Для Європи і США настав час показати силу в захисті України – російський політик Костянтин Боровий

Андрій Трухан

Міністерство оборони США і Державний департамент внесли на схвалення Білого дому розроблений ними план поставок Україні протитанкових снарядів, зенітних комплексів та інших видів озброєння. Вся ця зброя, як зазначається, призначена для використання лише в екстрених ситуаціях і жодним чином не під час нинішніх військових дій на сході України. Про це повідомила в понеділок газета Wall Street Journal. За словами посадовців у Вашингтоні та Києві, на остаточне рішення з цього питання Білому дому необхідно, ймовірно, кілька місяців. Повідомлення ЗМІ про плани Пентагону в ефірі Російської редакції Радіо Свобода обговорювали російський політик Костянтин Боровий, військовий експерт Ігор Романенко та військово-політичний експерт Юрій Федоров.

​Костянтин Боровий: Будапештський меморандум передбачає, що учасники угоди повинні забезпечувати територіальну цілісність України. Учасники угоди – це Великобританія, Сполучені Штати, Росія, Україна. А виконання зобов’язань, взятих на себе Сполученими Штатами, я думаю, – це головна причина розмови про постачання летальної зброї. І ми наполягали на цьому. Українці наполягали на цьому. Україні не вистачало оборонної зброї, безумовно. Нарешті, Сполучені Штати хоча б заявили про те, що існує така можливість.

Але небезпека дуже висока в зв’язку з провокаціями в зоні конфлікту або поруч із зоною конфлікту, коли проводяться навчання, це звичайна провокація – проводити навчання в Білорусі. Сьогодні дуже багато експертів говорять про те, що ситуація може розвиватися в найнесподіванішому напрямку. І розуміючи, що від чекістів, які технологічно організують свою міжнародну діяльність як набір провокацій, можна очікувати усього, що завгодно.

Американці дуже обережні. Поставки Javelin здійснюватися будуть не безпосередньо на фронт, а на певній відстані від фронту, і саме на випадок початку наступальних якихось операцій. А Україні потрібні сьогодні не тільки Javelin, потрібна сучасна зброя.

«ДНР» – це зона, де на одиницю громадянську припадає максимальна кількість бронетехніки в порівнянні з усією Європою. Це плацдарм, з якого може початися наступ. Бандити з «ДНР» кажуть, що у них в планах наступ на Київ. І це дуже небезпечно, тому що провокаційні заяви можуть закінчитися діями.

Тим більше, що кожен день відбуваються зіткнення, відбуваються провокації. І кожен день гине значна кількість людей як з боку України, так і з боку Росії.

– Цей крок відіграє позитивну роль? Чи не призведе він до загострення ситуації на сході України?

Юрій Федоров: У Європі, як і в Сполучених Штатах, мабуть, і в інших регіонах світу, по-різному оцінюють ситуацію на сході України, по-різному розмірковують про те, що може і повинен зробити Захід для того, щоб запобігти подальшій російській агресії.

Якщо говорити про домінуючий погляд з Європи на українську ситуацію, на те, як розвиваються події на її сході, то я б сказав, що, швидше за, існує занепокоєння через те, що поставки летального зброї (нехай оборонної, але летальної) можуть спровокувати Кремль на якісь жорсткі кроки, на ескалацію агресії і так далі. Наскільки я уявляю, саме цей аргумент використовувала Меркель, використовувало колишнє французьке керівництво, використовувала низка німецьких політичних діячів, коли вони вмовляли Обаму не постачати оборонну летальну зброю для захисту України.

Власне, вони певною мірою повторювали те, що їм говорили з Кремля, що їм говорила російська дипломатія. Це було залякування в типовому стилі пана Путіна, який любить розмахувати військовою палицею, а іноді навіть ядерною помахати.

Адже питання в тому, що може зробити Росія у військовому плані у відповідь на поставки Javelin та інших систем, які дійсно Україні необхідні. Російські військові надувають щоки і кажуть: «Ми будемо робити щось дуже страшне». Але у мене є сумніви щодо цього.

