Зазнавши низки руйнівних кібернападів, Україна намагається навчитися на помилках і краще захиститися від ворогів та злочинців, йдеться у дослідженні агенції Reuters.
Хоча Україна не член НАТО, але в межах співпраці з альянсом нещодавно отримала устаткування для підрозділу кібербезпеки в Збройних силах і для допомоги у виявленні джерел останніх масштабних кібернападів, що відбулися в червні.
Хоча системи кібербезпеки на урядовому рівні Київ досі не має, агенція Reuters після розмов із заступником голови адміністрації президента України Дмитром Шимківим та іншими посадовцями доходить висновку про певний поступ і досягнення.
Шимків, який раніше очолював представництво компанії Microsoft в Україні, ознайомив кореспондента Матіаса Вільямса з тим, що намагаються зробити в адміністрації.
Посадовець вважає, що саме додаткові заходи безпеки допомогли захистити комп’ютерну систему його відомства під час вірусної атаки 27 червня.
Серед поступових кроків були такі елементарні, як вимога до працівників захищати свої робочі комп’ютери справжніми паролями, а також використовувати легальне програмне забезпечення із належною технічною підтримкою та оновленнями.
Починаючи від 2014 року, Україна зазнала низки руйнівних кібератак, які спричиняли регіональні перебої в електропостачанні, перешкоджали роботі банківської системи, зупиняли роботу касових апаратів у супермаркетах, впливали на систему спостереження за рівнем радіації на Чорнобильській АЕС.
Reuters нагадує, що під час минулих президентських виборів в Україні хакери проникли в мережу Центральної виборчої комісії і намагалися змінити повідомлення про результати підрахунку голосів.
Український уряд вважає кібернапади частиною гібридної війни Росії проти України.
Мало хто вірить у заяви президента Путіна, що Москва не намагається втручатися у справи своїх сусідів і не використовує можливості інтернету для своїх цілей.
Міністр фінансів Олександр Данилюк сказав Reuters, що його відомство повністю змінило систему комп’ютеної безпеки після того, як у результаті хакерської атаки в листопаді з ладу були виведені 90% комп’ютерів міністерської мережі.
Працівники Міністерства фінансів упродовж двох діб не мали доступу до своїх комп’ютерів у розпал приготувань нового закону про бюджет країни.
«Уявіть собі, знаючи про це, я йшов до Верховної Ради презентувати бюджет, головний фінансовий документ країни з 45 мільйонами громадян. У той час я думав про те, як зберегти сам документ, а також честь міністерства», – розповів міністр фінансів.
Фахівці виявили тодішні слабкості комп’ютерної мережі: бюджетна система працювала на платформі від 2000 року, яка мала бути оновлена ще 2006 року.
Міністерство фінансів було захищене від кібератак 27 червня, хоча багатьом іншим урядовим відомствам та приватним компанія в Україні довелося важко.
Але в дослідженні агенції Reuters ідеться, що чимало проблем залишаються.
За даними базованої у Вашингтоні організації Business Software Alliance, принаймні 82% програмного забезпечення в Україні неліцензоване.
У Сполучених Штатах цей показник становить 17%.
Фахівці кажуть, що піратське програмне забезпечення вразливіше до кібератак, бо воно не отримує захисних оновлень.
У рейтингу цифрової конкуретоспроможності Міжнародного інституту розвитку менеджементу (International Institute for Management Development) Україна – на 60 місці з 63 країн.
Слабкість українських регуляцій проявила себе, зокрема 27 червня, коли вірус NotPetya був поширений через бухгалтерське програмне забезпечення M.E.Doc, яке використовують близько 80% компаній в Україні.
Президент Петро Порошенко підписав у лютому законопроект, який передбачає координацію заходів кібербезпеки в Україні і визначає відповідальних за конкретні дії.
Але закон не зміг зібрати достатньої кількості голосів у Верховній Раді, де багато депутатів у липні були відсутні на засіданнях перед літніми канікулами.
