Уже кілька днів у Білорусі, Росії та Україні розшукують сина українського офіцера, киянина Павла Гриба. 24 серпня він виїхав до Гомеля на зустріч із дівчиною, з якою познайомився через інтернет, і мав повернутися того ж дня, але зник. Батько юнака стверджує, що його сина затримали спецслужби й передали Росії. Ситуація схожа на інші гучні справи про виманювання українських громадян, яких пізніше в Росії судили за екстремізм і тероризм.
Міжнародне право передбачає певну процедуру видачі злочинців, розшукуваних однією державою і затриманих в іншій країні. Зазвичай цьому передує суд в країні затримання, який ухвалює рішення про екстрадицію, але на території країн, пов'язаних договором про Митний союз, спецслужби можуть чинити інакше.
Адвокат міжнародної правозахисної організації «Агора», російський правник Дмитро Дінзе розповів про приклади такої співпраці і про те, чому фігуранти справ про тероризм можуть перебувати без правового статусу невизначений час:
– Це схоже на джентльменську угоду між двома спецслужбами. У них – своє ФСБ і КДБ, тут – своє ФСБ. Звісно, ці спецслужби в рамках, наприклад, справ про тероризм досить щільно співпрацюють: виманюють людей на територію суміжної держави, і, відповідно, одна спецслужба передає на умовах домовленостей іншій спецслужбі таку особу.
Наскільки мені відомо, Білорусь якраз (до цього була Україна ще за старого режиму, зараз уже Білорусь тільки залишилася), ось вони якраз, можливо, з Киргизстаном, досить щільно співпрацюють з російськими спецслужбами і без проблем людей, власне кажучи, передають на територію іншої держави на вимогу високопоставлених співробітників.
– Тоді поясніть з правової точки зору: якщо людина ніколи в Росії не була, а тільки з громадянином або з громадянкою Росії про щось розмовляла через «Вконтакте», наприклад, закликала до чогось або висловлювала якісь ідеї, можливо, просила навіть про щось, але вона ж не була у Росії, і за яким правовим статусом тоді вона може бути злочинцем у Росії оголошена?
– Розумієте, у терористів, екстремістів немає правового статусу в усьому світі. Справа в тім, що з екстремізмом ще під питанням, різні бувають види екстремізму, а що стосується терористів, то у них як такого правового статусу немає. Особа може будь-яким чином планувати злочин чи вчиняти злочин у мережі, і згодом за нею можуть відкрити полювання, наприклад, співробітники спецслужб, які перебувають на території Росії. А в зв'язку з чим вони відкривають це полювання? У зв'язку з тим, що, наприклад, вербують на території Росії будь-яких своїх послідовників або вмовляють певних осіб здійснити ті чи інші злочини. І тому вважається, що юрисдикція, адже скоює злочин особа фактично на території Росії.
– Тобто якщо юнак, умовно кажучи, «Вконтакте» дівчині з Росії писав щось про український націоналізм, щось, можливо, навіть дуже різке, то якщо щодо цієї дівчини порушили кримінальну справу, то він є фігурантом цієї справи?
– Так, він є фігурантом цієї справи, він може бути ідеологом визначеної терористичної ідеї, він може бути ідеологом екстремістської ідеї, може бути підбурювачем до вчинення будь-яких злочинів.
– Питання з приводу «секретної в'язниці»: людина, викрадена на території держави, скільки часу може перебувати поза правовим полем, без адвоката, без юридичної допомоги, взагалі невідомо де?
– За моїми останніми даними, така людина, наприклад, сиділа в «секретній в'язниці» разом із моїм підзахисним Азімовим Аброром 4 місяці, як зізналася моєму підзахисному.
– Тобто скільки завгодно, я правильно розумію?
– Так. Поки співробітники спецслужб не вирішать, що далі робити.
Оригінал матеріалу – на сайті проекту «Настоящее время»
