Доступність посилання

ТОП новини

​Європа повинна пам’ятати: вояки УНР у 1920 році рятували її від комунізму


Міністр оборони Польщі Антоній Мацеревич кладе вінок до пам'ятника воїнам УНР у Варшаві, 15 серпня 2017 року
Міністр оборони Польщі Антоній Мацеревич кладе вінок до пам'ятника воїнам УНР у Варшаві, 15 серпня 2017 року

Варшава – Світові потрібно нагадувати про те, що українці не вперше затримують російський імеріалізм, який рветься в Європу, переконані українські громадські діячі в Польщі. Напередодні Дня Незалежності України вони закликали українство всього світу згадати про вояків Української Народної Республіки, які майже 100 років тому допомогли Польщі встояти перед навалою більшовиків. Тим самим, сказано у зверненні, українська армія захистила Європу від загрози, що насувалася з Москви. Автори звернення вважають, що між подіями 1920 року та сучасною війною на сході України можна провести чіткі паралелі.

У ці серпневі дні майже 100 років тому вирішувалася доля Польщі та, можливо, і решти Європи. Більшовики заявляли, що на Захід вони підуть «через труп білої Польщі», а Перша кінна армія, якою командував Семен Будьонний збиралася «помити чоботи» у французьких ріках Сена і Марна.

Та в серпні 1920 року дорогу на Європу, яка пролягала через Польщу, будьоннівцям перегородила 6-а стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням на той час полковника, запорожця Марка Безручка. Його заступником був одесит Всеволод Змієнко. Українці спільно з поляками героїчно захищали місто Замость.

Пам'ятник воїнам Армії УНР на українському військовому кладовищі у Варшаві
Пам'ятник воїнам Армії УНР на українському військовому кладовищі у Варшаві

Як твердять історики, саме після поразки в цьому місті Будьонний перестав бути «молотом, який постійно пробивав фронт Польського війська», розповідає український історик із Польщі Роман Дрозд.

Події 1920 року – це велика заслуга Польського війська та військ Української Народної Республіки
Роман Дрозд

«Події 1920 року – це велика заслуга Польського війська, але також військ Української Народної Республіки. Якби не вони, а історики тут згодні, то хтозна чи комунізм зупинився б, чи не дійшов би до Іспанії, а хтозна, чи не пішов би далі», – вважає історик.

Тоді, крім українців, мало хто був готовий підставити плече щойно відновленій польській державі, говорить відомий у Польщі громадський діяч Кшиштоф Становський.

Внаслідок укладеної в квітні 1920 року угоди між Польщею та УНР, у цій війні воювали солдати польські та українські. Українські солдати реально протиставилися радянській навалі
Кшиштоф Становський

Він зазначає: «Разом із польською армією, внаслідок укладеної в квітні 1920 року політичної та військової угоди між Польщею та УНР, у цій війні воювали солдати польські й українські. Українські солдати, за винятком невеликої групи добровольців зі США та поодиноких осіб з інших держав, а також французьких військових радників, були єдиними вояками, які реально протиставилися радянській навалі».

Становський щороку в серпні відвідує могили воїнів УНР, які є на кладовищі в його рідному Любліні. Комуністична влада ці поховання вважала могилами своїх ворогів, тож тоді на могили петлюрівців приходили нишком.

Могила Невідомого солдата Армії УНР на українському військовому кладовищі у Варшаві
Могила Невідомого солдата Армії УНР на українському військовому кладовищі у Варшаві

Чому про події 1920-го потрібно нагадувати саме тепер?

Український активіст Юрій Рейт вважає порятунок численних могил воїнів УНР, які є на території Польщі, справою свого життя. Рейт розповів Радіо Свобода, що вперше потрапив на український військовий цвинтар у Варшаві 16-річним хлопцем, але вже тоді могили були сильно понищені.

Могили вояків УНР у Варшаві
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:20 0:00

За словами Рейта, як тільки на територію Польщі в 1944-1945 роках прийшла радянська армія, комуністи почали руйнувати цвинтарі, де поховані воїни УНР. Скажімо, у Варшаві з 300 могил збереглися тільки 107. Та й ті, за словами діяча, не в найкращому стані.

