Американські хірурги повертають до життя найбільш важких поранених українських військових. А все тому, що в США, де про реабілітацію ветеранів стали серйозно замислюватися ще з часів війни у В’єтнамі, просто врятувати життя недостатньо. Важливо вилікувати і фізично, і морально. Журналісти проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії» побували там, де медицина межує з науковою фантастикою.
Його тут називають просто Саша. Вимовити українське прізвище Косолапов для місцевих лікарів – завдання майже неможливе. Утім, сам Сашко каже: що таке «неможливо» тут, в одному з найкращих американських військових шпиталів, здається, навіть не знають.
Це зараз він робить вправи на час. Насправді кожен, хто приходить сюди вперше, ледь на ногах стоїть на ногах. Ось і Сашко два роки тому міг хіба що моргати очима. У бою підірвався на міні. Серйозні поранення. Одна нога була практично відірваною.
Моя нога трималась на невеликому клаптику шкіриОлександр Косолапов
«Моя нога трималась на невеликому клаптику шкіри. Там нічого не було цілого – ні кісток, ні м’язів, ні судин, нічого», – розповідає український військовий Олександр Косолапов.
Спочатку його врятували українські лікарі у Львові. А два роки тому Олександр потрапив до групи з одинадцяти важкопоранених військових, лікування яких американські лікарі погодилися продовжити у своїх шпиталях. Так почалося знайомство Олександра з медициною, яка часом межує з науковою фантастикою.
«Повели на рентген, тут рентген-відділення займає таку ж територію, як один корпус львівського шпиталю. А тут тільки це лише одне відділення!», – каже Олександр.
Це лише здається, що шпиталь порожній. Американське Міноборони має жорсткі правила – крім нашого героя і його лікаря, в кадр не може потрапити ніхто з військових. Лікар Саші розповідає: він не випише пацієнта, поки не поверне його до повноцінного самостійного життя.
Щоб вийшовши зі шпиталю, здатні були самостійно робити все, що і ранішеДжо Баткес
«Щоб могли самі за собою доглядати, щоб, вийшовши зі шпиталю, здатні були самостійно робити все, що і раніше. І щоб повністю інтегрувалися в суспільство – загалом могли жити звичайним повсякденним життям. Щодня роблячи те, що я або ви робимо», – пояснює лікар медичного центру Walter Reed Джо Баткес.
Надрукувати орган – звичайна справа для американських лікарів
Ультрасучасні шпиталі і реабілітаційні центри – це лише вершина айсберга гігантської американської машини, що працює на військових. Її заклали ще після В’єтнаму. За шпиталями стоять ще більш сучасні дослідницькі центри і лабораторії, де майбутнє настало вже зараз.
Здавалося б, звичайний 3D-принтер. До такої новинки звикли і в Україні. Тільки конкретно цей принтер може надрукувати, приміром, людське вухо.
«Дивіться, близько другої години ми почали друкувати. Щоб надрукувати все вухо, необхідно близько 4,5-5 годин», – демонструє технологію співробітник Інституту регенеративної медицини Профула Чандра.
Тут поставили собі, здавалося б, нереальну мету – навчитися друкувати людські органи. У першу чергу – для американських солдатів, які постраждали на війні. Комп’ютер сканує тіло та старі фотографії і потім друкує новий орган – такий самий, як раніше.
Один з головних напрямків – звичайно ж, допомога воїнам, ми багато працюємо для цьогоЕнтоні Атала
«Знаєте, ми робимо так багато всього, використовуючи тканини і стовбурові клітини для відновлення органів, які пацієнти втрачають під час травми. І один з наших головних напрямків – звичайно ж, допомога воїнам, ми багато працюємо для цього», – розповідає директор Інститут регенеративної медицини Ентоні Атала.
Зустрітися з доктором Аталою – величезна честь. Найбільш обговорюваний в науковому світі вчений, графік якого по хвилинах розписаний на півроку вперед.
Спочатку тут розробили методику вирощування очей, вух і навіть печінки. Але вирощувати органи – довго і дорого. Так з’явилася ідея використовувати 3D-принтер.
«Знаєте, ми вже пересаджували тканини і органи пацієнтам, але робили це все вручну. І зараз стратегія – зрозуміти, як би ми могли спростити цю технологію, використовуючи принтери. Що вони дають, так це автоматизацію процесу, ми можемо виготовити так багато органів одночасно. Ось на чому ми зараз сфокусовані», – пояснює Ентоні Атала.
Уже зараз працює принтер, що друкує шкіру. Ніяких болючих пересадок – принтер здатний просто на пошкоджену руку надрукувати новий шар шкіри.
У науковому світі вважають, що за 5-7 років на світ чекає бум 3D-друку органів. А поки це – нереально дорогі дослідження. І величезні бюджети. Тільки лабораторії доктора Атали Пентагон виділив 75 мільйонів доларів.
А це значить, рано чи пізно новітні розробки опиняться тут – у центрі, де проходять реабілітацію американські військові. І де отримали шанс на друге життя кілька українських бійців.
Українські лікарі вражають американських колег
Але надмірне захоплення передовими технологіями має і зворотну сторону медалі, розповідає Сашко. Американські лікарі були здивовані роботою лікарів українських, які без суперсучасного обладнання не лише рятують, а й часто теж творять дива.
Коли постало питання врятувати моє життя, зберегти ногу, це все зробили у ЛьвовіОлександр Косолапов
«Коли постало питання врятувати моє життя, зберегти ногу, це все зробили у Львові. І коли я приїхав сюди і місцеві лікарі побачили, у якому стані я приїхав, вони були в захваті від того, що зробили – це правда – велика подяка лікарям у Львові», – ділиться Олександр.
Тут, каже Олександр, ніхто б і не намагався врятувати його відірвану ногу. Просто б замінили на – так, сучасний, так, технологічний, але – все ж протез.
А ось як не просто рятувати бійців, а й повертати їх готовими до життя поза лікарняними стінами, фізично і морально – про це в Україні поки думають мало, хоча цього варто було б повчитися в американців, вважає чоловік. Однак за два роки, проведені в цьому шпиталі, він зустрів лише одного українського чиновника.
ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
