Прага – «Команда для України» – так називається спеціальна програма, метою якої є навчити українських поліцейських правилам кібербезпеки. Українським поліцейським тут надає допомогу чеська поліція, яка в цьому вже здобула певний досвід і заслужила високу довіру співгромадян. Адже за останніми опитуваннями, своїй поліції довіряє 65 відсотків чехів. Координує й керує програмою «Команда для України» Петр Пойман, який уже кілька років працює над реформуванням українських поліцейських структур.
Про співпрацю з українськими поліцейськими і програму «Команда для України» Петр Пойман розповів Радіо Свобода.
– Що є головною метою програми «Команди для України», чого хочете досягти в навчаннях української поліції?
І в Європі існує низка проблем, які українців можуть розчарувати, тобто потрібно в Україні говорити правду
– Наша група, особисто я, як член цієї команди, ми працюємо в Україні від 2014 року. По суті, тема реформи поліції, безпеки як такої, завжди була нашим пріоритетом. Це стосується і Празького інституту безпекових досліджень, який реалізує свої проекти в Україні від 2015 року, так само й група наших фахівців, яка більше співпрацює з армією. У цілому можемо говорити про два основних завдання. Перше – допомогти Україні подолати цей тяжкий період, але водночас і використати цей час для того, щоб Європа, її східна частина, країни «Вишеградської четвірки» здобули й для себе щось із цього українського досвіду, навчились захищатись від тих ризиків, які загрожують і їм. З погляду Європи, ЄС, «Вишеградської четвірки», і в Європі існує низка проблем, які українців можуть розчарувати, тобто потрібно в Україні говорити правду, говорити про те, що вони мали б змінити в себе, змінити в Україні, і при цьому не брехати самим собі. Коли приїжджають наші експерти, потрібно говорити про те, що нам у Чехії, колись у Чехословаччині, вдалось зробити і що не вдалось, щоб не повторювати однакових помилок.
– Пане Пойман, що в практичній роботі в Україні є для Вас найбільшою проблемою: бюрократія, спілкування з людьми, брак досвіду?
Візи – це була проблема, яка є вирішеною
– У практичній роботі раніше це була проблема запрошувати українських колег до Чеської Республіки, тому що був візовий режим. Скасування віз полегшило справу, і ми це відразу будемо використовувати. У листопаді цього року ми запрошуємо більшу групу наших українських колег з поліції і з позаурядових структур. Тобто візи – це була проблема, яка є вирішеною. А тепер це реалізація реформ в Україні.
– З Вашого досвіду роботи в Україні, знання реалій – як торкнулась олігархізація, корупція української поліції?
Олігархізація – це проблема, яка торкається передусім політики, не тільки поліції. В поліції ми стикаємось більше з класичною корупцією, яка залежна від олігархізації суспільства – це ніби дві голови однієї змії
– Так, це, мабуть,те, до чого ви прямували від свого першого запитання. Звичайно, але я б не сказав, що поліції торкнулась тільки олігархізація. Олігархізація – це проблема, яка торкається передусім і в більшості політики, не тільки поліції.В поліції ми стикаємось більше з класичною корупцією, яка залежна від олігархізації суспільства – це ніби дві голови однієї змії. Але критику, яку ми чуємо щодо реформування української поліції, про корупцію, то це вже буває не так часто, як було в 2005 році: щоразу, коли я перетинав кордон, у мене вимагали хабар у доларах. Зараз уже з цим щось вирішено.
Корупційні схеми існують, і буде тяжко їх позбутися передусім тому, що в українській економіці діє дуже багато нелегальних фінансових засобів
Звичайно, що корупційні схеми існують, і буде тяжко їх позбутися передусім тому, що в українській економіці діє дуже багато нелегальних фінансових засобів, які були набуті нелегально і таким самим чином ними розпоряджаються. Це є велика проблема, яка впливає і на реформування української поліції.
– Як Ви співпрацюєте з українськими колегами, чи має, на Вашу думку, українська поліція довіру до Вашої роботи?