Сьогодні питання до керівників української держави і польської держави: що можемо зробити, щоб зберегти ці могили на наступні 100-200 років
Юрій Рейт

«Я думаю, що перед нами є три роки, – каже Юрій Рейт. – Ці місця постоять ще 10-15 років, їхній технічний стан не найкращий, і я ставлю питання: коли мої онуки прийдуть, чи ті хрести будуть стояти? Сьогодні питання є до керівників української держави і до керівників польської держави: що можемо зробити, щоб зберегти ці могили на наступні 100-200 років, тому що пам’ять про тих людей повинна залишитися».

Почесна польська варта в День польського війська біля пам'ятника воїнам УНР у Варшаві, 15 серпня 2017 року
Почесна польська варта в День польського війська біля пам'ятника воїнам УНР у Варшаві, 15 серпня 2017 року

Рейт зазначає, що пам’ять про петлюрівців похованих у польській землі, треба плекати не тільки українцям і полякам, але й тим народам, яких вони вберегли від комунізму. Діяч пояснює, чому він та його соратники написали звернення, присвячене подіям майже 100-річної давнини.

У «Чуді над Віслою» брали участь 14 тисяч українських воїнів. Це воїни, які боролися в польсько-більшовицькій війні
Юрій Рейт

«Ми вирішили, що перше завдання – це відновити пам’ять у поляків, і пригадати полякам, що разом з ними в «Чуді над Віслою» брали участь 14 тисяч українських воїнів. Це воїни, які боролися в польсько-більшовицькій війні», – наголошує Юрій Рейт.

На думку Кшиштофа Становського, події 1920 року правильніше було б називати не польсько-більшовицькою війною, а війною поляків та українців проти більшовизму. Становський вважає, що про польсько-український військовий союз 1920 року особливо важливо нагадувати тепер – у час, коли українців і поляків намагаються розсварити. На його думку, можна провести певні паралелі між подіями 100-річної давнини та сучасністю.

Важливо, щоб ми, поляки, пам’ятали про те, що у ті найскладніші хвилини разом воювали польські та українські солдати
Юрій Рейт

«Надзвичайно важливо, щоб ми, поляки, пам’ятали про те, що в ті найскладніші хвилини разом воювали польські та українські солдати. Це нагадує ті складні моменти, які були під час Майдану чи Помаранчевої революції, коли тисячі поляків співчували, підтримували Україну, а пізніше, коли почалася окупація Криму та війна на Донбасі, поляки старалися надати допомогу як утікачам, так і тим, котрі дбають, аби Україна втримала свої кордони», – зазначив Рейт.

Почесна польська варта в День польського війська біля могили генерала армії УНР Марка Безручка. Варшава, 15 серпня 2017 року
Почесна польська варта в День польського війська біля могили генерала армії УНР Марка Безручка. Варшава, 15 серпня 2017 року

У свою чергу історик Роман Дрозд каже, що про події 1920-го потрібно нагадувати сучасним європейцям, адже вони є попередженням щодо можливого розвитку ситуації на континенті.

Як тоді українці хотіли зупинити російський чи радянський імперіалізм, так і зараз таку подію маємо
Роман Дрозд

«Треба сказати, що як тоді українці хотіли зупинити російський чи радянський імперіалізм, так і зараз таку подію маємо. Ну і треба сказати, що тоді Україна союзників не мала, бо Польща була союзником до певного моменту, так зараз світ повинен пам’ятати і вчитися з історії тодішніх подій, що справді може до того дійти, що Росія хотітиме відвоювати свою імперію», – вважає історик.

Ініціатори варшавської відозви до українців світу вважають, що вже тепер треба розпочати підготовку до відзначень 100-річчя Варшавської битви. На їхню думку, українців, які в 1920 році брали участь у переможній війні з більшовиками, потрібно вшанувати на найвищому рівні в Україні і Польщі, а також розповісти про них світові. Ініціативу підтримав голова Світового конгресу українців Євген Чолій.

Міністр оборони Польщі Антоній Мацеревич кладе вінок на могилу генерала армії УНР Марка Безручка
Міністр оборони Польщі Антоній Мацеревич кладе вінок на могилу генерала армії УНР Марка Безручка

Почесна польська варта в День польського війська біля пам'ятника воїнам УНР у Варшаві, 15 серпня 2017 року
Почесна польська варта в День польського війська біля пам'ятника воїнам УНР у Варшаві, 15 серпня 2017 року

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG