«Не заморожений конфлікт, а справжня гаряча війна» – так оцінив ситуацію на Донбасі, побувавши там, спеціальний представник США з питань України Курт Волкер. За його словами, Сполучені Штати чудово розуміють участь Росії в розпалюванні конфлікту на сході держави. Курт Волкер має намір обговорити можливості розв’язання цього конфлікту з представниками країн-членів ЄС. Між тим, 24 липня відбулися телефонні розмови глав держав «нормандської четвірки». Лідери України, Росії, Німеччини та Франції по-різному оцінили хід переговорів, однак погодилися працювати над дорожньою картою реалізації Мінських угод. Однак значна частина експертів радить не очікувати різкої зміни політики Заходу щодо конфлікту на Донбасі, і тому радить Україні більшою мірою покладатися на власні зусилля, ніж на позицію нового cпецпредставника США.
Конфлікт на Донбасі є агресією Росії та його слід розглядати як «гарячу війну», а не «заморожений конфлікт», – заявив спеціальний представник США у справах України Курт Волкер під час візиту до України, перебуваючи поблизу лінії фронту на сході країни.
Під час візиту до Краматорська, що в Донецькій області, Волкер заявив, що він підготує рекомендації щодо того, як Вашингтон може більше залучитися до вирішення ситуації.
Це – не заморожений конфлікт, а гаряча війна, і це – криза, яку ми всі повинні розв’язати якнайшвидшеКурт Волкер
«Це – не заморожений конфлікт, а гаряча війна, і це – криза, яку ми всі повинні розв’язати якнайшвидше. Ми розуміємо, яким способом цей конфлікт розпочався, і яким чином він ведеться сьогодні. Ось чому Сполучені Штати мають бути більше залучені в його розв’язання, щоб ми змогли знайти спосіб змінити стратегічну перспективу. Нам доведеться ухвалювати різні рішення, щоб у підсумку знайшли рішення, яким чином відновити територіальну цілісність України», – сказав американський посадовець.
Заяви Волкера вже схвально оцінили українські посадовці. Зокрема, міністр оборони України Степан Полторак вважає, що конструктивна робота спецпредставника США є вкрай важливою в умовах зростання загроз із боку Росії.
25 липня Волкер має прибути до Франції, де планує зустрітися щодо конфлікту в Україні з учасниками переговорів у «нормандському форматі» та з представниками інших країн ЄС.
Про що домовилась «нормандська четвірка»?
Між тим, 24 липня по обіді лідери «нормандської четвірки» провели переговори у телефонному режимі.
Співрозмовники заслухали доповідь голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Ертугрула Апакана та його заступника Александра Гуґа, після чого президент України Перо Порошенко назвав останні дні липня «одними з найкривавіших у 2017 році» і закликав Росію негайно припинити агресивні дії та постачання зброї на окуповані території, повідомляє офіційний сайт президента України.
Сам Порошенко вкотре закликав підготувати введення на Донбас миротворчої місії ООН, а також звільнити всіх заручників, включно з тими, хто незаконно утримується на території Росії: йдеться, зокрема, про Олега Сенцова та Романа Сущенка.
Президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Анґела Меркель наголосили на неприпустимості будь-яких заяв, що підривають територіальну цілісність України, зокрема щодо створення «Малоросії».
Водночас сам Макрон у соцмережах відгукнувся про розмову стримано, не вдаючись до деталей.
«Прямий діалог для конкретних дій. Динамічне підтвердження спільної роботи Берліна, Парижа, Москви і Києва щодо української кризи», – написав президент Франції у Twitter за підсумками розмови.
Зі свого боку в офісі президента Росії Володимира Путіна традиційно по-своєму оцінили розмову чотирьох глав держав. На сайті російського президента мовиться, що учасники розмови «ґрунтовно обмінялися думками щодо ситуації на південному сході України з урахуванням серйозних зривів у реалізації мінських домовленостей».
При цьому, додали у Кремлі, «Володимир Путін детально, з подробицями виклав російські підходи з усіх визначальних пунктів цих домовленостей».
В цьому ж повідомленні прес-служби президента Росії Кремль дистанціювався від своєї участі у конфлікті на Донбасі. Так, агресія Москви проти України у цьому повідомленні традиційно названа «внутрішньо-українським конфліктом».
Проте всі сторони переговорів так чи інакше висловилися за подальше врегулювання конфлікту. А саме – за роботу над дорожньою картою імплементації Мінських домовленостей. З цією метою в другій половині серпня має відбутися зустріч зовнішньополітичних радників глав держав «нормандського формату».
«Співрозмовники відзначили важливість повного припинення вогню, виведення важкого озброєння і проведення розведення сил з цілодобовим моніторингом ситуації СММ ОБСЄ», – повідомляє офіційний сайт Порошенка.
Чи вплине на ситуацію недавнє призначення спецпредставника США щодо України та його більш активна позиція щодо врегулювання збройного протистояння на Донбасі? Думки українських експертів розділилися.
