині обмірковували у Європейському парламенті. Політики з держав Центральної та Східної Європи, а також представники демократичних сил із держав Заходу застерігають: новий газопровід в обхід України збільшить російські важелі тику на європейську співдружність та не відповідає її інтересам.
Запланований російським «Газпромом» та його партнерами на Заході газогін «Північний потік-2» суперечить інтересам європейського газового ринку: він зробить ЄС ще більш залежним від домінування та ненадійних постачань блакитного палива з Росії. Єврокомісар з енергетичної політики Міґель Аріас Каньєте запевняє, що потреби в цьому газопроводі немає також із економічних міркувань.
«Північний потік-2» може, радше, призвести до подальшої концентрації постачань в одних руках та дозволити «Газпрому» ще більше зміцнити свої позиції на європейському газовому ринкуМіґель Аріас Каньєте
«Ми передбачаємо, що до 2030 року газовий попит в ЄС скоротиться з сьогоднішнього рівня в 460 мільярдів кубометрів до приблизно від 350 до 410 мільярдів кубометрів. За нинішнього падіння внутрішнього виробництва, стабільного рівня імпорту, Єврокомісія не бачить необхідності в інфраструктурі таких масштабів, як «Північний потік-2». Таке істотне збільшення газового імпорту потужністю в 55 мільярдів кубометрів через «Північний потік-2» може, радше, призвести до подальшої концентрації постачань в одних руках та дозволити «Газпрому» ще більше зміцнити свої позиції на європейському газовому ринку», – каже єврокомісар.
Міґель Аріас Каньєте додає, що цей проект йде врозріз із цілями енергетичного союзу, а вони полягають якраз у посиленні безпеки постачання газу та надійного й конкурентоспроможного європейського газового ринку.
Санкції слід поширити й на «Північний потік-2» – польський парламентар
Протягом нинішніх обговорень у Європарламенті перспектив газпромівського проекту, представники різних політичних груп наголошували, що «Північний потік-2», потребує європейського рішення, бо йдеться про енергетичну безпеку всієї співдружності.
«Росії ця ініціатива дасть додаткові важелі тиску на європейські столиці, тож необхідно негайно сказати цьому проекту «ні», бо він йде врозріз із нашим принципом солідарності», – про це, зокрема, заявляли євродепутати з найбільшої фракції «народників». Парламентарі-консерватори, додають: ця ідея, в разі її реалізації, призведе до катастрофічних наслідків щодо диверсифікації.
«Північний потік-2» – не економічний проект, а політичний. Він суперечить європейській незалежності в енергетичній політиці»
Втім, відчувається й потужне лобі з боку німецьких, австрійських та нідерландських політиків. Натомість, румунські та польські політики були категоричними.
«Північний потік-2» насамперед реалізується проти УкраїниМарек Юрек
«Цей проект компрометує наші санкції щодо Росії, нашу східну політику, а також, пам’ятаймо про це, компрометує Мінські угоди, для реалізації яких Єврокомісія докладає зусилля, – каже євродепутат від Польщі Марек Юрек. – Прокладання «Північного потоку-1» було скероване проти Польщі та держав Балтії, а «Північний потік-2» насамперед реалізується проти України. Якщо ми серйозно ставимося до наших слів, то цей газогін повинен якнайшвидше потрапити під політику санкцій».
Манфред Вебер, голова групи Європейської народної партії: «Німеччина як країна, яка найбільше залучена до проекту, повинна продемонструвати свою солідарність із цілим ЄС»
Українська ГТС буде задіяна й після 2020-го?
Резюмуючи дискусії щодо перспектив «Північного потоку-2» для ЄС, єврокомісар Міґель Аріас Каньєте каже, що ця ситуація змушує співдружність з одного боку – надати Єврокомісії потужний мандат для переговорів щодо цього газогону. З іншого, ЄС мусить змінити своє законодавство, аби подібних суперечностей навколо енергетичних проектів більше не виникало. Що ж до України, яка в разі прокладення «Північного потоку-2» може втратити прибутки від транзиту газу з Росії до ЄС, Каньєте запевняє: Брюссель докладе зусиль, аби українська ГТС залишалася задіяна й після 2020 року.
«Ми вважаємо Україну стабільним та надійним транзитним шляхом і продовжуватимемо нашу підтримку для гарантії того, що український залишиться важливим транзитним шляхом і після 2020 року», – каже Міґель Аріас Каньєте.
Наразі, додає єврокомісар, його установа, яка є гарантом дотримання законів співдружності, очікує від Ради ЄС рішення щодо її мандату для початку переговорів із Росією з приводу «Північного потоку-2».
Чому Україна є центральною ланкою європейської енергетичної безпеки?
Американські санкції б’ють по фінансуванню «Північного потоку-2»
Напередодні президент Російсько-німецької зовнішньоторговельної палати й керівник нафтогазової компанії OMV Райнер Зеле заявив, що через санкції США ймовірний перегляд схеми фінансування «Північного потоку-2». Він пояснив, що перегляд зачепить 70 відсотків фінансування частини, яку розраховували залучити у вигляді кредитів.
У червні голови енергетичних відомств країн ЄС не надали Єврокомісії мандату на переговори з Росією про створення спеціальної юридичної бази щодо газопроводу «Північний потік-2».
Росія вже віддавна прагне збудувати другу гілку газогону до Німеччини. Критики цього проекту, включно із офіційним Києвом, вважають, що, на відміну від першої черги «Північного потоку», запланована друга гілка не має економічного обґрунтування і є суто політичним проектом Кремля, що має на меті збільшити залежність Європи від російського газу і водночас далі зменшити доходи України від транзиту російського газу.
Проект «Північний потік-2» передбачає будівництво двох ниток загальною потужністю 55 мільярдів кубометрів газу на рік, що постачатиметься з Росії через Балтійське море до Німеччини. Новий трубопровід планується прокласти поряд із уже діючим «Північним потоком». Партнерами «Газпрому» виступають компанії Engie, Shell, OMV, Uniper і Wintershall. Вартість проекту оцінюється в 9,5 мільярдів євро.
