Особливостям мови президента Росії Володимира Путіна буде присвячена одна із секцій запланованої на осінь конференції лінгвістів в американському Чикаго. Спочатку планувалася лише одна доповідь, але виявилося, що тема викликає занадто жвавий інтерес. З часів знаменитого «мочити в сортирі», сказаного ще за першого прем'єрства, нинішній очільник російської держави неодноразово ставив перекладачів у скрутне становище, вживаючи в своїй мові блатний жаргон, сленг спецслужб та вульгаризми.
Але обмежуватися розбором значень ідіоматичних висловів Путіна означало б сильно звузити розглянуту тему. Дослідники відзначають, як змінюється стилістика його висловлювань навіть під час одного заходу: взяти, наприклад, його промови під час так званих прямих ліній, коли Путіну доводиться звертатися до різних соціальних груп.
Обговорити особливості мови Путіна на конференції в Чикаго запропонувала професор Джорджтаунського університету Олена Будівська. В інтерв'ю Радіо Свобода вона розповідає, як це сталося і в чому вона вбачає важливість дослідження цієї теми:
– Після минулої конференції ми вирішили організувати якусь секцію про сучасні російські мовні реалії. І чомусь три чверті доповідей були подані про «мову Путіна». Таким чином, вдалося організувати три секції. І тільки одна називалася «Сучасні російські мовні реалії», а дві були по «мову Путіна». Мабуть, це всіх цікавить. Я жваво цікавлюся цією темою, тому що зі студентами ми обговорюємо і розбираємо поточні події. І щоб пояснювати їм, що відбувається в мові, що відбувається в дійсності і як це відбивається в мові, для цього зараз потрібні якісь абсолютно нові підходи. Тому все, що обговорюється на таких секціях, мені цікаво.
– А які теми доповідей були заявлені?
– Двоє людей будуть говорити про ключові слова в мові Путіна. Буде аналіз новорічних звернень, як вони змінювалися. Хтось розглядає його ставлення до України на лінгвістичних прикладах. «Путін в анекдотах» – ще одна заявлена тема. Свого часу були анекдоти про пізнього Брежнєва – на основі вимовлених ним фраз, специфіки його мови. Подивимося, що вийде про Путіна.
– А проаналізувати новорічні звернення запропонував хтось із американських колег?
– Ні. Це хтось із російських дослідників. Там є що аналізувати. Там є динаміка. Те, як він подає себе, що, як він вважає, більше вплине на слухачів – це змінюється, це не стоїть на місці.
– Який саме внесок можуть зробити лінгвісти? І що саме є предметом вивчення?
Коли це очільник держави, як він нав'язує іншим своє розуміння себе і навколишнього світу
– Це не тільки окремі слівця. У лінгвістиці є цілий напрям вивчення дискурсу. І він розглядає те, як людина себе подає, як вибудовує свою ідентичність, як розуміє себе і навколишній світ. І, Коли це очільник держави, як він нав'язує іншим своє розуміння себе і навколишнього світу.
Путін цей культ блатного, культ сили, культ беззаконня дуже вдало спрямовує собі на користь
І коли зміни відбуваються не в психіці однієї людини, а в психіці великої країни, коли люди з нав'язаним розумінням дійсності підтримують одне одного... Це ціла окрема пісня, що робить телевізор з людьми, як він змінює їхнє сприйняття, ми все бачимо. Щось із цього запускається особисто Путіним. Посили, висловлені в якихось його виступах, наприклад, в новорічних, під час прямої лінії, дають людям зрозуміти, що так можна, що це в рамках дозволеного. Вони починають це повторювати. Вони починають це обговорювати. І те ж саме, коли лідер держави починає висловлюватися за допомогою блатної мови, це сигнал населенню. У 1990-х, коли була блатна культура, коли це стало «круто» і чудово, все одно якось це, принаймні серед інтелігенції, сприймалося як моветон. А тут, коли «мочити в сортирі» говорить очільник держави, і потім це починає поширюватися, і починають поширювати цей стиль і цю блатну інтонацію, за інтонацією, за вимовою вже не відрізнити кримінальника від високого чиновника... З іншого боку, Путін відчуває деякі мовні процеси, які відбуваються в суспільстві. І ось цей культ блатного, культ сили, культ беззаконня дуже вдало спрямовує собі на користь. І потім це з його подачі починає розходитися далі і далі. Формується нова культура.
– А Ваші студенти про що запитують, коли Ви обговорюєте мову Путіна?
– А ось моїм студентам якраз треба всі ці речі пояснювати, що таке «мочити в сортирі», яка у нього блатна інтонація, послухайте це, кліп такий, кліп сякий, а тепер порівняйте з інтонацією Путіна. А ось за радянських часів можна було ось так. Вони цього нічого не знають. Їм все цікаво. Але їм багато важко зрозуміти, тому що коли їм починаєш пояснювати, що ось це такий кримінально-бандитський елемент в мові, вони кажуть: «Як? Лідер держави! Як це можна?!» У них зовсім інші уявлення про те, як все може і повинно бути організовано. Вони спочатку намагаються знайти в цьому щось позитивне, а потім просто дуже дивуються.
– На Вас саму серед того, що вимовляв російський президент, що справило найбільше враження?
«Она утонула», сказане з посмішкою в 2000 році, мене перевернуло
– Нещодавно ми відзначали річницю катастрофи підводного човна «Курськ». І ось це «Она утонула», сказане з посмішкою в 2000 році, мене перевернуло. Я вже тоді жила в Америці кілька років і подумала: «Невже це – слова лідера?! Що ж далі буде?» Інтонація, з якою була сказана фраза про «Курськ», мене відразу переконала, що на вершині влади опинилася людина без моральних принципів. І мої тодішні побоювання з приводу майбутнього Росії, на жаль, виправдалися.
Матеріал повністю – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