Нам дуже добре співпрацюється з нашими колегами в Україні, у нас немає проблем, що стосується недовіри
– Наша команда, не сказав би, що є якимось важливим гравцем на цьому полі. Тими головними архітекторами, чи то помічниками, порадниками є ті, хто працюють в Києві. Ми у своїй роботі в регіонах прямуємо до конкретних тем. Якщо говорити про східну Україну, то це передусім кібербезпека, здобуття знань у цій ділянці. Ми вчимо наших колег, але й навчаємось у них. Наприклад, ми співпрацюємо з Харківським університетом внутрішніх справ, в Одесі, куди ми тепер прямуємо, там будемо навчати поліцейської психології, щоб допомогти при допитах дітей, які стали жертвами сексуального насильства. Нам дуже добре співпрацюється з нашими колегами в Україні, у нас немає проблем що стосується недовіри. Навпаки, ми разом систематично співпрацюємо ще від 2014 року.
– Що є головним предметом у програмі навчань української поліції?
Багато робимо як добровольці, тому що нам не вдається дістати фінансування для проектів, які ми втілюємо на сході України
– Наші фахівці, передусім Томаш Флідр, – це людина, яка працювала в національній Службі безпеки, в нього багатий досвід щодо безпеки. Його курс направлений передусім на кібербезпеку для різних категорій: для початківців, для поліції, яка доглядає за дотриманням порядку, для слідчих. Він навчає правилам безпеки в інтернеті, як убезпечити інформацію, свої особисті дані. Багато робимо як добровольці, тому що нам не вдається дістати фінансування для проектів, які ми втілюємо на сході України, щоб навчити поліцію кібербезпеці. Досі нам не вдалось отримати якихось ґрантів, тому ці курси й відрядження ми реалізуємо як добровольці. Таким чином тільки в Харкові наші курси пройшли понад тисячу поліцейських, активістів і кадетів Харківського університету.
– На Вашу думку, як можна сьогодні оцінити професійну підготовленість української поліції, як довго ще потрібно йти, щоб поліція в Україні досягла рівня, скажімо, Чехії?
У нас є досвід, наприклад, з одеськими колегами, де ми побачили, що оперативність, робота криміналістів є в Україні на дуже високому рівні
– Знаєте, я б тут був обережним у тому, щоб давати поліцію деяких європейських країн як приклад Україні. Не можна сказати, що якась поліція була ідеальна і в усьому діяльна. У нас є досвід, наприклад, з одеськими колегами, де ми побачили, що оперативність, робота криміналістів є в Україні на дуже високому рівні. Ці люди знають, як себе вести на місцевості, вміють дуже швидко вирішувати. Щодо цього, навпаки, поліція в низці європейських країн могла б навчатись від української. Та є тут проблеми, які, швидше, торкаються структур поліції як такої – це те, що слідчі надто завалені роботою, ведуть надто багато справ і не встигають їх розслідувати, ведуть нерідко формально. На це звертають увагу наші українські колеги. Тобто, ми не можемо вказати на якусь європейську поліцію як приклад, насамперед ідеться про обмін досвідом.
Дуже добрим інструментом у цьому є, наприклад, Європейська поліційна академія CEPOL, у рамках якої ми теж працюємо, і я завдяки цій програмі бував в Україні. Я закликаю українських і європейських поліцейських, щоб вони до цієї програми приєднались, тому що обмін досвідом є ідеальною дорогою до того, щоб обидві сторони здобули цікавий і потрібний досвід.
– Пане Пойман, з того, що Ви нам розповіли про свою співпрацю з українською поліцією, з Вашого досвіду виглядає, що найбільшою проблемою сьогодні є олігархізація і корупція в поліції та й в інших сферах життя в Україні. Як це подолати?
Конфіскація незаконно набутих засобів – це для корумпованої людини найбільша кара. А поліція здатна таку корупцію розкрити, конфіскувати. Це найефективніший спосіб ліквідації корупційних мереж
– Це, звичайно, найбільша проблема, але й тут можливо обмінюватись досвідом. Наприклад, чеська поліція (тут можу згадати конкретні справи й цілком конкретних людей) має фахівців у справі конфіскації нелегального майна. Тобто, Україна мала б бути зацікавлена таких фахівців запрошувати й використовувати. Тому що саме конфіскація незаконно набутих засобів – це для корумпованої людини найбільша кара. А поліція здатна таку корупцію розкрити, конфіскувати. Це найефективніший спосіб ліквідації корупційних мереж. Та, на жаль, ми тут бачимо, що політична сфера не вважає це за пріоритет.