Прямих загроз для Євросоюзу від конфлікту на Донбасі поменшало, порівняно з минулими роками, тому учасники «нормандського формату» Німеччина та Франція навряд чи змінюватимуть свою позицію щодо врегулювання цього конфлікту, припускає експерт-міжнародник, доцент Інституту міжнародних відносин при Київському університеті Микола Капітоненко. Тому він радить українській стороні більшою мірою сподіватися на власні зусилля, в тому числі дипломатичні, аніж на те, що Курт Волкер переконає Євросоюз зайняти більш жорстку позицію щодо дій Росії, яка підтримує бойовиків на Донбасі.
Можливо, визнання конфлікту «гарячим» дасть американцям більше підстав проводити активнішу політику щодо нього. Але не факт, що вона буде аж надто проукраїнськоюМикола Капітоненко
«Волкер висловив нормальну позицію, яку можна сприйняти. Можливо, визнання конфлікту «гарячим» дасть американцям більше підстав проводити активнішу політику щодо нього. Але не факт, що вона буде аж надто проукраїнською, – припускає експерт. – Як у США скористаються цією «гнучкістю»? Можуть посилити тиск на Росію. Але водночас можуть посилити тиск і на Україну! Курт Волкер намагатиметься донести американську позицію щодо того, що відбуваються, лідерам «нормандського формату». Але не факт, що це вплине на принципову позицію Німеччини та Франції, яка є усталеною і послідовною. Навіть якщо вони погодяться з оцінками Волкера – це не означатиме, що вони змінять свою позицію: адже ситуація для ЄС є значно простішою, ніж три роки тому. Тобто, ситуація наразі їх більш-менш влаштовує, але вона не повинна влаштовувати Україну».
Микола Капітоненко звернув увагу і на те, що Макрон називає конфлікт на Донбасі «українською кризою». Цей термін є усталеним у ЄС, і він не зміниться доти, доки Україна сама в юридичній площині не визначиться з тим, що Росія веде неоголошену війну проти неї, наголошує експерт.
Заяви нового спецпредставника США дають підстави для поміркованого оптимізму, за умови, що Курт Волкер зможе донести своє бачення подій в Україні до американських і європейських політиків, і вони усвідомлять потребу подальшого нарощування тиску на Росію. Таку думку висловив у розмові з Радіо Свобода колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко.
Ці зусилля нового спецпредставника США можуть дати позитивВолодимир Огризко
«Ці зусилля нового спецпредставника США можуть дати позитив, але за двох обставин. Перша: якщо він донесе своє особисте враження до західних партнерів про те, що це – не «заморожений конфлікт», як дехто з них собі вигадав. А друге – завдяки його зусиллям, завдяки інформації, яку ми надаємо, завдяки їхнім власним джерелам все-таки відбудеться зміна позиції наших західних партнерів, і в підсумку вона стане жорсткішою щодо Росії», – висловив сподівання екс-міністр.
Україна має завищені очікування щодо Курта Волкера, який не є самостійним гравцем, оскільки його призначив президент США, наголошує директор політичних і міжнародних програм Українського інституту майбутнього Юрій Романенко. Відтак, на його думку, цей посадовець проводитиме політику, вигідну передовсім США, а це не виключає певних російсько-американських компромісів щодо України, які можуть бути неприйнятними для української сторони, визнає аналітик.
В цих умовах Романенко радить українській стороні використовувати те поле для маневру, яке залишає нинішня «залежність від партнерів», а тим часом – «підвищувати суб’єктність України» на міжнародній арені.
В Україні й на Заході постійно нагадують Росії про необхідність виконати її зобов’язання за мінськими домовленостями про врегулювання на окупованій частині сходу України. Серед яких, зокрема, припинення вогню, звільнення заручників, виведення з території України «іноземних» збройних формувань і озброєнь чи передача нині непідконтрольної ділянки українсько-російського кордону під контроль ОБСЄ, перш ніж її повернуть під контроль України. На Заході, і зокрема в ЄС, щоразу наголошують, що саме це є передумовою можливості послабити кілька пакетів міжнародних санкцій, що були накладені щодо Росії через агресію Москви на сході України, серед них – і найболючіші для Росії, що спрямовані проти цілих деяких секторів російської економіки.
Росія ж регулярно заявляє, що вимагає від країн Заходу тиску на владу України, щоб домогтися від неї виконання Мінських угод. При цьому Москва не згадує свої невиконані зобов’язання за цими домовленостями чи й прямо заперечує їх, твердячи, що підписувала угоди як «гарант», а не як учасник і що ніяких зобов’язань за ними не має. Так само Росія взагалі заперечує свою причетність до подій на Донбасі, всупереч численним доказам про її пряму участь у них, визнаючи хіба що присутність на Донбасі «добровольців» із Росії, буцімто ніяк непідконтрольних Москві, і називає свою агресію в регіоні «внутрішньо-українським конфліктом» чи й «громадянською війною в Україні».
Парламентська асамблея ОБСЄ на сесії в Мінську 7 липня ухвалила резолюцію з положеннями на підтримку України, незважаючи на протести Росії, в якій, серед іншого, визнається, що «певні райони Донецької і Луганської областей» перебувають під контролем «російських гібридних сил».
