Коли спеціальний представник США Курт Волкер зустрівся у понеділок із своїм російським колегою у намаганнях відновити мир на сході України, за столом переговорів сидів не звичайний собі дипломат.
Згідно з даними колишніх лідерів бойовиків і українських та західних чиновників, Владислав Сурков є впливовим радником Кремля, який відігравав центральну роль в управлінні, заохоченні та організації проросійських сепаратистів, які борються проти уряду в Києві.
Про це пише Джеймс Марсон у статті «Посланник Кремля зіграв центральну роль в Cхідній Україні», опублікованій на сайті видання Fox Business.
Ці особи кажуть, що головний помічник президента Путіна, Сурков, був пов’язаний з бойовиками, які контролюють території на сході України, з початку 2014 року – невдовзі після того, як російські війська захопили український Крим. Сурков знаходиться в списку санкцій США і ЄС за свою роль в анексії Кримського півострова.
«Путін – батько» сепаратистського руху, – заявив Валентин Наливайченко, який очолював Службу безпеки України протягом перших 15 місяців повстання. «Сурков – няня», – каже він.
Владислав Сурков не відповів на запитання, відправлені автором Джеймсом Марсоном через прес-службу Кремля.
Росія каже, що вона впливає на сепаратистів, але заперечує контроль над ними і представляє конфлікт в Україні як громадянську війну. Вона неодноразово заявляла, що підтримує підписані в Мінську мирні угоди. Ці угоди спрямовані на реінтеграцію сепаратистського регіону в Україну, але з наданням йому більшої місцевої автономії.
Але чимало людей по обидва боки конфлікту, а також західні спостерігачі, вважають, що цілі Росії – набагато значущіші. Вони кажуть, що Москва дійсно хоче обміняти мир в Україні на запевнення в тому, що Київ не буде занадто зближуватися із Заходом, і на пом’якшення міжнародних санкцій, запроваджених щодо Росії за її анексію Криму і втручання її військових сил на сході України.
Сепаратистський рух «є розмінною монетою» у більшій геополітичній грі, – сказав Олексій Александров, колишній головний сепаратистський чиновник, який зараз живе в Криму, і каже, що був відсторонений від керівної ролі саме Кремлем.
Якщо Москва не отримає того, що хоче, сказав Наливайченко, «вони підтримуватимуть постійно жевріючий конфлікт», який розхитуватиме прозахідний уряд у Києві.
Американські та європейські чиновники твердять, що вони не будуть торгувати політичними варіантами України. Результати опитувань громадської думки вказують, що військові втручання Росії об’єднали українську громадськість проти Росії, тому будь-які політичні поступки Москві практично неможливі для Києва.
На зустрічі двох посланників у Мінську, Волкер намагатиметься оцінити ситуацію і зрозуміти, чи готовий Кремль вийти за рамки статусу-кво і домагатися вирішення конфлікту, сказав офіційний представник США.
Тим часом, Пентагон і Державний департамент домагаються схвалення Білим домом планів щодо надання Україні протитанкових ракет і іншої зброї – планів, які Росія засудила, назвавши їх потенційно провокаційними.
Згідно з особами, знайомими з його біографією, 52-річний Сурков – колишній виконавчий директор із зв’язків з громадськістю, який служив у військовій розвідці в 1980-х роках. У 2000-х роках він був заступником керівника штабу Путіна і допомагав розробляти жорстко контрольовану політичну систему російського лідера.
Наливайченко та інший український чиновник розповідають, що коли в 2014 році протести проти проросійського президента України Віктора Януковича перетворилися в насильство, Сурков поїхав в Україну, щоб зустрітися з Януковичем, політиками і бізнесменами, наближеними до нього, а також з політичними лідерами в Криму. Згодом Янукович втік до Росії, і до влади прийшов новий уряд.
