3 «золота», 2 «срібла» та високе восьме місце в командному заліку… Таким був шостий день, 26 липня, змагань на спортивних Всесвітніх іграх у польському Вроцлаві.
Веслування
У веслуванні на ергометрах (тренажери) на дистанції 2000 метрів Олена Буряк здобула «золото». Українка «подолала дистанцію» за 6 хвилин 22,8 секунди. Таким чином, спортсменка встановила новий світовий рекорд.
Її співвітчизник Антон Бондаренко в цій же дисципліні серед чоловіків став третім. Його результат – 5 хвилин 46,5 секунд.
На жаль, дві нагороди збірної України у веслуванні на ергометрах не зараховуються до неофіційного командного заліку, адже цей вид спорту не є показовим.
Проте українці все ж таки додали до свого кошику нагороди, які зараховують у медальний залік, але про це далі…
Пауерліфтинг
Традиційно пауерліфтинг або, як жартує зарубіжна преса, справжній національний вид спорту України, приніс «синьо-жовтим» нагороди.
У надважкій вазі серед жінок одразу виступало дві українки: Тетяна Мельник та Євгенія Тішакова.
Чинна чемпіонка світу, срібна призерка Всесвітніх ігор 2013 року Тетяна Мельник у присіданні показала результат 245 кілограмів, у жимі лежачи – 170 кілограмів та у становій тязі – 205 кілограмів.
«Трохи не набрали у присіданні, тому що перший підхід змазали через глибину присідання. У жимі також: через недосвідченість асистента не змогла правильно вибрати позу, щоб без проблем забирати штангу. Тож думаю, що і там могли набрати більше кілограмів», – пояснила Тетяна Мельник.
Причому варто зазначити, що під час жиму лежачи асистенти (волонтери) неправильно подали штангу, через що українка була вимушена повернути її на місце та робити спробу заново. А це витрачання часу та сил.
Після своїх усіх виконаних вправ Мельник була першою, але остання спроба американки Боніки Лоу в становій тязі залишила українку другою.
«Чому не ризикнула взяти іншу вагу? Я знала свою межу в становій тязі. Ми й так продемонстрували практично мій найкращий результат у цій вправі. На жаль, я не була у виграшній позиції, бо я – спортсменка з найменшою особистою вагою. А отже, суперваговики, коли виходили після мене, то вже бачили, скільки їм потрібно підняти, щоб перекрити мій результат», – пояснила Мельник.
Загалом українка підняла 620 кілограмів. Інша українка Євгенія Тішакова стала п'ятою.
Останні нагороди в пауерліфтингу розігрувалися в надважкій вазі серед чоловіків. І знову одразу два представники України – Олексій Бичков та Олексій Рокочий – боролися за медалі.
На жаль, Олексій Бичков не зміг підняти заявлену вагу 405 кілограмів за всі три спроби, а отже, вже після першої вправи українець завершив змагатися за нагороди.
Олексій Рокочий з Лиману у присіданні зі штангою показав результат 432,5 кілограми, у жимі лежачи – 317,5 кілограмів та у становій тязі – 355 кілограмів. Усього 1105 кілограмів – і це «золото»!
Свою перемогу чемпіон Всесвітніх ігор присвятив своєму батькові, якого немає вже поруч.
Українські пауерліфтери загалом здобули 7 нагород (3 золотих, 2 срібні, 2 бронзові), встановили 4 світові рекорди та унікальне досягнення – чотириразова чемпіонка Всесвітніх ігор Лариса Соловйова.
Спортивне орієнтування
На середній дистанції у спортивному орієнтуванні українці не змогли пробитися до чільної трійки спортсменів. Найкращий результат – у Олександра Кратова, який завершив дистанцію за 36 хвилин 7 секунд і став шостим. Трохи більше часу потрібно було іншому українцеві Руслану Глібову. Він фінішував восьмим.
Серед жінок Надія Волинська пробігла за 37 хвилин 31 секунду і стала дев'ятою. Інша українка Катерина Дзема – 33-ю.
