Триває четвертий рік війни, однак, як зауважує газета «День», проблеми переселенців з окупованого Донбасу досі конструктивно не вирішуються. І це незважаючи на те, що в Кабміні уже досить тривалий час працює ціле Міністерство з питань окупованих територій. Журналісти визнають багатошаровість проблеми. Адже, скажімо, дуже багато людей, які за власним бажанням залишили окуповані території. При цьому багато хто з них повертається додому, живе там і навіть працює. Як оцінити втрати такої людини і як виявити її з маси тих, хто не може повернутися до своїх осель? Також чимало пенсіонерів на окупованій території мають можливість отримувати одразу дві пенсії – українську і російську. Однак, як зазначає видання, найнебезпечніший момент у тому, що представники переселенців почали вживати термін «компенсація» та якось невпевнено додають до своїх вимог фразу «агресія РФ проти України», воліючи використовувати фразу «збройний конфлікт на Донбасі». А саме тут криється базовий ключовий момент, від якого і має походити наступний ланцюг визначень, висновків та вимог. Бо компенсувати втрати має той, хто їх завдав, тобто Росія, яка розпочала війну проти України. Україна як держава, справді, має дбати про своїх громадян і надавати їм цільову допомогу, але не компенсувати (відшкодовувати) збитки, адже це не внутрішній конфлікт, наголошує газета у статті «Внутрішньо залишені...».
7 вересня Українській військовій розвідці виповнюється 25 років, нагадує газета «День». Видання зазначає, що реальне життя розвідки будь-якої країни визначається рівнем усвідомлення загроз. З деяких пір загрози Україні мають чітке оформлення, з тенденцією до всеосяжного охоплення, використання всіх способів впливу і всіх можливих методів підривної війни. За таких умов пошук власних внутрішніх резервів і зміна підходів до організації оборони стає єдиночинним запобіжником. І роль розвідки тут переоцінити навряд чи можливо, переконує експерт газети. Однак він вважає, що є чимало ознак того, що керівництву держави, зокрема, верховному головнокомандувачу Петру Порошенку, питання діяльності і розвитку розвідок, зокрема військової, видаються другорядними. Про можливі наслідки експерт «Дня» попереджає в матеріалі «Час уточнення амбіцій».
Найімовірніше Україну чекає замороження проблеми на сході країни за придністровським сценарієм, переконує експерт тижневика «Країна». Донбас уже є такою собі карикатурною Росією, де виховується ненависть до всього українського. Напханий російськими спецслужбами, парамілітарними організаціями, агентурою. Можна уявити, що держава отримає у випадку виводу російських військ. Потрібні будуть роки реінтеграції. До того ж, не можна виключати, що восени 2017 року Росія проведе так звані «референдуми» на територіях, що підконтрольні угрупованням «ДНР»-«ЛНР» і визнає їхню незалежність. Як 2008 року тодішній російський президент Дмитро Медведєв визнав незалежність Абхазії й Південної Осетії, нагадує експерт тижневика політолог Михайло Пашков.
Чого чекати від пенсійної реформи, анонсованої урядом? Що впливатиме на розмір пенсій? Відповіді з посиланням на аргументацію прем'єр-міністра Володимира Гройсмана пропонує газета «Голос України».
«Корупція, що просякла кров'ю, або Чому медичні відходи викидають у ліс?» – у статті під таким заголовком газета «Голос України» інформує, що в Україні за рік накопичується майже 400 тисяч тонн медичних відходів. Вони продукуються у медичних закладах, фармацевтичних компаніях, у домівках звичайних громадян тощо. Із них приблизно 120 тисяч тонн – небезпечні речовини, які можуть спричинити деякі форми раку, СНІД, вірусні гепатити, черевний тиф та інші захворювання. І якщо в Європі поводження з медичними відходами є невід'ємною частиною системи охорони здоров'я, а також стандартів якості надання медичних послуг та безпеки медперсоналу, то в Україні це вважається виключно проблемою екології та актуалізується лише після чергової знахідки звалищ медикаментів. Докладніше з проблемою знайомить парламентська газета.
