Толкун Умаралієв, Дмитро Трєщанін
Другого вересня 2016 року державне телебачення Узбекистану офіційно повідомило про смерть першого президента країни, 78-річного Іслама Карімова. Фактично він керував Узбекистаном з 1989 року, в 1992 став першим його президентом. За Карімова країна залишалася однією з найбідніших на пострадянському просторі, а міжнародні правозахисні організації описували режим як один з найжорстокіших.
Питання наступності влади в Узбекистані вирішилося швидко, але не зовсім законно. Комісію з організації похорону Карімова очолив прем'єр-міністр країни Шавкат Мірзійоєв. 8 вересня він став виконувачем обов'язків очільника держави, порушивши пункт Конституції, введений особисто Карімовим (на цьому місці мав бути спікер Сенату). П'ятого грудня ЦВК Узбекистану оголосила Мірзійоєва переможцем президентських виборів.
Що ж змінилося в Узбекистані за рік з дня оголошення про смерть Карімова, які реформи проводить влада, як це позначилося на жителях країни?
Скасування виїзних віз (точніше, обіцянка скасувати)
У серпні влада пообіцяла, що вже з 1 січня 2019 року громадянам Узбекистану почнуть видавати біометричні закордонні паспорти.
Зараз, щоб покинути Узбекистан, громадянин країни зобов'язаний звернутися до МВС. У міліції вирішують, чи має той право виїхати за кордон. Якщо йдеться про далеке зарубіжжя, в паспорт вклеюють дозвіл, який діє два роки. Для схвалення поїздки в сусідні країни, зокрема до Росії, потрібна кругла печатка – її ставлять на сторінці з пропискою.
Щоб отримати виїзну візу або штамп, громадяни Узбекистану стоять в довгих чергах – або ж платять хабарі. Офіційно віза коштує приблизно 30 доларів.
Отримати виїзну візу або штамп можуть далеко не всі – в країні є «чорний список», в який включають опозиціонерів і правозахисників. Ті, кого переслідують спецслужби, намагаються покинути Узбекистан «незаконно».
Зараз дозвіл від влади на виїзд за кордон, окрім Узбекистану, вимагає тільки Північна Корея.
Поки невідомо, скільки буде діяти закордонний паспорт і скільки він буде коштувати. Багато хто побоюється, що новий документ буде отримати складніше, ніж виїзну візу: черги будуть ще довшими, а хабарі – більшими.
Перемога «чорного ринку»
Узбекистан – одна з небагатьох країн у світі, де діють три валютні курси: офіційний, біржовий і реальний. «Біржовий курс» актуальний для гравців ринку імпорту та експорту, «чорний курс» – для звичайних людей, він формується на тіньовому валютному ринку.
На момент написання статті на «чорному ринку» за один долар можна було купити 7800 сум. При цьому курс, встановлений Центробанком Узбекистану – 4182,30 сум. Тобто різниця майже вдвічі.
«Чорний ринок» – це міняйли, які працюють на базарах і в людних місцях великих міст. Він сформувався на початку 1990-х і відтоді практично не змінився.
Після смерті Іслама Карімова влада не приховувала своїх планів зробити національну валюту вільно конвертованою і наблизити офіційний курс до ринкового. Джерела Узбецької служби Радіо Свобода і Reuters розповіли, що різка девальвація може відбутися найближчими днями.
Наприкінці літа влада анонсувала відкриття пунктів обміну валюти (зараз їх ще немає). Дещо раніше – у липні – банкам дозволили продавати валюту юридичним особам за ринковим, тобто «чорним» курсом.
Легкі гроші
Сто доларів в тисячних сумових купюрах важать майже півкіло. І це не жарт. До березня цього року найбільшою купюрою в Узбекистані була в 5 тисяч сум. За реальним курсом це менше від долара. Країна відчувала дефіцит готівки, а для того, щоб купити продукти, доводилося носити з собою об'ємну пачку купюр.
Щоб усунути цю проблему, навесні влада презентувала купюру в 10000 сум, в серпні – 50000 сум (тобто більш ніж 6 доларів!).
У серпні ж в країні з'явилися перші банкомати, які видають готівку. До них одразу ж вишикувалися гігантські черги. Справа в тім, що більшу частину зарплат і пенсій жителям Узбекистану нараховують на картки, якими практично ніде скористатися.