Карате
2 спортсмени, 2 нагороди... І Станіслав Горуна, і Аніта Серьогіна довели, що Україна готова брати участь у наступних Олімпійських іграх в Токіо. І справжньою перевіркою для спортсменів стали саме Всесвітні ігри.
Український козак, срібний чемпіон Європи Станіслав Горуна, який виступає у ваговій категорії до 75 кілограмів, у першому бої зустрівся з американцем Томасом Скоттом. Перемога 6:1 на користь українця.
За словами тренера Антона Нікуліна, Станіславові саме в цій зустрічі потрібно було перемагати.
«Головний суперник у кваліфікації був американець, якому ми поступалися останнім часом. Це був принциповий бій. І я дуже хвилювався через нього, бо цей матч робив фактично весь турнір. Настроєні по максимуму. Наше головне завдання – максимальний результат», – прокоментував тренер.
І Станіслав Горуна цей максимум виконав: переміг поляка Яна Мацея Боґушевського, казаха Єрмека Айназарова. У півфіналі не залишив шансів Ернаніту Версісімо з Бразилії, а в боротьбі за «золото» на останній хвилині переміг іранця Аліасгара Асіабарі.
Сам Горуна жартує, що в останній момент ліцензію отримав, в останній момент перемогу здобув. Тож «золото» – і нагорода, і подарунок для брата в день народження.
Останній бій був найважчий. Суперник відчував мене на дистанції, знав, як я вестиму атаку, читав мої дії. Але мені вдалося його перемогтиСтаніслав Горуна
«Останній бій був найважчий. Суперник відчував мене на дистанції, знав, як я вестиму атаку, читав мої дії. Але мені вдалося його перемогти. Ці змагання виявилися такою пробною Олімпіадою, бо в Токіо буде такий же формат. Але якщо я тут виграю, то6 думаю, на Олімпіаді все те ж саме буде», – коментує Станіслав Горуна.
Шлях до нагороди Аніти Серьогіної був все ж таки більш тернистим. Українка в першому бої кваліфікації розійшлася миром із представницею Перу Александрою Ґранде. Але вже після цього зібралася та з легкістю пробилася до півфіналу, де зустрілася з господаркою турніру – полькою Юстиною Ґрадовською.
За фінал нервувала, бо в цієї спортсменки мені не вдавалося виграватиАніта Серьогіна
«Я розуміла, що вона виступає вдома, тож їй буде набагато легше, бо тут є підтримка. З іншого боку – це велика відповідальність. З нею я вже билася в цьому році, перемагала, тому не дуже хвилювалася. А ось за фінал нервувала, бо в цієї спортсменки мені не вдавалося вигравати», – каже Серьогіна.
Не вдалося взяти реванш і в цьому фіналі. Серьогіна поступилася представниці Перу, тож «срібло» – в кошику збірної України.
«Спортсмени поділяються на три види: тактики, стрижень та супер фізично підготовлені. Ось Аніта Серьогіна якраз з першої категорії», – каже її тренер Олександр Тонкошкур.
«Ми дуже добре знали суперницю, яка була у фіналі. Але на початку зустрічі вона почала одразу атакувати, і це дуже здивувало. Адже зазвичай відбувається якась «розвідка», а тут – одразу атака, причому не один випад, а постійно. Це було неочікувано! Аніта не любить пропускати перший удар. Вона почала захищатися, потім контратакувати, потрібно було підбирати інший хід. Але суперниця, яка їй протистояла, – унікальна. Вона – і технічна, і тактик», – каже Олександр Тонкошкур.
Також тренер Аніти Серьогіної запевнив, що до Олімпійських ігор у Токіо спортсмени не перегорять, бо українські спортсмени мотивовані, вірять у свої сили, тренерів та розвиток карате у своїй державі.
Спортивна акробатика
В акробатиці український квартет Станіслав та Владислав Кукурудзи, Юрій Пуш та Тарас Яруш показали дві вправи – баланс та динаміку. За перший виступ «синьо-жовті» акробати отримали 24.590 балів, за другий – 27.740. Сумарного результату 52.330 не вистачило, щоб потрапити до фіналу.
