Національному антикорупційному бюро (НАБУ) вдалось запобігти розкраданню 900 мільйонів гривень і відшкодувати державі збитків ще на понад 140 мільйонів. Це «грошові» результати роботи відомства за перше півріччя 2017 року. Проте НАБУ називає своїми успіхами також провадження щодо відстороненого голови ДФС Романа Насірова, газових оборудок екс-депутата Олександра Онищенка, «бурштинової схеми». А в тому, що вироків досі немає, винна нереформована судова система, заявив директор НАБУ Артем Ситник.
«Бурштинова справа», одна з найрезонансніших цього року, стала яскравим прикладом політичної корупції. Адже вона довела, що подекуди депутати ставлять свій підпис, не вдаючись у суть питання, і за це отримують солідні суми, сказав директор НАБУ Артем Ситник. Справа цікава також тим, що в ній вперше спрацювали офіцери під прикриттям. Але розповідати про те, чим зараз займається «агент Катерина», Ситник не захотів.
«Все добре… Є певне коло службових обов’язків, людина, на мою думку, на відмінно справилася з цією роботою, і подальші завдання я точно не можу обговорювати в цьому форматі», – сказав директор бюро.
Справа відстороненого очільника ДФС Романа Насірова продемонструвала, що недоторканних у країні немає. І саме під пильним суспільним тиском йому визначили запобіжний захід, хоча й менший, аніж просило Бюро. Проте зараз захисники Насірова затягують справу в суді, каже Ситник.
«Коли ми вийшли на стадію ознайомлення з матеріалами справи, ті, хто кричали, що вони за день готові в суді довести свою невинуватість, почали дуже повільно знайомитися з матеріалами справи», – сказав Ситник і додав, що НАБУ хоче обмежити адвокатів у часі.
Висловився очільник НАБУ і щодо вже колишнього голови правління «Укрзалізниці» Войцеха Балчуна. Мовляв, якщо встановлять причетність польського менеджера до зловживань на підприємстві, антикорупційне бюро реагуватиме відповідним чином.
«В «Укрзалізниці» ситуація, на жаль, погана… у нас цілий відділ працює по «Укрзалізниці», – додав Ситник.
Озвучив Ситник і антирейтинг справ, які рухаються надто повільно. Зокрема, «газова справа» колишнього депутата Олександра Онищенка та провадження щодо чільного керівництва Одеського припортового заводу – стратегічного підприємства, яке перебуває на межі банкрутства. Також із весни 2016 року застрягла у судах справа щодо колишнього виконавчого директора НАК «Нафтогаз України» Андрія Пасішника.
«Навіть якщо ми ідеально будемо розслідувати і буде такий підхід у судах, того фінального етапу, на який усі чекають – вирок суду, повернення коштів у бюджет, справедливе покарання… – це все залежить від судів. А в судах, на жаль, ситуація дуже погана», – резюмував Артем Ситник.
Він також вкотре зауважив, що відсутність у НАБУ права на самостійне прослуховування, а в Україні – антикорупційного суду значно ускладнює антикорупційну діяльність.
«Якби НАБУ працювало неякісно – були б виправдальні вироки»
Система свідомо гальмує роботу НАБУ, говорить виконавчий директор українського представництва правозахисної організації Transparency International Віталій Шабунін. Якби бюро неякісно розслідувало і передавало «сирі» справи до суду, по них були б виправдальні вироки.
Натомість провадження по чільних корупціонерах «зависають» на місяці чи й роки, адже судова система залишається нереформованою, говорить експерт.
«Ми після Революції гідності зробили крок уперед у частині створення нарешті незалежного антикорупційного органу досудового розслідування – НАБУ. Ми частково досягли успіху, коли виділили з Генеральної прокуратури частину для антикорупційної прокуратури. Тут успіх дискусійний, але він усе одно є. І ми не досягли жодного успіху в судах. Жодного. Саме через це результатів антикорупційної реформи не буде», – каже Шабунін.
«Між САП і НАБУ погана координація»
Результати роботи НАБУ не лише за останні півроку, а з моменту створення навесні 2015-го свідчать, що Артем Ситник працює незалежно від владної верхівки. Саме тому не лише на бюро, а й на нього особисто намагаються всіляко тиснути, каже Віталій Шабунін. Зокрема, намагаючись маніпулювати кандидатами на роль аудитора від парламенту.
Проте робота НАБУ ослаблюється не лише ззовні, але і зсередини, каже юрист, експерт «Реанімаційного пакету реформ» Злата Симоненко.
Вона вказує на те, що між Національним антикорупційним бюро та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою не налагоджена комунікація та співпраця. А через це трапляється багато процесуальних помилок, які корупціонери можуть використовувати для свого захисту.
«Тобто детективи не вірять прокурорам, прокурори не вірять детективам. Я коли приходжу в САП, вони кажуть: от там НАБУ, нічого не можна зробити. Коли приходжу в НАБУ, кажуть: от там САП, вони нас узагалі не слухають», – каже експерт.
І через те, що офіси САП та НАБУ «розкидані» по Києву, то співпраця навіть у рамках однієї справи може затягуватись.
«Обидві сторони зацікавлені, але навіть не можуть перебувати в одному приміщенні. І у них, щоб підписати клопотання про тримання особи під вартою, вони витрачають по півдня чи день на те, щоб просто підписати. Це ж не боротьба і не робота в команді», – говорить Симоненко.
Станом на кінець червня 2017 року в роботі детективів НАБУ було 371 провадження, статус підозрюваних у яких мала 221 особа. До суду відомство надало обвинувальні акти щодо 120 осіб. Обвинувальні вироки є по 16 справах.