За добу з однієї картки дозволяється зняти не більше ніж 100 тисяч, тобто близько 13 доларів. Надовго місткості банкомату – в нього фізично поміщається близько 25 мільйонів сум – не вистачає. Влада обіцяє, що до кінця року по країні буде працювати вже тисяча банкоматів.
Через брак готівки в останні роки в країні розцвів ринок з переведення в готівку грошей. Його оператори беруть великі комісії – щоб отримати готівку, доводиться платити 10 відсотків від суми.
Найкращі друзі поруч
Майже відразу після смерті Іслама Карімова новий президент Узбекистану почав змінювати зовнішню політику країни. Менш ніж за місяць в ролі виконувача обов'язків Мірзійоєв зробив кілька кроків, щоб поліпшити відносини з Казахстаном, Киргизстаном і Таджикистаном. З останніми двома країнами відносини в останні роки правління Карімова фактично були заморожені.
До узбецького міста Андижан вперше за останні роки приїхала велика делегація чиновників і журналістів з Киргизстану і Таджикистану. Така ж делегація з Узбекистану відвідала прикордонні міста сусідніх країн.
Спроба Ташкента поліпшити відносини з сусідами поки ніяк не вплинула на життя звичайних людей. Киргизстанці і таджикистанці з прикордонних регіонів досі змушені їздити до своїх родичів в Узбекистан тільки через певні пропускні пункти. До того ж, їм потрібне письмове запрошення, в якому вказується причина візиту. І ця причина повинна бути вагомою – або весілля, або похорон.
Можна співати
На сцену повернулися відразу кілька відомих артистів, найпопулярніші з них – Шерали Жураєв і Юлдуз Усманова. В останні роки влади Карімова в країні діяла негласна заборона на виступи деяких виконавців. Їх не можна було показувати по телебаченню і транслювати на радіо, а також запрошувати на концерти – тим більше, організувати свої власні.
Під заборону потрапляли не тільки ті, хто викликав гнів Іслама Карімова. Проблеми виникали у артистів, які з якихось причин відмовлялися виступати на державних заходах або на весіллях впливових чиновників.
«Це не пов'язано з політикою. Колись я не догодила одному чиновнику середнього рангу, можливо, що зараз його немає в уряді, але саме він встиг створити мені проблеми», – розповідала співачка Юлдуз Усманова.
Щоб виступати, співаки повинні отримувати спеціальну ліцензію «Узбекнаво» («Узбекконцерт»). Але навіть цей дозвіл не завжди допомагав – «чорний список» виконавців був неофіційним.
Влада стала скорочувати заборонений список в перший місяць після смерті Карімова. У деяких випадках це навіть супроводжувалося вибаченнями – так, додому до Юлдуз Усманової прийшов співробітник «Узбекнаво» з букетом квітів.
Спроба гласності
У квітні 2017 року державне телебачення Узбекистану запустило телепроект «Міжнародний прес-клуб», де в прямому ефірі відверто – за мірками країни – обговорювалися різні проблеми.
Але після одного з ефірів, де критикувалася діяльність прем'єр-міністра, жива трансляція проекту припинилися.
«Відтепер не буде ніяких онлайн-понлайнів. Тепер всі ви притисне дупу і будете працювати тихо», – переказали слова прем'єр-міністра Абдулли Аріпова джерела Узбецької служби Радіо Свобода.
Тепер не тільки «Міжнародний прес-клуб», а й інші інформаційні передачі і ток-шоу, які транслювалися наживо, виходять в запису. Як у старі часи.
У липні британська телерадіокорпорація BBC оголосила, що знову відкриє бюро в Узбекистані. Крім того, на сайті з'явилася одна вакансія репортера. Запит на акредитацію BBC подала в грудні 2016 року. Про дату запуску бюро не повідомлялося.
При цьому на початку березня в аеропорту Ташкента затримали керівника Центральноазіатської служби BBC, того ж дня його вислали з Узбекистану без пояснення причин.
BBC і Узбецька служба Радіо Свобода були змушені закрити свої офіси і евакуювати журналістів після подій в Андижані в 2005 році, де в заворушеннях загинули, за офіційними даними, 187 осіб, за незалежними оцінками – до півтори тисячі.
Тоді ж країну покинули представники міжнародних правозахисних організацій, зокрема Human Rights Watch. У липні під час відкритого діалогу зі співвітчизниками міністр закордонних справ Узбекистану Абдулазіз Камілов пообіцяв, що правозахисники зможуть повернутися до країни. Але поки цього не сталося.
Дещо ближчі до народу
На відміну від свого попередника, Шавкат Мірзійоєв любить зустрічатися з простими людьми. Наскільки ці зустрічі спонтанні, сказати складно.
Наприклад, він вийшов на вулицю, де навколо нього зібрався натовп, під час візиту в місто Наманган. А під час відвідин Бекабада він побачив будинок, де відбувалися похорони, і зайшов висловити співчуття. Після розмови з вдовою він доручив надати підтримку сім'ї покійного.
Культ першого і критика першого
Зараз в Узбекистані встановлено всього два пам'ятника Ісламу Карімову. Перший з'явився на батьківщині покійного президента країни, в Самарканді, 16 серпня. Зараз робітники закінчують будівництво мавзолею Карімова, який вже встиг стати новою туристичною визначною пам'яткою. Другий пам'ятник відкрили в Ташкенті неподалік колишньої робочої резиденції Карімова. На відкритті пам'ятника був присутній Шавкат Мірзійоєв, великі групи чиновників і представників молодіжних організацій. Всі вклонялися новому пам'ятнику.
Мірзійоєв приходить на могилу Карімова щоразу, коли відвідує Самарканд. Він ніколи публічно не критикує попередника, хоча і говорить про помилки, скоєні владою в минулому. Не називаючи імен.
На початку серпня в ефірі узбецького телебачення вперше прозвучала критика на адресу Карімова. У передачі йшлося про те, що колишній президент «весь час змагався з сусідніми країнами за статус лідера, доводячи свою перевагу».
Воля для небагатьох
Після смерті Іслама Карімова влада випустила з в'язниць декількох політичних ув'язнених. Один з них – Самандар Куканов, колишній депутат Верховної Ради Узбецької РСР – просидів за гратами 23 роки. Його близькі стверджували, що політика посадили за особистим наказом Іслама Карімова.
Вийшов на свободу Мухаммад Бекжан, колишній головний редактор вже неіснуючої газети «Ерк». Бекжан – рідний брат відомого опозиціонера Мухамеда Салиха – сидів у в'язниці з 1999 року. З психіатричної лікарні випустили племінника Іслама Карімова – журналіста Джамшида Карімова. В інтерв'ю правозахисникам після звільнення він розповів, що вважає Іслама Карімова позашлюбною дитиною.
Після приходу до влади Мірзійоєва суди Узбекистану переглянули вироки кільком впливовим чиновникам і повністю їх реабілітували. Крім того, реабілітації дочекався засуджений за «бавовняною справою» попередник Карімова, перший секретар ЦК Компартії Узбекистану Інамжон Усманходжаєв. Його справу переглянули в грудні 2016 року, він помер в березні 2017-го.
Найбагатший сват
У 2009 році в Ташкенті відбулося весілля Бабура Усманова і Дійори Мірзійоєвої. Уже тоді дядько нареченої вважався одним з вірогідних наступників Іслама Карімова. А Бабура Усманова, племінника російського мільярдера, вважали спадкоємцем бездітного Алішера Усманова. Дві сім'ї поріднилися.
Бабур Усманов і його сім'я жили в Швейцарії. У 2013 році племінник мільярдера приїхав до Ташкента на весілля двоюрідної сестри. О 5-й ранку 8 травня автомобіль Ford Mustang, за кермом якого сидів Усманов, на великій швидкості врізався в огорожу. Спадкоємець Алішера Усманова загинув на місці, дівчина, що була поряд з ним, померла в лікарні.
Після смерті Іслама Карімова Алішер Усманов дав інтерв'ю телеканалу «Росія-24». Він сказав, що готовий повернутися в Узбекистан, якщо його покличуть. Джерела Узбецької служби Радіо Свобода говорили про кілька проектів, якими цікавився мільярдер.
За даними сервісу FlightRadar24, за останній рік (з вересня по вересень) літак Алішера Усманова щонайменше 12 разів приземлявся в аеропорту Ташкента. Перший рейс він здійснив 3 вересня – в день похорону Іслама Карімова. На стоянці аеропорту лайнер A-340 Bourkhan з бортовим номером M-IABU за рік простояв близько 50 днів. Як правило, візити були короткостроковими – не більше ніж 2-3 доби.
Сервіс FlightRadar24 не зберігає дані більше ніж рік, тому неможливо судити, чи став особистий борт бізнесмена приземлятися в Узбекистані частіше. Для порівняння: за той же період літак сідав в Москві не менше ніж 16 разів і простояв в аеропорту не більше за 114 днів.
Прес-служба Алішера Усманова заперечувала, що той має будь-який вплив на нового керівника Узбекистану. «Як вже неодноразово заявлялося, А.Б. Усманов не бере участі в політичному житті Узбекистану», – йшлося в прес-релізі, який цитував російський Forbes. У ньому наголошується також, що повідомлення на цю тему «носять кон'юнктурний характер» і що в Усманова є «багато друзів і родичів в Узбекистані».
(Порівняно) бідні родичі
У Іслама Карімова залишилися дві дочки. Старша – Гульнара Карімова – ще за життя батька опинилася під домашнім арештом. Вона активно займалася бізнесом і мала великий політичний вплив.
У 2012 році почався корупційний скандал зі стільниковим оператором TeliaSonera. Невдовзі медіахолдинг Карімової закрився, її фірми змінили власників, а вона сама зникла. Офіційно про її долю нічого не повідомлялося. Перші фотографії жінки з'явилися тільки в 2014 році – на них видно, що перша дочка президента сперечається з охоронцями в якомусь будинку.
На похоронах батька Гульнару Карімову ніхто не бачив.
І тільки наприкінці липня 2017 року з'явилася офіційна інформація від прокуратури Узбекистану. Виявилося, що кримінальна справа проти старшої дочки Карімова розслідувалася з 2013 року, а у 2015 році її засудили до обмеження волі строком на 5 років.
А за півроку до цього влада Узбекистану звернулися з проханням розморозити активи, заблоковані у справі TeliaSonera. У листі згадувалися всі обвинувачені в корупції, крім Гульнари Карімової. За інформацією Узбецької служби Радіо Свобода, йдеться про суму близько 1 мільярда доларів, велика частина яких знаходиться в банках Швейцарії.
Молодша дочка покійного президента, Лола Карімова-Тілляєва, живе в Лос-Анджелесі, йшлося в статті журналу Vanity Fair. Вона займається парфумерією – нещодавно зареєструвала бренд The Harmonist.
Лола Карімова-Тілляєва була присутня на похоронах батька, а на відкритті пам'ятника колишньому президенту в Ташкенті її супроводжувала дочка опальної Гульнари, 18-річна Іман Карімова.
Чи став Узбекистан більш вільним?
До річниці зміни влади в Узбекистані міжнародна правозахисна організація Freedom House опублікувала доповідь, присвячену ситуації в цій країні.
На думку Freedom House, в Узбекистані є ознаки позитивних змін, особливо в медіа-просторі. ЗМІ отримали можливість побічно, а іноді і прямо критикувати політику минулих років і відстоювати зміни, що неможливо було уявити за Карімова.
Але всі зміни, які відбулися в Узбекистані за рік, не виглядають як спроба провести системні реформи, вважають автори доповіді. У Freedom House припускають, що їхня справжня мета – подальше зміцнення влади Мірзійоєва.
«Здається очевидним, що уряд Мірзійоєва обрав шлях Китаю і певною мірою Росії, з великим акцентом на зростання економіки і проведення тільки тих політичних реформ, які необхідні для підтримки цієї стратегії», – йдеться в доповіді.
Експерти припускають, що зі збільшенням прозорості та зменшенням корупції Мірзійоєв може послабити старі еліти і перерозподілити багатство на користь нової бізнес-еліти – більш професійної, динамічної і проринкової.
Відносна свобода ЗМІ в обговоренні заборонених раніше тем може підштовхнути жителів країни до того, щоб висунути підвищені вимоги до режиму. Автори доповіді вважають, що це може ненавмисно створити підґрунтя для справжніх змін в Узбекистані.
Оригінал матеріалу – на сайті спецпроекту «Настоящее время»
