Якщо береш по третині меду, дьогтю і бруду, нічого не вийде – Соболєв про новий Верховний суд

14 вересня Вища рада правосуддя має обрати перших 20 кандидатів до нового Верховного суду України. За підрахунками громадських активістів, кожен четвертий кандидат, схвалений конкурсною комісією, має сумнівну репутацію: ухвалював свавільні рішення за часів президентства Януковича або має незадеклароване майно. Напередодні активісти вбралися у маски і суддівські мантії та влаштували ходу протесту до Верховного суду. Натомість у конкурсній комісії запевняють, що досконало вивчили кожну біографію претендента, а відібрали тільки тих суддів, які змогли довести свою доброчесність.

У масках «усілякої нечисті» та суддівських мантіях протестувальники пройшли від Адміністрації президента до Верховного суду.

«Я суддя, який дав хабаря. Символізую суддю, який сподівається, що все порішав, що у нього все буде класно і він потрапить до Верховного суду, бо є прикриття у вищих ешелонах влади», – пояснює учасник акції.

Своє ходою активісти застерегли президента Петра Порошенка від призначення до Верховного суду кандидатів із сумнівною репутацією. Адже після конкурсного відбору переможців розглядає Вища рада правосуддя і подає на підпис главі держави. Саме 14 вересня мають обрати першу двадцятку кандидатів.

​Конкурс на посаду судді Верховного суду тривав майже рік. Претендентів тестували, досліджували їхні досьє та проводили співбесіди. Загалом вперше в історії незалежної України цих служителів Феміди не призначали, а обирали на відкритому конкурсі. Участь у ньому мали змогу брати не лише претенденти із суддівським досвідом, а й науковці та адвокати.

Втім, серед обраних опинилися не лише професори і викладачі, правозахисники з міжнародною освітою, ветеран війни на Донбасі, а й судді, що зробили кар’єру в часи президентства Януковича, б’ють на сполох активісти.

«Кожен четвертий кандидат – це або суддя, який займався політичними переслідуваннями, ухвалюючи замовні рішення в інтересах режиму Януковича, або який покривав суддів Майдану. Серед цих людей також люди, які мають майно, походження якого вони не можуть пояснити. Всі ці люди є у фінальному списку до Верховного суду. Якщо Вища рада правосуддя не зможе почистити список кандидатів до Верховного суду, політична відповідальність за це буде лежати на президентові України. Тому що він є ініціатором судової реформи, подав судову реформу, захищав її і дав обіцянки щодо результатів судової реформи», – зауважила експерт «Центру протидії корупції» Анастасія Красносільська.

​Активісти підрахували, що 30 кандидатів зі 120 не відповідають критеріям доброчесності. Та попри вето громадськості, конкурсна комісія дала їм зелене світло.

Фігуранти журналістських розслідувань серед переможців

До рейтингу кандидатів до Верховного суду потрапили кілька служителів Феміди, які фігурували у журналістських розслідуваннях програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і каналу «UA:Перший».

«До рейтингу переможців потрапив чинний заступник голови Апеляційного суду Рівненської області Віктор Остапук, який зазначив в анкеті, що його може рекомендувати очільник Волинської обладміністрації. Саме у цій області суддя раніше теж працював. Кандидат прибув на іспит на «БМВ». Він не заперечив, що заробив на нього сам. Але в декларації за 2015 рік суддя Остапук інформував, що права власності на авто належать Роману Дубовику, якого у ЗМІ називали рівненським підприємцем. У реєстрі підприємців, людина з такими ж ініціалами закрила свій ФОП наприкінці минулого року», – з’ясували журналісти.

Все це робилося не під ковдрою, а публічно – Щотка

Натомість у конкурсній комісії наголошують: у 80% випадків вони врахували висновки громадськості і не допустила цих кандидатів до наступного етапу конкурсу, втім, деякі кандидати змогли довести свою доброчесність.