Стрибки на акробатичній доріжці
Киянин Станіслав Подостроєць до стрибків на акробатичній доріжці займався паркуром. Як будь-який трейсер, не бачив перешкод, тому перестрибнув так, як заманеться. А ось у спорті вже з цим проблема: є техніка і обов'язкове правильне виконання, розповідає Станіслав.
«Постійно з цим борються тренери. Хоча б раз, але звичка з паркуру – щось робити вільно – вистрибує. Але мені подобається те, що я зараз роблю. Паркур – це зовсім інше. Там – свої правила, а тут – свої. І ось ці нові правила, умови мені цікаві. Звичайно, не все вдалося. Десь психологічно був, напевно, ще не готовий до такої боротьби», – пояснив Станіслав.
Всесвітні ігри – це перші серйозні старти Станіслава. У фіналі він виконав два стрибки: у першому – неправильне приземлення, упав; у другому – не докрутив останній оберт. Проте українець запевняє: є над чим працювати, а головне – з'явилась мотивація – на наступні Всесвітні ігри приїжджати та брати реванш.
Кікбоксинг WAKO
Україну представляють 5 кікбоксерів, і всі пробилися до медальних боїв. Єдина представниця в жіночому кікбоксингу – спортсменка з Краматорська Наталя Мартюхіна – перемогла у суперниць із Мексики та Марокко, але поступилася росіянці Тетяні Пономарьовій. Тож тепер боротиметься за бронзову нагороду.
Також у бронзові зустрічі вийшли Юрій Перетятько (вагова категорія 67 кілограмів) та Роман Головатюк (понад 91 кілограм)
Орфан Сананзаде з Кривого Рогу, який виступає у ваговій категорії 63,5 кілограми, поборов мексиканця Давіда Мартінеса Севеса, а потім – хорвата Мухамета Деская.
«Поки що остаточно не задоволений своїм виступом, адже попереду ще фінал. Боротимусь із сербом Александром Коноваловим. Щоб виконати всі установи тренера і здійснити свої плани, маю перемагати в цій зустрічі та здобувати «золото», – сказав Орфан Сананзаде.
Ще на один фінал чекає Віталій Дубіна, який виступає у ваговій категорії до 71 кілограма. У головній зустрічі суперником українця стане болгарин Богдан Шумаров.
Півфінальні та фінальні бої відбудуться сьогодні, 27 липня.
Cтрибки на батуті
«Головне – відстрибати свою програму чисто» – таким було завдання українського дуету Наталії Москвіної та Світлани Малькової. Дівчата нещодавно розпочали тренуватися разом, тож дуже хвилювалися стосовно спільного виступу на Всесвітніх іграх. Кваліфікацію пройшли «зі скрипом» і розуміли, що до медального заліку пробитися буде важко.
Проте свій єдиний стрибок у фіналі дівчата виконали без помилок, синхронно та дуже технічно. Як результат – 48.100 балів. А далі суперниці посипалися як доміно. Представниці кожної країни припустилися або технічної помилки, або взагалі завершували виступ через те, що спортсменка могла впасти.
Звичайно, ми вірили, що можемо! Але досі шоковані. Це таки приємно. Ми відчували підтримку в залі і намагалися виконати ще краще стрибок. Нам вдалося!Наталія Москвіна
Навіть збірні Китаю та Росії, яким прогнозували чемпіонство, виконали свій виступ із помилками. Чистий стрибок українок приніс їм «золото».
Дует Москвіна-Малькова не стримував емоцій. «Звичайно, ми вірили, що можемо! Але досі шоковані. Це таки приємно. Ми відчували підтримку в залі і намагалися виконати ще краще стрибок. Нам вдалося!» – сказала Наталія Москвіна.
«Це був підступний план. У кваліфікації майже не пройти, а потім показати такий виступ, щоб всі суперниці падали від нашого стрибка», – сміється Світлана Малькова.
Тепер в активі збірної України – 20 нагород: 6 золотих, 6 срібних та 8 бронзових. Це – 8-е місце в неофіційному загальному командному заліку серед 53 країн-учасниць.
Сьогодні відбудуться змагання зі спортивного орієнтування, кікбоксингу та веслування на ергометрах. Очікуємо результатів.