Восьмий день змагань Всесвітніх ігор у польському Вроцлаві додав до кошика «синьо-жовтих» чергове «золото», і збірна України перемістилася на сьоме місце в командному заліку.
Джиу-джитсу
Богдан Мочульський захищає «синьо-жовті» кольори у ваговій категорії до 62 кілограмів. Срібний чемпіон Європи в півфінальному бою зустрівся з чинним чемпіоном світу Романом Аполоновим із Німеччини. Проте ні титулованість суперника, ні трирічна різниця у віці не завадила українцеві здобути бажану путівку до фіналу.
«Підтримка дуже крута. Давно не пам'ятаю змагань із такими вболівальниками. Як у футболі 12-й гравець, сьогодні це був мій другий боєць. Ми разом на татамі виступали», – коментує Богдан Мочульський.
А вже в головній битві за «золото» українець подолав колумбійця Ортіса Вівієскаса.
Уже сьогодні, 29 липня, свою боротьбу за «золото» розпочне чинний чемпіон Всесвітніх ігор Іван Настенко.
Тайський бокс
На Всесвітніх іграх змагання з тайського боксу відбуваються за всіма національними канонами. Розпочинають кожну зустріч із «вай кру» – національного танцю, коли боєць звертається по допомогу до духів. Кожен спортсмен танцює по-своєму. І дуже відчутна різниця між «вай кру» європейським та тайським. Якщо для останніх це справжня традиція та частина релігії, для європейців – це більше «галочка».
А ось українському «Танкові», як називають Костянтина Трішина, «вай кру» виконувати навіть не потрібно було. Його опонент у чвертьфіналі не вийшов на бій. Тож українець автоматично потрапив до півфіналу.
«З одного боку добре, що бою не було, тож не травмувався. З іншого – не відчув ритму та не продихався, як у нас кажуть. Зараз зганяю вагу. Бо набрав: не боксував, не пропотів, тепер потрібно пробігтися, потренуватися і підготуватися до наступного бою», – пояснив Костянтин.
Також спортсмен зазначив, що, попри відсутність першого бою, жага до перемоги не зменшиться.
У півфіналі Трішин зустрінеться з росіянином Олександром Абрамовим. До цього часу спортсмени вже тричі виходили на ринг один проти одного. Три перемоги на рахунку українця.
Переможну естафету перехопив Ігор Любченко, який виступає у ваговій категорії до 63,5 кілограма. Його називають «грозою тайців» – і недарма. Він це знову довів у ринзі проти казаха Абіла Галієва. Бій завершився достроково, технічним нокаутом. Сам Любченко пояснює: суперника знав і вже у нього перемагав, проте бій був не настільки легким, як здавалося глядачам.
«Усе ж таки першій бій. Не встиг ще трохи набрати темпу. Але далі буде краще. У фіналі виступатиму проти Ахмада Ондаша з Лівану. Уперше його бачив, тож ще не знаю, як буду проти нього вести бій. Завтра бій все покаже. Дуже відповідальні змагання, тож є хвилювання. Морально важкувато», – каже Любченко.
Єдина представниця жіночого тайського боксу в складі збірної України – Вікторія Іванець, якій усього 18 років. У першому ж поєдинку українка програла 30-річній чинній чемпіонці світу. Вікторія до програшу ставиться по-філософськи, адже сама вчиться на психолога. Вона каже, що бій із такою суперницею – це той досвід, який лише мотивує тренуватися та змагатися далі.
«Дуже сильна суперниця, яка досвідченіша і за віком, і за кар'єрою. Дуже вдячна їй за бій. Колосальний досвід. Це не звичайний чемпіонат світу. Тут рівень інший. Я сподіваюся, що на наступних змаганнях зможу також виступати в складі збірної України», – каже Вікторія Іванець.
Також дівчина запевняє, хоча і є стереотип, що тайський бокс – це не жіночий вид спорту, проте за останні роки саме змагання серед жінок стали набирати більше популярності. Що, звичайно, також мотивує до перемог. А отже вже на наступні Всесвітні ігри Вікторія Іванець збирається приїжджати лише по «золото».
У ваговій категорії до 67 кілограмів українець Сергій Куляба також здобув дострокову перемогу над спортсменом з Іраку Акрамом аль-Кайсі.
«Суперника бачу вперше. Тому в першому раунді працював дуже обережно. Бо не знав, чого від нього очікувати, а вже після першого знав, що з ним робити. Очікував, що бій буде нелегкий. Знаю, що бійці з Ірану й Іраку не дуже технічні, але витривалі. Але зумів пробити коліном у його живіт, тож дострокова перемога», – прокоментував Куляба.
У ваговій категорії до 91 кілограма також не побачили бій у повному форматі – 3 раунди по 3 хвилини. Полтавець Олег Приймачов здобув перемогу достроково.
«Задоволений, але чекав більшого супротиву від суперника. Ще будуть бої, тож знайду, куди подіти ще сили. Був занадто короткий бій. У такому турнірі, який триває не один день, такі дострокові перемоги – це, звичайно, «плюс», бо залишаються сили та здоров'я», – каже Приймачов.
А ось кому дійсно «пощастило», так це Василеві Сорокіну. По-перше, він в останній момент дізнався, що їде на змагання замість травмованого Станіслава Пержановського. По-друге, ще й виступав в іншій ваговій вазі. Якщо зазвичай боксує у вазі 71 кілограм, то на Всесвітніх іграх вийшов у вазі 75 кілограмів, але все одно переміг.
«Дуже важливо, що відчув цю різницю у вазі. Тут хлопці міцніші, але це не проблема. Фізично готовий до таких навантажень. Психологічно також. У нас божевільна мотивація, ми, звичайно, дуже хочемо перемогти», – розповів Сорокін.
Тренер спортсменів Павло Євтушенко виступом збірної задоволений. Він каже: попереду важкі півфінали, тож прогнозувати не береться, щоб не наврочити.
«Усе йде за планом. Я не можу сказати, які були суперники: слабкі чи ні. Бо це ринг, і на ньому не буває слабких суперників. Я задоволений виступами всіх. Стосовно Віки. Дівчинці 18 років, а вона так чудово вистояла проти чинної чемпіонки світу, яка, переконаний, мов каток проїде по всіх суперницях на цих змаганнях. А хлопці знову продемонстрували ті результати, які доводять, що рівень тайського боксу в Україні дуже високий», – каже Євтушенко.
Уже сьогодні, 29 липня, відбудуться фінали в змаганнях із джиу-джитсу, півфінали з тайського боксу, також розпочнуть боротьбу українці в танцювальних видах.
Загалом на рахунку України 21 нагорода: 7 золотих, 6 срібних та 8 бронзових медалей. Таким чином, «синьо-жовті» посідають сьому сходинку неофіційного загального командного заліку. Крім того, на рахунку української збірної п’ять золотих нагород та дві бронзові у кікбоксингу та веслуванні на ергометрах, які в загальний залік не входять.
