Нові санкції навряд чи змусять Північну Корею згорнути свою ядерну програму, вважають українські експерти. Тим не менш, якщо питання не врегулювати, ще більше країн захочуть мати ядерний статус. Такі виклики світовій безпеці хоч і опосередковано, але впливають на перспективи розв’язання конфлікту на Донбасі, вважає аналітик Микола Капітоненко.
Аналітик Інституту світової політики Микола Белесков скептично оцінює можливу ефективність нового етапу санкцій. Він нагадує про попередні посилення санкційних обмежень від ООН, введені після запуску Пхеньяном двох міжконтинентальних балістичних ракет.
Китай наклав всі обмеження, але це ніяким чином не зупинило Північну Корею від подальших випробуваньМикола Белесков
«Китай наклав всі обмеження, вони мають стосуватись близько третини північнокорейського експорту, тобто одного мільярду з трьох, але, як бачимо, це ніяким чином не зупинило Північну Корею від подальших як ядерних, так і ракетних випробувань», – коментує Белесков. Звідси він робить висновок, що й нинішні санкції не матимуть очікуваного результату.
За прогнозами аналітика, нові обмеження можуть стосуватися імпорту нафти до Північної Кореї, а також експорту звідти текстилю чи робочої сили чи здійснення авіаперельотів.
Директор Центру дослідження міжнародних відносин Микола Капітоненко погоджується із Миколою Белесковим в тому, що Пхеньян навряд чи відмовиться від ядерної програми через міжнародний тиск: мовляв, країна доклала вже забагато зусиль, щоб зупинятись. Крім того, він вказує і на те, що світова спільнота недостатньо чітко артикулює свої претензії до Північної Кореї.
Потрібно зрозуміти, що ми хочемо від Північної КореїМикола Капітоненко
«Саме нечіткість формулювань міжнародного товариства в цілому і окремих держав щодо Північної Кореї призводить до того, що будь-які кроки, які приймаються у відповідь на її дуже цілеспрямовані дії, виявляються неефективними. Тому тут потрібно зрозуміти, що ми хочемо від Північної Кореї».
Військового рішення немає, бо навіть у США не зможуть гарантувати збереження інфраструктури своїх союзників у випадку ядерного конфлікту – Південної Кореї та Японії, вважає старший науковий співробітник Інституту всесвітньої історії Національної академії наук України Максим Ялі.
Він також висловлює переконання, що вирішення проблеми із Північною Кореєю сприятиме і розв’язанню ситуації на Донбасі. Це, на його думку, розуміють в новій адміністрації президента США, коли визнають, що реакція на анексію Криму була недостатньо суворою. Крім того, Ялі пояснює, що від врегулювання конфлікту залежить, скільки ще держав захоче отримати ядерну зброю.
Якщо Північна Корея долучиться до ядерного клубу, це спонукає їхніх сусідів на розробку ядерної зброї, щоб захистити себеМаксим Ялі
«Якщо не буде врегульоване це питання і офіційно Північна Корея долучиться до ядерного клубу, це спонукає їхніх сусідів – Японії. і Південну Корею на розробку ядерної зброї, щоб захистити себе. І це може призвести до «ефекту доміно», коли наступним може стати Іран, Саудівська Аравія і багато країн Перської затоки. Північна Корея не відмовиться звісно від цього, адже Кім Чен Ин пам’ятає, що сталося з Муамаром Каддафі, який відмовився від розробки ядерної зброї після обіцянок зняти санкції. Додала рішучості лідеру Північної Кореї і ситуація в Україні, а саме порушення Росією Будапештського меморандуму: коли Україна відмовилася від ядерного потенціалу за гарантію власної безпеки, які порушила Росія, анексувавши Крим», – згадує експерт.
Максим Капітоненко погоджується із тим, що приклад України в цьому контексті показовий:
Нас довго ще супроводжуватимуть якісь фантомні болі стосовно того, що Україна не та тих умовах відмовилась від ядерної зброїМаксим Капітоненко
«Нас довго ще супроводжуватимуть якісь фантомні болі стосовно того, що Україна не та тих умовах відмовилась від ядерної зброї, на яких повинна була б. але треба зрозуміти, що повернути ядерний статус нам буде коштувати дуже дорого», – переконаний він. Крім того, на думку експерта, наявні проблеми України все одно неможливо вирішити ядерною зброєю.
Серед цих проблем і те, зауважує Капітоненко, що дестабілізація в тихоокеанському регіоні опосередковано шкодить планам України щодо вступу до НАТО, адже надання гарантій безпеки загрожує великим державам-союзникам новими викликами.
Яким чином, до якої міри і чи будуть США реально втягуватись в регіональний силовий конфлікт, якщо мова йде про використання ядерної зброї – це велике питанняМаксим Капітоненко
«Коли Трамп розповідає про те, що вони готові захищати своїх союзників, яким надані такі гарантії безпеки – Південну Корею та Японію – він насправді знаходиться у важкому положенні, оскільки на словах, звичайно, готовий захищати, але яким чином, до якої міри і чи будуть США реально втягуватись в регіональний силовий конфлікт, якщо мова йде про можливе використання ядерної зброї – це велике питання, – констатує експерт. – Те ж саме питання стримує і європейців, і американців до певної міри в їхньому бажанні прийняти Україну до НАТО. Така сама дилема виникає: якщо Росія здатна на повномасштабну війну проти нас, чи варто нас захищати?».
Але, додає Капітоненко, патова ситуація, пов’язана з Мінськими домовленостями, не рухається з місця в першу чергу тому, що європейських та американських партнерів України цей статус-кво наразі влаштовує.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