Насправді у Росії немає реальних сил для того, щоб виконати свої погрози. Але провокації на сході України, в районі Донбасу цілком можливі. Цілком можлива провокація під час горезвісних навчань «Захід-2017». Щоправда, в ті ж числа будуть і адекватні приблизно за кількістю військових навчання НАТО Dragon-2017. Тож два навчання можуть якось збігтися в часі і за місцем, що робить ситуацію досить складною, не завжди передбачуваною.

Але, по-моєму, в НАТО беруть курс на те, щоб силою стримувати можливі агресивні імпульси, які йдуть з Росії. У НАТО, по-моєму, все-таки все більше переконуються в тому, що для того, щоб зупинити російську агресію, потрібно від слів перейти до справи і ясно сформулювати альтернативу для Росії.

– Чи не здається, що паралельними заходами: з одного боку – санкціями, з іншого боку – заявою про можливість надання Україні летальної оборонної зброї, – Захід, Сполучені Штати заганяють Путіна в кут? Після цих кроків ми ближче до великої війни, про яку багато хто говорить, чи далі?

​Костянтин Боровий: Домінуюча позиція в європейських країнах серед політиків сформульована таким чином: ще не використані всі дипломатичні можливості. Але мені здається, що використані всі до кінця, і необхідно переходити вже до дій. І ми бачимо, що відбулося в Сирії: ракети Tomahawk виявилися більш дієвим інструментом, аргументом у відносинах із Росією, коли були знищені літаки, аеропорт, звідки наносилися удари хімічною зброєю.

Настав час, коли необхідно показати силу, готовність європейських країн, Сполучених Штатів захистити Україну, виконати свої зобов’язання. І в цьому випадку мова вже не про захист України, мова йде про захист європейської цивілізації. Я думаю, настав час примусу до миру, примусу до зупинки провокацій. І необхідно починати застосовувати силу.

Юрій Федоров: Питання в тому, чи знайде зараз Захід в собі досить рішучості і політичної волі, щоб перейти від спроб дипломатичного вирішення проблеми. Тут дуже багато залежить від того, як будуть розвиватися події в Вашингтоні, як будуть складатися відносини між президентом, Конгресом і силовими американськими відомствами. Але у мене відчуття таке, що тренд на Заході все-таки в сторону більш реалістичного підходу до цієї проблеми, тобто більшого акценту на військовому стримуванні. Хоча при цьому на Заході, звичайно, ніхто не буде відмовлятися від можливості вести якийсь діалог, розмову з Москвою.

​Костянтин Боровий: Сьогодні, на жаль, Україна позбавлена можливості повноцінно реформувати власну економіку, але реформувати власну армію їй необхідно. Тому що сьогодні Україна захищає не тільки себе, вона захищає європейську спільноту.

Агресивні плани Кремля дуже великі – це і Естонія, спірні, так би мовити, території Кремль позначає, є схід Латвії, який Росія вже розглядає за аналогією з «ДНР», як територію для захоплення, для створення бази. Я був там. Дійсно, там величезна агентурна мережа російських спецслужб, і майже відкрито говориться про те, що вони очікують танки Путіна. Це Латгальскій район в Латвії.

Все дуже небезпечно. Якщо сьогодні не зупинити на цих рубежах Путіна, ситуація буде розвиватися в найбільш негативних напрямках. І перший крок був в Україні, другий крок – в Сирії. Зараз ми очікуємо певних агресивних дій навіть в Венесуелі.

Дозвіл загальної агресивної політики або протидії загальній агресивній політиці Кремля має починатися в Україні. Зупинити Путіна в Україні – це вирішити потім проблему Сирії та інших регіонів.

Путін готується відповісти агресією на введені санкції. У нього іншого виходу немає. Технологія, яку використовують російські спецслужби, – це агресивні провокації в різних частинах світу у відповідь, по суті, на заклики до миру. І щоб потім не вирішувати проблеми запобігання світової війни, треба сьогодні вирішувати проблему України.

Матеріал повністю – на сайті Російської редакції Радіо Свобода