Політики, які разом з Міхеїлом Саакашвілі перетинали польсько-український кордон, навряд чи стануть йому постійними союзниками, вважають політологи. Так, Олег Саакян впевнений, що їх об’єднує не спільна ідея, а спільний ворог – президент Порошенко. А його колега Максим Розумний вважає, що така мотивація є загалом характерною для української політики.
Політолог Олег Саакян не думає, що ситуативний союз Міхеїла Саакашвілі, Юлії Тимошенко та інших політичних діячів, які називають себе демократичною опозицією, перетвориться на стабільну коаліцію – адже згуртувалися вони не навколо спільних ідей, а проти спільного ворога. На його думку, об’єднанню завадить сама наявність двох сильних політиків в одному альянсі.
«Є Саакашвілі, який молитвами пана Порошенка перебуває на висхідній точці свого рейтингу, хоча й невеликого, є Тимошенко, яка очолює, за всіма соціологічними дослідженнями, рейтинг суспільної думки та довіри. Думаю, що вони не поділять між собою Олімп», – міркує Саакян.
Політичну «групу підтримки» Міхеїла Саакашвілі на кордоні сформувала не спільна ідеологія, а прагнення не втратити «бали» у своїх симпатиків, вважає Петро Олещук, політолог, викладач КНУ імені Тараса Шевченка.
Можна згадати лідерів другого Майдану, між ними були досить серйозні суперечності, але тоді вони разом вийшли на МайданПетро Олещук
«Можна згадати приклад так званих лідерів другого Майдану: Яценюк, Кличко, Тягнибок. Знову ж таки, між ними були досить серйозні суперечності, але тоді вони разом вийшли на Майдан. Чому? Тому що, по-перше, вони не могли не вийти – інакше їх би обвинувачували в підтримці Януковича, в продажності, у тому, що бояться. І так уже трапилося, що ситуаційно вони опинилися поруч», – нагадує Олещук, маючи на увазі мотиви об’єднання, а не політичний контекст.
Політолог Максим Розумний схильний вважати таке явище, як короткострокові ситуативні союзи «проти когось», характерною рисою українського політичного життя. Проте він вважає, що, якщо коаліція таки складеться, вона становитиме загрозу для чинної влади.
Потрібні дуже складні і скоординовані дії саме влади, аби не допустити свого падінняМаксим Розумний
«Українська політика дуже складна, дуже заплутана, але основні правила її дуже прості – це гра в царя гори. Коли така коаліція складається, вона, як правило, буває успішною. Потрібні дуже складні і скоординовані дії саме влади, аби не допустити свого падіння», – каже Розумний.
По обличчю Юлії Тимошенко було помітно, що їй роль другої особи не до вподоби
Кандидат політичних наук, політолог Ігор Рейтерович також схильний до думки, що підтримка Саакашвілі мала ситуативний характер: більшість вирішила скористатись увагою медіа і попіаритись. Проте, зважаючи на дуже неоднозначну реакцію суспільства на прорив кордону усупереч засторогам силовиків, експерт робить висновок, що суттєвих репутаційних «бонусів» не отримав у той день жоден політик:
«Навіть по обличчю Юлії Тимошенко на деяких кадрах було помітно, що їй роль другої особи, яка позаду знаходиться, м’яко кажучи, не до вподоби».
Надалі Міхеїлу Саакашвілі, щоби протистояти Порошенку, потрібні великі гроші, говорить політолог. Тож, хоч він і вибудовує кампанію на антиолігархічній риториці, суспільство може незабаром почути про його нові – офіційні чи неофіційні – зустрічі з олігархами, припускає Рейтерович.
Наприклад, кілька днів тому «Українська правда» з посиланням на джерела в оточенні Ігоря Коломойського повідомила, що Саакашвілі зустрічався з цим олігархом у Женеві.
Помилка президента
Олег Саакян покладає відповідальність за ситуацію, що склалася, на владу: врешті, саме Порошенко свого часу надав Саакашвілі громадянство і привів його в українське політичне поле, нагадує він.
«Цей момент попрання громадянства, перетворення його з інституту на інструмент – тут була закладена перша системна помилка», – впевнений він. Такі кроки з боку президента, на переконання політолога, можливі в першу чергу через відсутність реально діючої систему стримувань і противаг.
Наслідком, на думку Саакяна, є патова ситуація, в яку потрапив Порошенко, та найвища імовірність дострокових парламентських та президентських виборів за останні роки.
Опозиція зможе знайти союзників навіть у лавах сьогоднішньої владиОлег Саакян
«Якщо дотисне опозиція, вони зможуть знайти цією ідеєю союзників навіть у лавах сьогоднішньої влади – тих, хто захоче врятувати свої активи та політичне майбутнє», – припускає політолог.
Політолог Віталій Кулик натомість вважає, що про вибори говорити ще рано, але згоден із тим, що «прорив Саакашвілі» несе значні іміджеві втрати для правлячої верхівки – при чому почасти і з її провини.
Ці історії з Інтерсіті і мінуванням прикордонного пункту – це взагалі було нижче днаВіталій Кулик
«Ці історії з Інтерсіті і мінуванням прикордонного пункту – це взагалі було нижче дна і викликало історичні аналогії з ситуацією 2013 року із літаком того ж самого Кличка і так званою «йолкою» на Майдані», – порівнює він. На думку політолога, влада розхитує внутрішню стабільність в Україні тим, що згортає усі реформаторські процеси, запущені після Революції гідності, і позбавлення громадянства Саакашвілі – лише одна з ілюстрацій цього процесу.
Однак, каже Кулик, влада ще може виправити становище, якщо покарає не лише активістів, а всіх, хто порушив закон під час зіткнення на кордоні. Готовність до компромісів, впевнений він, допоможе нівелювати загрозу з боку новоствореного альянсу. Однак великих надій на таку гнучку поведінку президента та його оточення експерт не має.
«На жаль, у владі немає готовності до подібних рішень. Вони не готові до тонких сценаріїв та політтехнологій. Вони готові лише забороняти, відмовлятися, репресувати, арештовувати і таке інше».
Якщо ж компромісу все-таки буде досягнуто, каже Кулик, опозиція незабаром сама знайде внутрішні протиріччя, які її роздроблять.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
