Ціна-якість: коли буде баланс у сфері ЖКГ?

Тарифи на ЖКГ в Україні ростуть, але скарг на неякісні комунальні послуги не меншає. Експерти вважають, що Україна потребує реформи системи житлово-комунального господарства, а вже вжитих заходів недостатньо. Натомість представники влади, зокрема київської, запевняють, що ринок демонополізується, мережі оновлюються, а підняття тарифів обґрунтоване.

Вже традиційні для міста перебої з гарячою водою влітку радниця заступника голови КМДА Юлія Грамотна пояснює зношеністю теплових мереж: «У Києві – 2600 кілометрів трубопроводів, 70% з яких потенційно аварійні. Гідравлічний удар, який проводиться влітку, проводиться, щоб зрозуміти, де є найслабше місце, яке може рвонути взимку, – пояснює вона. – Практика доводить, що якісно проведені гідравлічні випробування влітку значно зменшують кількість аварій під час запуску опалювального сезону».

Водночас представниця міської влади розповідає, що інфраструктура поступово оновлюється: «Цього року вперше за багато років ми власними силами приступили до заміни теплових мереж. На проспекті Соборності люди зараз без гарячої води, тому що ми міняємо величезний масштаб трубопроводу – 1,2 кілометра, 800 міліметрів діаметром. Думаю, після цих робіт мешканці надовго забудуть про аварійність та перебої з послугами».

Не йдуть на користь мережам і спроби недобросовісних забудовників під'єднати до них новозведені будинки з порушенням технічних вимог. Грамотна пояснює, що місто не може повністю контролювати кожне будівництво: «Ми не видаємо частину дозволів і не повністю контролюємо. Будинок не повинен вводитись в експлуатацію, якщо не виконані технічні умови».

Наразі теплові мережі міста обслуговує «Київенерго», але це лише до кінця наступного опалювального сезону – таке рішення в березі ухвалила Київрада.

«Перед містом стоїть масштабне завдання пошуку нового підприємства, забезпечення функціональності системи теплозабезпечення. Окрім теплових мереж, є масштабні об'єкти теплогенерації, як ТЕЦ-6 та ТЕЦ-5, сміттєспалювальний завод «Енергія» та ще дуже багато теплових об'єктів. Наші основні плани – це перспектива та модернізація теплових мереж», – говорить Грамотна.

Хоча чиновниця наголошує, що будинкові мережі належать людям і займатись ними повинні ОСББ та ЖБК, держава підтримує ті об’єднання, які хочуть підвищити власну енергоефективність: «Для будинкових мереж у нас уже три роки діє програма «70 на 30». 70% робіт з термомодернізації – встановлення індивідуального теплового пункту, який дозволяє економити, заміна теплових мереж, фасадів, вікон та дверей, утеплення фасаду – фінансує місто. 30% збирають самі мешканці». Програма, за словами Грамотної, діє не лише для ОСББ та ЖБК, а й для будь-яких будинків, мешканці яких можуть об’єднатись і спільно вирішувати.

Експерт з питань ЖКГ Олег Голубенко вбачає основну проблему житлово-комунального господарства в його надмірній монополізованості. Хоча він визнає, що певні демонополазційні процеси в частині утримання будинку, почалися, однак цього, на його думку, недостатньо. «Говорити про бажання зробити (ЖКГ – ред.) більш енергоефективним не доводиться, коли ми маємо фактично 60% населення на субсидіях, за яких держава сплачує комунальні послуги і не завжди вчасно», – каже він. Однак проблема ця не виникла сьогодні, а є результатом багатьох років використання старих мереж та відмови від підвищення енергоефективності, додає експерт.

Екс-заступник міністра ЖКГ Олександр Мазурчак зазначає, що передусім слід реформувати відносини в житлово-комунальній сфері, як і Житловий кодекс, який діє ще від 1975 року, тоді як новий кодекс лежить у Верховній Раді вже понад десять років. На його думку, повинен з’явитися відповідальний власник багатоквартирного житлового будинку, необхідно спростити систему створення ОСББ й підтримати їх.

«От ми проводили таку хорошу агатацію, що давайте створювати ОСББ, а цього року завдяки цій програмі субсидій, яку нарахували людям, у першу чергу не дали для ОСББ , – згадує Мазурчак. – Це така антиреклама вийшла, що практично всі ОСББ в Україні стали на межу збанкрутіння».

Другим і не менш важливим етапом реформи він називає зменшення споживання енергоресурсів: «Якщо держава витрачає в рік майже 70 мільярдів гривень на субсидії, а менш як 1 мільярд на енергоефективність, то щось не так робиться в нашій державі. Нам треба витрачати на енергоефективність щонайменше 10 мільярдів, щоб отримувати реальну економію і реальну віддачу цих коштів».

Олег Голубенко переконаний, що заходи енергоефективності не впроваджуються через брак політичної волі. «ЖКГ працює в інтересах певних фінансово-політичних груп. Держава навіть не запроваджує заходів щодо тих об'єктів, які перебувають у її власності: школи, дитячі садки, лікарні, приміщення Кабміну, міністерств, Верховної Ради», – констатує експерт.

Міністр із житлово-комунального господарства у 2007-2010 роках Олексій Кучеренко переконаний, що підвищення тарифів є неконтрольованими і навіть незаконними. На прикладі Києва екс-міністр розповів, що начебто «тіньові кардинали», наближені до мера столиці, зароблять на піднятті тарифів 2 мільярди гривень.

«Створено 10 компаній обслуговуючих, і зараз доводять до киян взяті зі стелі тарифи без обговорення. Там немає ніякої конкуренції, там немає ніякої демонополізації, немає ніякого захисту споживача», – стверджує політик.

Він каже, що замість реформи ЖКГ відбувається тотальна монополізація й відсторонення споживача від процесу й паритетної участі в цих діях.

Юлія Грамотна заперечує, що мотиви підвищення тарифів були повністю роз'яснені. Крім того, стерджує вона, тарифи на утримання будинків та прибудинкових територій у Києві підвищилися вперше від 2010 року. «Методом управлінських рішень ми скоротили витрати й дозволили людям платити до цього часу за старими тарифами», – пояснює представниця КМДА.

Крім того, не згодна Грамотна і з тезою про монополію на ринку: «У нас 10 муніципальних компаній, за які відповідає місто, але 40% ринку обслуговують приватні організації. То про яку монополізацію ринку мова?».

За словами чиновниці, муніципальні компанії працюють там, де мешканці самі не обрали іншу компанію, а на їхню роботу можна поскражитись до контактного центру КМДА за номером 1551 або на гарячу лінію.

«Адміністративними методами контролю ми впливаємо на їхню роботу», – запевняє Грамотна.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі