Олександра Волкова, підозрюваного в організації та координації викрадення Юрія Вербицього та Ігоря Луценка, вдалося вирахувати та затримати завдяки саме тому, що слідство не розглядало його як підозрюваного. Про це в ефірі Радіо Свобода розповів начальник відділу Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Олексій Донський. За його словами, Волков видав себе тим, що дізнавшись про затримання правоохоронцями своїх спільників, спробував втекти до Росії, але потім все ж повернувся в Україну. Саме ці його переміщення викликали цікавість слідчих прокуратури.
– Чи відомо, де протягом понад трьох років переховувався Олександр Волков? Як вдалося його затримати?
Ми вийшли на нього нещодавно. Не знали про його участь у вчиненні злочину
– Ми вийшли на нього нещодавно. Не знали про його участь у вчиненні злочину. Докази щодо нього отримали після того, як Департамент спеціальних розслідувань взяв ці кримінальні провадження щодо виконавців та організаторів злочину в травні 2017 року. В подальшому з’ясували важливу обставину: 23 квітня 2014 року, коли двох інших підозрюваних у вчиненні цього злочину затримали, наступного ранку, 24 квітня, Волков виїхав на територію Росії. В подальшому він чи то отримав гарантії від наближених до організаторів осіб, чи то дізнався, що в пред’явлених 23 квітня підозрах не фігурує. Пізно ввечері того ж дня він повернувся.
– Що вказує на причетність Волкова до викрадення Вербицького і Луценка?
– Ми отримали прямі свідчення, але цьому передувало отримання даних про телефонні з’єднання та переміщення цієї особи в ту ніч. Спочатку ми отримали неспростовні непрямі докази, які, як кажуть в криміналістиці, перевищили б навіть прямі. Але ми ще не наважувались повідомляти йому про підозру. Для цього і для подальшого обрання запобіжного заходу в суді треба мати неспростовну систему доказів. Вже після того, як ми отримали прямі показання, які в сукупності корелюються з доказами, які ґрунтуються на телефонному трафіку, переміщеннях, зв’язках з іншими підозрюваними в ту ніч, ми вирішили повідомити про підозру та обрати запобіжний захід.
– Чи достатньою буде доказова база, коли справа розглядатиметься по суті?
– Сторона обвинувачення свідомо повністю їх (усіх доказів у справі – ред.) не розкривала, оскільки, якщо їх розкрити в повному обсязі, сторона захисту отримає можливість маніпулювати ними і підлаштовувати під них версії. Ми розкрили лише той мінімум, який вважали необхідним, щоб отримати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Є й інші докази, які я розкривати не хочу, але впевнений, що цієї доказової бази було б достатньо не лише для підозр, але й для обвинувачення
В подальшому ми отримали прямі показання іншої особи на дану особу як на таку, що організовувала викрадення, катування майданівців та фінансування цих дій. Ці показання були дані в присутності адвоката під відеозапис. Є й інші докази, які я розкривати не хочу, але впевнений, що цієї доказової бази було б достатньо не лише для підозр, але й для обвинувачення. Але він (Олександр Волков – ред.) – не кінцева мета розслідування. Для нас дуже важливим є встановити, звідки цією групою осіб отримана інформація, що Луценко та Вербицький приїдуть до лікарні. Адже вони приїхали раніше та очікували на них. Ігор Луценко міг навіть і не бачити цю особу.
– А причетність Олександра Волкова до інших силових дій відносно учасників Майдану, крім викрадення Юрія Вербицького та Ігоря Луценка, вивчається?
– В нас є прямі показання інших підозрюваних, що така участь була. Але одна справа: отримати свідчення про викрадення осіб, навіть із фактажем, а інша – мати конкретних потерпілих.
Ми лише нещодавно отримали ці показання. Дуже хотіли б встановити інших потерпілих осіб, тому що маємо докази, що це не було поодиноке викрадення. Ми маємо докази, що це були системні дії.
На 223-му окрузі в листопаді 2013 року була ціла група технічних кандидатів, з яких щонайменше сім проходять іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні. Він (Волков – ред.) був довіреною особою одного з технічних кандидатів. До речі, на цьому ж окрузі роком раніше брав участь Ігор Луценко, але зняв кандидатуру на користь Юрія Левченка. В подальшому він балотувався вже на тих виборах, де була ця група технічних кандидатів. Це могло бути причиною того, що метою викрадення став Луценко.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