У березні на сході України поблизу російського кордону почалися невеликі протести. Обурення викликало те, що протестувальники розглядали як зростаючий вплив Заходу на новий уряд і страх, поглиблений російською пропагандою, що нова влада підконтрольна націоналістам, які сповнені рішучості знищити російську культуру в Україні.
Сурков почав звертатися до місцевих активістів, збираючи інформацію.
У травні 2014 року група ветеранів служби безпеки і виконавчий директор із зв’язків з громадськістю прибули з Москви, щоб консультувати бойовиків, – сказав Александров, колишній лідер сепаратистів. Деякі місцеві мешканці сприйняли їх появу як захоплення Кремлем, що координується Сурковим, сказав він.
«Ми дали їм ключі від міста», – сказав Александров. «Вони витіснили першу хвилю лідерів».
Саме тоді Сурков почав відігравати вирішальну роль в управлінні районами бойовиків, – сказав Александров та інші колишні сепаратистські лідери, організуючи керівництво і структуру, щоб привести їх під контроль Москви.
Сурков мав досвід в управлінні політикою периферії Росії. У 2013 році він став спеціальним уповноваженим на спірних територіях, які Росія забрала в Грузії після війни в 2008 році.
У серпні 2014 року Сурков організував заміну в так званій «Донецькій народній республіці», найбільшої з двох сепаратистських областей, – з московського виконавчого директора із зв’язків з громадськістю на місцевого військового командира, лояльного до Москви, – сказав Александров. Ціль: приховати і замаскувати той факт, що Москва керує шоу, – пише Джеймс Марсон.
Відтак, російські війська таємно увійшли в регіон, щоб запобігти просуванню української армії, яке загрожувало повстанню, кажуть українські та західні чиновники, посилаючись на супутникові знімки, звіти розвідки і захоплених російських військових. Росія заявляє, що її збройні сили ніколи не входили на територію України.
Це вторгнення змусило Україну сісти за стіл переговорів для пошуку мирного вирішення.
Сурков, відтак, поїхав у Донецьк, опорний пункт сепаратистів, щоб з’ясувати суть угоди місцевим лідерам і перевірити їх роботу, кажуть тодішні лідери сепаратистів.
За словами присутнього на зустрічі з декількома командирами сепаратистів, які хотіли продовжувати бойові дії, Сурков поставив їм запитання. «Яка альтернатива» мирним переговорам?», – сказав Сурков, за словами Андрія Пінчука, тодішнього начальника безпеки сепаратистів. «Іди і воюй, якщо хочеш. Подивимося, як довго ти витримаєш».
Він також насварив місцевого чиновника за проблеми з виплатою пенсій і відкриттям шкіл до нового навчального року, – сказав Пінчук.
Після того, як в Мінську було укладено нову угоду, Сурков знову відвідав їх в лютому 2015 року. Як зазначив Пінчук, на знак його впливу, Суркову було доручено вирішити суперечку між двома місцевими командирами і він відвідав район лінії зіткнення.
Мирні угоди майже заморозили лінії фронту, але не припинили обстріли в деяких гарячих точках. Незважаючи на тривалі переговори, за посередництва європейських посадовців, прогресу щодо політичної реінтеграції майже не було.
У пошуках пролому, у 2016 році Сурков проводив зустрічі з високопоставленим чиновником Державного департаменту США, помічницею держсекретаря, Вікторією Нуланд.
Проте, він все ж підтримував зв’язки з бойовиками. У листопаді минулого року в Москві Сурков був гостем на зустрічі групи колишніх російських бійців-волонтерів, згідно з фотографією і повідомленням двох лідерів сепаратистів, які очолювали групу.
За твердженням людей, знайомих з станом справ, на переговорах з Нуланд, за ознаками, досягнуто певного прогресу щодо потенційної передачі Києву контролю над кордоном України, але все зупинилося, коли республіканець Дональд Трамп виграв президентські вибори в США, а Вікторія Нуланд залишила свою посаду в адміністрації президента-демократа Обами, – пише Джеймс Марсон у статті, опублікованій у виданні Fox Business.