Нова технологія збереження і реставрації історичних цінностей випробовується в Україні. Завдяки вакуумному методу, розробленому реставраторами Національного заповідника «Хортиця», сподіваються майже у 10 разів скоротити час консервації знахідок. Першим процедуру швидкісної консервації пройде унікальний човен-довбанка, датований п’ятим сторіччям нашої ери.
Запорізькі реставратори Андрій Денисенко та Дмитро Гришко вимірюють металеві труби, які незабаром перетворяться на вакуумну установку. Її довжина – 8 метрів.
Вакуумна камера – з двох частин. Якщо будуть менші речі, можна експлуатувати половину камериАндрій Денисенко
«Це буде сама вакуумна камера. Вона у нас – з двох частин. Ми планували у перспективі, якщо будуть менші речі, половина відкручується і можна експлуатувати половину камери», – пояснює старший науковий співробітник відділу реставрації Національного заповідника «Хортиця» Андрій Денисенко.
Створення установки дасть можливість завершити консервацію човна-довбанки.
Човен з цільного ствола дуба, довжиною у 7 метрів, підняли з дніпрового дна у 2012 році. Там – під водою, у піску та намулі, стародавні човни добре зберігаються. Витягнуті ж на поверхню – вони потребують швидкої консервації.
Зберегти від руйнування
Зараз човен готують до фінального етапу реставрації та тримають у спеціальній ємності. Реставратор Дмитро Гришко доливає туди спеціальний розчин.
Влітку температура повітря висока, вода з корита випаровується швидше, а цей об’єм потрібно відновлюватиДмитро Гришко
«Це – розчинений у воді консервант. Так як влітку температура повітря висока, вода з корита випаровується швидше, а цей об’єм потрібно відновлювати. І, відповідно, ми поступово підвищуємо і рівень консерванту в розчині», – пояснює він.
Висока температура влітку сприяє розвитку мікрофлори, що руйнує вологу деревину, пояснює старший науковий співробітник відділу реставрації заповіднику та кандидат технічних наук Роман Головаха.
Була зроблена система очистки. Біла бочка – це механічна фільтраціяРоман Головаха
«Аби з цим боротися, була зроблена система очистки. Біла бочка – це механічна фільтрація: поролон, хлопчато-паперова тканина, пісок, а далі, щоб ці бактерії вбити, ультрафіолетове опромінювання і опромінення озоном. Тонкими струмками стікає відфільтрований розчин і невеликими шаром протікає під цим ультрафіолетовим світлом», – пояснює фахівець.
Новітній метод консервації
Неподалік від ємності з семиметровим човном – дві менші. В них – човни більш пізньої доби та меншого розміру. Їх консервують методом занурення у спеціальний розчин, та така процедура займає дуже багато часу, каже Роман Головаха.
«Складність полягає у тому, що між волокнами деревини дуже активно проникла вода – наскрізь. І коли ви її берете до рук, вона наче губка. З неї можна видавити воду. І до такої деревини загнати звичайний консервант, що покращить її механічні властивості і дозволить її експонувати, дуже складно. Це робиться методом занурення. За часом триває процес від 7 до 10 років», – каже науковий співробітник Національного заповідника «Хортиця».
Тепер же за допомогою вакуумної установки процес консервації та реставрації планують завершити за півроку.
Цю технологію. В Україні буде використана впершеРоман Головаха
«З цих напівкруглих конструкцій буде зварено одне довге корито, в якому вже в іншому консерванті буде завантажений цей човен, і далі на спеціальних рейках буде завантажений до труби. Труба теж буде з двох частин довжиною 8 метрів. Із неї відкачується повітря, і у момент, коли розрядження досягне потрібного нам рівня, з вологої деревини почнуть виходити гази та інші різні пузирі, а замість них назад заходити консервант. Якщо спрощено описувати цю технологію. В Україні вона буде використана вперше», – пояснює Роман Головаха.
Схожі методи консервації використовують зараз лише окремі скандинавські та американські археологи. Запорізькі реставратори експериментально випробували нову технологію на різних зразках вологої археологічної деревини.
Розпочати обробку довбанки у вакуумній установці фахівці планують весною, коли температура повітря у реставраційних ангарах досягне 16 градусів за Цельсієм. По завершенню всіх робіт відреставрований човен можна буде побачити вже наступного літа у Національному заповіднику «Хортиця».