«Все це робилося не під ковдрою, не за зачиненими шторами чи кулуарно. Це робилося публічно, це робилося в дискусії. Тут питання у чому? Громадська рада доброчесності сформувала висновок, але при цьому вони не заслуховували на своїх засіданнях самих кандидатів. Кандидат давав пояснення вже комісії. Так от, кандидати приносили цілі течки документів, не просто пояснення, а документальні докази, спростування, надавали пояснення, захищалися, причому фахово. І якщо такий кандидат переконував комісію документально, доказово в тому, що або такий факт не мав місця, або такий факт виглядав інакше, ніж це побачила Громадська рада доброчесності, то комісія мала право ухвалити самостійне рішення і схвалити кандидата», – пояснив секретар Вищої кваліфікаційної комісії суддів Станіслав Щотка.

Він запевняє: у фінальному списку кандидатів немає одіозних особистостей. У підсумку, серед фіналістів суддів справді найбільше, але конкурсна комісія обирала з тих, хто прийшов на конкурс.

«Понад 70% заяв на конкурс подали судді, менше 30% – не судді. Ця пропорція фактично збереглася і в топ-120-ці. Ви ж не хочете у Верховному суді мати умовно 90% адвокатів і науковців, але які некомпетентні? Ті судді, які отримали рекомендацію у Верховний суд, до більшості з них немає ні у кого претензій. Зокрема, у Громадської раді доброчесності. То що, тільки через те, що він суддя, ми маємо поставити печатку, клеймо поставити?» – каже Щотка.

Працює стара перевірена схема – Соболєв

У формуванні нового Верховного суду застосовується стара перевірена схема. Її вже вдало використали у Збройних силах і під час створення поліції, переконаний депутат фракції «Самопоміч», голова антикорупційного комітету парламенту Єгор Соболєв.

«Взяли класних хлопців і дівчат і прикрили збереження всіх старих кадрів на керівних посадах. Те саме буде і з Верховним судом – візьмуть третину порядних людей, помістять їх у Верховний суд, де будуть дві третини непорядних. Всі важливі справи будуть відправлятися до залежних суддів, а цими будуть прикриватися як ширмою і казати, що є ж нові люди, реформи йдуть, не так швидко, але йдуть. Але ясно, це ж народна мудрість: якщо ти береш третину меду, третину дьогтю і третину бруду – з цього нічого доброго не вийде», – зазначає Соболєв.

Відтак, твердить депутат, якщо новий Верховний суд буде таким же, як і попередній – корумпованим, ручним, то шансів на успішне реформування правосуддя України не залишиться.

Останній шанс врятувати судову реформу

Попри те, що система всіляко чинить опір, зараз в українського суспільства є останній шанс врятувати судову реформу, наголошує екс-директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяна Козаченко. Оскільки Верховний суд – найвищий орган держави, за яким лишатиметься останнє слово у будь-якій судовій суперечці.

«У рамках люстрації по закону про очищення було виявлено 114 осіб, які підпадають люстрацію суддів. Знаєте скільки суддів зараз звільнено за люстрацією? Всього 6 осіб. Сьогодні у нас остання можливість, тому що час – це кожен день рішення, які не є прозорими, які насправді не захищають верховенство права. У нас є шанс формування Верховного суду, якщо на цій стадії вже 25% мають негативний висновок громадськості, це означає, що на цьому етапі фільтри не були застосовані владою для того, щоб сформувати прозорий Верховний суд», – зазначила Козаченко.

7 вересня президент Петро Порошенко у щорічному зверненні до Верховної Ради фіналістів конкурсу назвав «свіжою кров’ю», яка так необхідна для оновлення судової системи.

«Склад вищої суддівської інстанції формувався за активної участі суспільства. І як показує рейтинг переможців конкурсу, у вісімдесяти відсотках випадків Вища кваліфікаційна комісія суддів погодилася з Громадською радою доброчесності. Кандидати, до яких рада мала претензії, не потрапили до фінального списку. 90% переможців конкурсу раніше не працювали у Верховному суді. Близько 30% – є адвокати і науковці. Це і є та свіжа кров, якої потребує система заради свого оновлення», – сказав президент.

Тим часом у представництві ЄС висловили застереження, що особи із «заплямованою репутацією» у Верховному суді можуть підірвати довіру до судової реформи України загалом.