Дуже важливо довести системність порушень прав окремих етнічних та релігійних груп, зокрема кримських татар та українців, в анексованому Росією Криму. На цьому наголошують правозахисники, які займаються проблемами анексованого півострова. 3-4 серпня Комітет з ліквідації расової дискримінації при ООН на засіданні у Женеві розглядає як офіційну доповідь Росії, так і альтернативну. Водночас правозахисники визнають: навіть якщо рішення Комітету з ліквідації расової дискримінації буде спиратись на альтернативний звіт, поданий громадськими організаціями, змусити Росію до нього дослухатись буде складно.
Комітет з ліквідації расової дискримінації (CERD) при ООН займається моніторингом виконання Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації в країнах-учасницях. 3 та 4 серпня про свої успіхи на цьому шляху звітуватиме Росія. Окрім офіційного звіту російської сторони, на сайті комітету також опубліковано доповіді, підготовлені правозахисними організаціями, в тому числі – спільний документ ГО «Крим SOS», центру «Сова», антидискримінаційного центру «Меморіал» та Міжнародної федерації з прав людини (FIDH). Активісти стверджують, що в їхньому звіті зібрані найбільш кричущі порушення прав людини станом на травень 2017 року в Росії та на підконтрольній їй території, про які в офіційному звіті не згадано.
Офіційна доповідь Росії замовчує порушення прав людини і на своїх, і на анексованих територіяхОлександра Матвійчук
«Офіційна доповідь Росії замовчує порушення прав людини і на своїх, і на анексованих територіях. Тому важлива участь у доповіді українських правозахисників, – каже координаторка громадської ініціативи «Євромайдан SOS» Олександра Матвійчук. – Ми сподіваємося, що члени комітету врахують наведені факти і в рекомендаціях комітету до Росії буде окремий блок про порушення прав людини на анексованих територіях».
Водночас координатор організації «Крим SOS» Таміла Ташева розповідає, що російська влада чинила опір публікації на сайті спільного звіту громадських організацій.
«Якщо всі звіти державних організацій Росії були опубліковані одразу, то наш був вивішений десь через тиждень після публікації офіційного звіту російської сторони, – каже вона. – Коли ми перепитували, в чому справа, нам повідомили, що чиниться серйозний опір тому, щоб було заслухано альтернативний звіт».
Коли ми говоримо про порушення прав людини в етнічній, расовій сфері – дуже важливо довести системністьТаміла Ташева
Ташева підкреслює, що основна мета звіту – довести, що порушення прав людини у Криму мають системний характер та пов’язані з етнічною та релігійною приналежністю: «Коли ми говоримо про порушення прав людини в етнічній, расовій сфері – дуже важливо довести системність… Кілька місяців тому ми їздили до Криму, спілкувалися з людьми за спеціальним опитувальником. Коли ми ставили напряму питання: «Чи ви стикалися з етнічною дискримінацією щодо себе?», завжди казали: ні, в мене такого не було. Але коли ставиш конкретні питання: «Чи ви знаєте ситуацію, коли зарплатня була меншою порівняно з колегами на аналогічній посаді, але з іншою етнічною приналежністю?» – вони згадували випадки щодо себе або когось іншого».
Правозахисниця наводить і конкретні приклади дискримінації, які ілюструють ситуацію з правами людини в Криму: «В одній зі шкіл викладач звернувся до дівчинки 13-14 років, яка носить хіджаб, сказав, що в неї в портфелі бомба. Після цього діти почали ставитись зовсім інакше, говорити, що вони терористка. Вона змінила три чи чотири школи і зараз до школи йти не хоче взагалі, бо в неї психологічна травма. В іншому випадку жителька одного із сіл на території Криму намагалася спільно з керівниками села заборонити азан, це заклик до молитви в мечеті. За словами жінки – і голова села це підтримала – він заважає жителям селища. При тому, що мечеть в селі діє понад 15 років і це не було проблемою, а за останні три роки чомусь стало. Нічим іншим, окрім етнічної дискримінації, це назвати не можна», – впевнена вона і додає, що таких випадків чимало.
Член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель зауважує, що громадський сектор проявляє ініціативу в захисті прав кримчан активніше, ніж українська влада.
«За ефективністю роботи на першому плані правозахисники, активісти, громадські організації – вони тримають тему Криму в фокусі», – каже вона. Юксель сподівається, що Комітет з ліквідації расової дискримінації візьме до уваги альтернативні звіти, але звертає увагу на те, що наразі нема способів змусити Росію виконати рекомендації комітету.
Як змусити Росію виконувати прийняті рішення? Це найскладніше питання, відповіді на яке поки що немаєГаяна Юксель
«Це основне питання, яким задавалися експерти, політики та дипломати під час подачі позовної заяви до міжнародного суду в Гаазі: як змусити Росію, яка є державою-правопорушницею, виконувати прийняті рішення? Це найскладніше питання, відповіді на яке поки що немає», – визнає вона, але доповнює, що Україна все одно повинна використовувати усі правові механізми, які має.
Із цим згодна і Таміла Ташева: на її переконання, звинувачення в етнічній дискримінації болісні для Росії. Крім того, рішення комітету на користь активістів допоможе Україні і в міжнародних судах, вважає вона.
«Зараз в Міжнародному суді ООН розглядається справа України проти Росії. Україна звинувачує Росію у фінансуванні тероризму та етнічній дискримінації на території окупованого півострова. Висновки комітету, які, я сподіваюсь, будуть позитивними – що Росія дискримінує людей за етнічною ознакою, – стануть великим плюсом для України в цьому судовому позові».
Також наразі в Європейському суді з прав людини триває розгляд двох позовів України щодо порушення прав людини у Криму, які стосуються подій початку 2014 та 2014-2015 років, розповів Радіо Свобода урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина. Він наголошує, що російська влада намагається уникнути відповідальності, оскільки йдеться про серйозні злочини.
Російські війська захопили ту територію, тож вони і відповідають за порушення прав людиниІван Ліщина
«Там саме в період з 27 лютого по 21 березня відбувалися серйозні порушення прав людини. Так, пан Гіркін утворив у Сімферопольському військкоматі катівню, де піддавав тортурам українських та кримськотатарських активістів, українських військових… – розповідає юрист. – Росія каже, що до 21 березня, до того, як вони ухвалили свій «закон» про «включення Криму до складу РФ», Україна несе відповідальність за порушення, що там відбувалися. Ми ж кажемо, що це не так: адже на той час російські війська захопили ту територію, тож вони і відповідають за порушення прав людини».
Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини очікує, що суд покладе відповідальність за скоєні у Криму злочини на Кремль. Якщо рішення буде позитивним для України, воно збільшить політичну вагу позиції Києва щодо Криму на міжнародній арені, наголошує посадовець.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
