Чому Путін перейнявся корупцією в Україні?

Російський президент Володимир Путін вкотре розповів про корупцію в Україні. Цього разу – на зустрічі із вихованцями дитячого центру «Сиріус». Він зазначив, що «Україна захлинається в корупції». Між тим, експерти стверджують, що критика української корупції з боку російського керівництва є не надто переконливою, адже в Росії також існує ця проблема. Ба більше, у той час як в Україні ситуація щодо боротьби із корупцією змінюється, в Росії жодних зрушень немає.

«Вони (українські політики – ред.)прийшли до влади, і що? Корупції стало ще більше, Україна захлинається у цій корупції, причому у найвищих ешелонах влади, і донизу… Мало тільки кричати: тримай злодія! Треба ще й самому не красти», – звернувся господар Кремля Володимир Путін до російської молоді.

Заяви російського президента про Україну, яка «захлинається в корупції», – не що інше, як логічне бажання Путіна відвернути увагу від корупції у власній країні, переконаний експерт «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Лємєнов.

«Молоді представники майбутніх російських еліт бачать через такі прекрасні розслідування, як «Чайка» чи «Він вам не Димон», чим дійсно займається російська еліта. Звісно, Володимир Путін хоче перевести дискусію – «ось у нас корова здохла, а ви подивіться – в них будинок згорів», – пояснює експерт. – Його закиди досить смішні і, по-моєму, не вартують такого широкого обговорення».

Із таким поясненням погоджується російська політик в еміграції Ольга Курносова. За її словами, у російської корупції «ноги ростуть» від державної верхівки.

«Вся корупція в Росії йде в першу чергу від друзів Путіна, все решта набагато дрібніше. Він хоче відвернути увагу від себе. А про кого ще говорити? Звісно, про Україну», – каже вона.

Втім, Курносова вважає, що заглядання у внутрішні справи України і розмови про корупцію тут маю й інше пояснення. «Йому (Путіну – ред.) критично важливо довести своєму населенню, що Майдан – це поганий спосіб зміни влади. Інакше можна чекати на нього в Москві», – вважає Ольга Курносова.

Вона впевнена, що теза про корупцію в Україні не випадково прозвучала на зустрічі саме із дітьми.

«Саме молоді люди виходили на заклик Олексія Навального після його фільму (розслідування «Він вам не Димон», опубліковане Фондом боротьби з корупцією, який очолює Навальний – ред.) на акції в Москві та інших містах Росії. Саме до них звертається Путін, щоб сказати: що ви, яка в нас корупція, краще подивіться, що відбувається в Україні», – переконана політик.

Український політолог Михайло Басараб зазначає, що тезу про корупцію в Україні російський президент та російські пропагандисти повторюють не вперше.

«Одне із ключових завдань російської пропаганди – довести неповносправність української держави. Відома історія про failed state – держава, яка не відбулася і взагалі не має ні права, ні історичних підстав бути суверенною. Зрозуміло, що корупція чи не найкраще ілюструє інституційні проблеми, нігілізм та політичну нестабільність», – пояснює Басараб. Він також вважає таке твердження несправедливим з боку російського керівництва, адже Росія, на його думку, ще більш корумпована.

Корупція буває різною

Втім, в рейтингу сприйняття корупції Transparency International Україна та Росія ділять одне, 131-е місце з Казахстаном, Іраном та Непалом. Проблема актуальна для обох країн, стверджує голова російського представництва Transparency International Антон Помінов, хоча визнає, що після Революції гідності в Україні поліпшилася ситуація з низовою корупцією.

«До певної міри – завдяки реформі поліції, запровадженню електронних держпослуг, відкриттю реєстрів власності – проблема не те щоб вирішена, але на низовому рівні можливості для корупційної поведінки сильно зменшилися. Проте цього не можна сказати про корупцію верхівки. Як ми бачимо, реакція правоохоронців на прояви корупції верхівки дуже вибіркова, як і 5-7 років тому. Ми не розуміємо, як ухвалюють ці рішення», – нарікає представник організації.

Російський політемігрант Павло Мезерін, який тривалий час прожив в Україні, наголошує на тому, що російська корупція істотно відрізняється від української.

«Система корупції в Росії веде свій початок, мабуть, ще від часів, коли сплачували данину в ханську ставку, – вважає він. – Починаючи десь із керівників відділів місцевих адміністрацій і вище, чітко вибудована схема, де кожен знає, скільки брати по чину і скільки нести нагору».

На думку Мезеріна, саме цей системний характер, а також тиша навколо корупційних оборудок відрізняють російську корупцію від української: «В Росії корупція – це державна машина. В Україні корупція – це хаос, який більше зачіпає населення на низовому рівні і більше дратує. Крім того, в Україні – свобода слова: про корупцію можна говорити і говорять про це всі. В Росії ця тема дуже небезпечна».

Олександр Лємєнов впевнений, що Україна свого часу не була застрахована від подібного становища: «Якби в нас не відбулося Євромайдану 2013-2014 року, Янукович встановив би аналогічну систему. Але, як бачите, українські громадяни, мабуть, відрізняються своєю поведінкою та реакціями на такі спроби».

За словами Антона Помінова, якщо в Україні ситуація змінюється, то в Росії боротьба з корупцією застигла на місці.

«В Росії я би все описав одним словом «стабільність», а у вас – радше словом «динаміка». У нас, як мені здається, ситуація кращою не стає. Всі позитивні зміни відбулися у 2008-2012 роках».

Водночас Олександр Лємєнов переконаний, що коментарі Володимира Путіна щодо внутрішніх справ Україні не варті реакції з боку української влади.

«Невже в нас так мало проблем, щоб звертати увагу на те, що робиться в іншій державі? – питає він. – Коли ми вирішимо всі наші проблеми та вийдемо в лідери рейтингу Transparency International, тоді можна буде «повчати» інших».

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі