Цього року минає 50 років від створення Світового конгресу українців – об’єднання, яке представляє українські організації у 133 країнах світу, де проживає близько 20 мільйонів вихідців з України. СКУ, який 25 років працював над здобуттям української державності, тепер зосереджений на підтримці України в її боротьбі за свою територіальну цілісність, реформах та економічному поступі.
Андрій Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні, згадує, що саме завдяки діяльності української діаспори емігранти могли дізнаватися про події на батьківщині в радянську епоху.
«Коли я виростав в Лондоні, діаспора була голосом, який розказував про Україну. Тоді, в Радянському Союзі, інформаційної політики про Україну взагалі не було», – розповідає він.
За словами голови Світового конгресу українців Євгена Чолія, підтримка України в її боротьбі за незалежність була першочерговим завданням діаспори протягом 25 років. Після розвалу СРСР пріоритети змінилися.
«Сьогодні нашими пріоритетами з огляду на російську агресію є, найголовніше, допомогти Україні побороти російського імперського агресора і відзискати свою територіальну цілісність», – каже голова діаспори. Крім того, серед завдань СКУ він називає допомогу Україні у звільненні політв’язнів та полонених, а також підтримку реформ.
«Четверте – візьмімо до уваги, що Росія на міжнародних форумах намагається представити Україну як невдалу державу. Нашим завданням є переконати західний світ, що Україна значно міняється, що вона є надзвичайно цікавою країною, в неї величезний економічний потенціал і є важливим, щоб західний світ це побачив і інвестував в Україну», – пояснює Чолій.
Політолог Валентин Гладких, у свою чергу, висловлює думку, що співпраця України з діаспорою завжди була більше іміджевою, хоча до неї варто було б підходити більш прагматично.
«Безумовно, українська діаспора намагається допомагати у вирішенні тих проблем, які стоять перед Україною. Але, маючи досвід спілкування з політичними режимами в Україні, намагається це робити більш неформально, а не за посередництва української влади», – впевнений він.
Цю тезу Євген Чолій не підтверджує: між СКУ та Кабінетом міністрів навпаки укладено меморандум про співпрацю.
«Як приїжджаємо в Україну на наші загальні збори, то маємо передбачений ряд зустрічей з владними структурами України, починаючи від президента України, прем’єр-міністра України, голови Верховної Ради, міністра закордонних справ та ряду інших міністрів», – продовжує голова СКУ.
Крім того, Конгрес співпрацює з українськими делегаціями та посольствами в країнах поселення діаспорян, тож рівень співпраці між ним та українською владою досить високий, підсумовує він.
При цьому, наголошує Чолій: діаспора не чекає на підтримку з боку України.
«Як Україна вже стане країною, яка утвердить свою незалежність та поборе російську агресію, то можна буде тоді сподіватися і будувати відносини більш нормальні, коли держава займається своєю діаспорою та допомагає їй», – сподівається Чолій. Зараз, під час військової агресії, допомога має надаватись в односторонньому порядку, вважає він.
Економіка як складова нацбезпеки
Саме в рамках такої допомоги СКУ організовує економічний форум, який має пройти в Києві завтра, 25 серпня. За словами Чолія, в фокусі будуть пошуки шляхів, щоб репрезентувати Україну на міжнародному рівні як економічно привабливу державу та заохотити інвестиції.
За словами Андрія Гундера, економічний фактор є питанням національної безпеки, а іноземні інвестиції для нього відіграють ключову роль. Він згадує, що 25 років тому серед іноземних менеджерів, які відкривали бізнес в Україні, було чимало вихідців з діаспори. Зараз спектр компаній, зацікавлених в Україні, розширився, зазначає Гундер і бачить в цьому певну заслугу влади.
«Зараз створені в Україні і Національна рада інвестицій, і Бюро промотування інвестицій при Кабміні. Тому зараз влада розуміє, що саме зовнішні інвестиції – це дуже важливо для розвитку економіки», – каже він.
За словами Гундера, Американська торговельна палата в Україні наразі об’єднує понад 600 компаній.
«Десь 30% – це американські компанії, інші: компанії міжнародні, європейські, з цілого світу», – ділиться спостереженнями експерт. На його думку, інтерес до України з боку іноземних компаній лише зростає. Крім того, додає він, і український бізнес за останні роки значною мірою переорієнтувався на західні ринки.
Діаспора в Росії
Позитивні тенденції не стосуються становища українців в Росії, де вони складають третю за чисельністю етнічну групу після росіян та татар. Одним із наслідків анексії Криму та конфлікту на Донбасі стало значне посилення антиукраїнських настроїв – під впливом пропаганди росіяни стали виявляти ворожість до українців.
Наприклад, два роки тому утисків зазнав один із очільників Об’єднання українців Москви Віктор Гіржов, якому російсьі спецслужби заборонили в’їзд на територію Росії, де проживають його дружина та діти – громадяни Росії.
«Помітними стали агресія, ксенофобія, українофобія на побутовому рівні, які раніше ніби не проявлялися. Зомбування населення через ЗМІ пропагандою – спрацювало. Люди просто стають неадекватними. Навіть колеги по роботі, сусіди починають агресію проявляти», – розповів він Радіо Свобода.
Євген Чолій визнає, що російська діаспора в Росії потерпає більше, ніж будь-де. Втім, він цьому не дивується. «Сьогодні це нікому не повинно бути дивно, оскільки Росія проводить явну агресію проти України, порушує міжнародні конвенції, міжнародне право», – пояснює він. Тож репресивні заходи щодо українців, які проживають на території Росії, вважає Чолій, є послідовним продовженням політики Москви.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
