Навальний – імперіаліст, як і Гіркін – Жебрівський

(Друкуємо мовою оригіналу)

Чи можна на прифронтовій Донеччині збудувати пристойні дороги? В яких умовах вчаться школярі зони АТО? Чому жителі підконтрольної території часто-густо рушають до окупованого Донецька за медичною допомогою? І коли здійсниться оголошена рік тому ідея Павла Жебрівського про «150 тисяч куркулів на Донбасі?» Про це з головою Донецької військово-цивільної адміністрації Павлом Жебрівським говорили в ефірі Радіо Донбас.Реалії. Однак, почали розмову з обговорюваної цими днями політичної теми - дебатів російського опозиціонера Олексія Навального та бойовика Ігоря Гіркіна.

– Чи дивились Ви дебати Гіркіна та Навального?

​Павло Жебрівський: Гіркін нічим мене не здивув. Людина без тями з імперськими замашками. А ось Навальний нагадав тезу: російська інтелігенція закінчується на українському питанні. І ось Навальний закінчився. Людина, яка вважає себе патріотом Росії, має визнавати дійсні кордони, а все, що вони загарбали, мають повернути назад. Тоді це опозиційний політик. А якщо він – імпераліст, то про яку опозиційність та демократичність йде мова? Фактично Навальний теж імпераліст, як і Гіркін, тільки м'якше. Після смерті Нємцова я не бачу людини, яка б дбала про інтереси Росії.

– Ви казали, що збираєтеся розбити донецький патерналізм та вирощувати українських донецьких куркулів. Скільки їх зараз?

– Ми затвердили програму, на яку виділено 140 мільйонів гривень на гранти, 10 мільйонів гривень на компенсацію відсотків за кредитами та 12,8 мільйонів гривень на стажування тих людей, які хочуть створити бізнес в Польші. На жаль, дуже багато охочих немає. До першого відбору подалась 41 особа, відібрано 20, 14 уже отримали грант. До кінця липня закінчується другий відбір, поки є близько 45 охочих.

В серпні буде сформована перша команда людей, яка поїде на стажування до Польші.

На Донеччині працює програма «Український донецький куркуль». Це та людина, яка бажає мати власну справу; яка має ідею і бажає її реалізувати, вона подає в департамент економіки Донецької військово-цивільної адміністрації свої пропозиції. Протягом місяця відбувається відбір.

Ми свідомо не спустили це на місцевий рівень, том що мені на Фейсбук пишуть, що хтось хоче «відкат» чи ще щось. Завдання – щоб 600 «куркулів» цього року з’явились на Донеччині.

Якби у мене було 1-2 тисячі людей, які б хотіли зайнятися своєю справою, це б було супер. Сума 140 мільйонів гривень на гранти змінилася б ще більше. Ми можемо це зробити. Але потрібно розбурхати людей від такого патерналізму, щоб вони повірили в себе. А за фінансовим ресурсом справа не стане.

– Будуть лише гранти? Може потрібно робити якісь системні перетворення?

– Другий напрямок – формування індустріальних парків. Мінімум має бути 5 парків – Лиман, Костянтинівка, Слов'янськ, Маріуполь та Торецьк. Це промисловий майданчик, куди підведені газ, вода, каналізація, очисні споруди. Вони дуже вдало працюють в Японії. Ми чітко усвідомлюємо, що іноземний інвестор під час війни навряд чи прийде, тим більше в зону АТО. Але ми не чекаємо завершення війни, вже оформлюємо усі бюрократичні речі. Тому що формування індустріального парку через усі документи затримається на рік-півтора. Я думаю, що за рік – півтора війна закінчиться, і зможе все працювати.

Також важливий напрямок – це стимулювання крупного бізнесу до модернізації своїх виробництв. Ми же не можемо варити руду разом з коксом і чавун в чушках відправляти за кордон і тішитися від того, що ми маємо погану екологію.

– Яким чином завершиться війна за рік-півтора?

– Я не називаю конкретні дати, бо це може бути швидко, а може і затягнутися в часі. Власне на сьогоднішній день порівнювати міць української армії з 2014 роком неможливо. По-перше, хлопці мотивовані. Це добровольці, які підписали контракт з ЗСУ, які чітко розуміють, що вони будуть на лінії фронту. Вони сьогодні отримують більш-менш достойну заробітну плату. По-друге, це озброєння. Воно не новітнє, не високотехнологічне, у тій частині, як нам хотілося. Але і танки, і БМП їздять, стріляють…

Ті, хто кажуть, що можна завершити цей конфлікт військовим шляхом, не розуміють, що є Росія.

Три складових для того, щоб працювати над перемогою: наведення порядку на території Донецької області, формування кращої армії України, співтовариство з міжнародними партнерами, щоб вони більше тиснули на Росію. Якби сьогодні нам міжнародні партнери гарантували, що Росія на введе свої війська в Україну ще більш масовно, тоді б з мінімальними втратами була відновлена територіальна цілісність України.

– Чи бачили Ви законопроект про реінтеграцію Донбасу? Чи розглянули Ваші пропозиції: єдина військово-цивільна адміністрація для Луганської і Донецької областей, голова – на рівні заступника секретаря Ради національної безпеки, і не повинен підкорятися штабу.

– Думаю, що коли більш концептуально цей законопроект буде, то він, безумовно, в тому числі, буде надісланий до Донецької військово-цивільної адміністрації, і ми розглянемо. Це прерогатива президента, і він має визначатися, чи вважає він за потрібне направляти до ВЦА, чи не вважає… На цьому етапі він, мабуть, не вважає за потрібне. Я про це оголосив (про свої пропозиції – ред.); чи готовий (президент – ред.) дослухатися до цього – принаймні, зворотної відповіді не маю.

Коли я розказував про об'єднану військово-цивільну адміністрацію, я не говорив про себе. Я казав про концентрацію влади на війні, але з іншого боку – не забувати, що на Донеччині є люди, які живуть поза цією війною. У моїх пропозиціях військовий мав стати заступником голови. Але знову ж таки – мова не про персоналії, а про форму та структуру влади.

Крім того, заступникам голови мали стати керівники Луганської та Донецької ОДА. Бо це територіальний устрій, закріплений Конституцією України. А керівник об'єднаної адміністрації не повинен займатися економікою. Це зовсім інші функції.

Слухач Олексій (Волноваха): Волноваха виявилася на шляху транзитного потоку Донецької області, адже весь транзит йде на Краматорськ та Слов'янськ. Але жодних змін у транспортній інфраструктурі у Волновасі немає. Навіть велодоріжок. Через це дуже страждають місцеві мешканці. Як ви бачите розвиток транспортної інфраструктури Волновахи?

– Сьогодні дорога Краматорськ-Маріуполь стала основною, яка з’єднує південь і північ Донецької області. На жаль, на початку року ми не отримали фінансового ресурсу на будівництво доріг. Але Верховною Радою було прийнято рішення: 50% перевиконання митних надходжень іде на дороги. Ми вже накопичили 330 мільйонів гривень. Від Сергіївки до Андріївки вже оголосили тендер на прокладку доріг. У серпні – від Краматорська до Сергіївки, а також від Селидова до Курахова. Хочемо розширити цю дорогу і зробити її нормальною.

З приводу велодоріжок потрібно звертатися до голови Волновахи. Тому що цим і тротуарами займається місцева влада.

Слухач (Продовжує): Мені здається, ми так і живемо в УРСР, коли я приходжу до паспортного столу у Волновасі.

– Наступного року ми завершимо відриття центрів адміністративних послуг. Зараз вони працюють у Маріуполі, Дружківці, Лимані, на виході – Добропілля. Фактично буде відкрито центри у 39 громадах, і у Волновасі також він працюватиме. Тобто людині не потрібно буде щось вимолювати у чиновника. Він зв'яжеться з оператором, який виконує технологічні функції, а не чиїсь розпорядження. Також ми працюємо, щоб через ці центри мали змогу українці отримати не лише звичайний паспорт, але й закордонний. Вже є обладнання у Маріуполі. Зараз чекаємо техніку для Лимана, думаю, що цього року там також зможуть отримувати вже закордонні паспорти. Я впевнений, що ЦНАПи приберуть совковість.​

– Якщо Ви стежите за сепаратистською пропагандою, то, мабуть, помітили, як зараз широко бойовики піарять так звану програму возз'єднання народу Донбасу. Вони розповідають, нібито жителі підконтрольної частини їдуть на окуповану за різними послугами, виплатами і навіть розвагами. Наш кореспондент з'ясовував, що в цих повідомленнях брехня, а що правда. Виявилось, що справді дуже багато фейкових новин про це, але все-таки є один факт, який відповідає дійсності: це те, що багато жителів Донецької області справді їдуть лікуватися на непідконтрольну територію. Чи відомо Вам про це, і чому люди не можуть отримати меддопомогу на території області або у сусідніх обласних центрах, Дніпрі, Харкові?

– Є три рівня надання медичної допомоги. Третій рівень – високотехнологічна медична допомога. Це будувалося у Донецьку – і обласна лікарня, і онкодиспансер. На жаль, фінансового ресурсу немає. Ми збудували лише дитячу хірургію і кардіохірургію. В цьому році, якщо все нормально, ми завершимо онкоцентр. Що стосується кардіостимуляторів, то це отримують у Краматорську – в нас достатня кількість стимуляторів і хірургів.

Я чув, що туди їздять для отримання третього рівня меддопомоги. Їдуть із різних причин. Хтось знає тих лікарів, які мають таку практику, тобто особисто з ним знайомий. Є частина людей, які іздять у Харків, Київ, Дніпро та Запоріжжя.

Наступного тижня оголосимо тендер на будівництво на базі 2-ї лікарні в Маріуполі обласної лікарні. Цього року ми плануємо закінчити невідкладну медичну допомогу і наступного року фактично наситити повністю високотехнологічним обладнанням маріупольську лікарню, де буде обласна лікарня.

Наша задача – сформувати третій рівень медичної допомоги, повернути лікарів з Донецька тих, хто залишився, якщо вони бажають практикувати, та з Києва, куди переїхали багато донецьких висококваліфікованих лікарів.

Наталя (переселенка з Донецька, Краматорськ): Чому так мало України в Краматорську? Чому, куди не плюнь, Росія, Росія, Росія?

Антон (Краматорськ): Чому так багато патріотичних гасел, а навколо - сепаратизм?

–​ Ми над цим працюємо. Зараз у Донецький ОДА більше 70% спілкуються українською мовою. Оголошено і виділено мільйон гривень на дослідження прадавньої історії Донеччини – скіфської, сарматської тощо. Запропоновано переведення з російської мови на українську усіх вивісок. Те місто, яке швидше перейде, отримає на соціально-економічний розвиток додатково 30 мільйонів гривень. Проходять патріотичні ходи, багато концертів українських колективів…Той, хто хоче побачити українське, його побачить.

– Україна там, де все українське?

– Ні. Хтось обгортається прапором, одягає вишиванку, але може бути ряженим, а не патріотом. Мало любити Україну, він має бути ще й з головою. На мій погляд, впровадження України – це впровадження української ментальності. І одним з великих елементів є причетність до української культури і українська мова.

Якщо у відсотковому відношенні: на Донеччині 20% справжніх патріотів, 15-20% тих, хто ненавидить Україну, 60% людей, які коливаються. Я не впевнений, що в інших областях менші показники тих людей, які коливаються.

Слухач: У нашій п'ятій школі у Волновасі відбувається ремонт. Цей заклад вибраний опорним. Обіцяли, що до 1 вересня все зроблять. Але кінця не бачимо. Чи підуть наші діти 1 вересня у школу?

– Зараз ми ремонтуємо таких 30 шкіл. Ці школи мають давати сучасні знання дітям. Фактично, ми залишаємо стіни одні. Далі робимо євроремонт, заміну даху, начиння даємо – комп'ютерні класи, інтерактивні дошки, цифрові лабораторії в кабінетах хімії, фізики та біології.

Я вже 6 разів був на ремонті цієї школи. Після таких відвідувань і прораб, і директор школи тікає звідти. Бо в мене дуже багато питань до будівельної компанії, яка взялася за реконструкцію цієї школи, і щодо темпів, і щодо якості.

На жаль, із 870 об’єктів, які ми будуємо і 70 будівельних компаній, які цим займаються, я можу назвати лише 5, які є ефективними.

Як мінімум двічі на тиждень перевіряю всі об'єкти. Я змушений привчити усіх: якщо приїхав працювати у Донецьку область, то потрібно робити все вчасно і якісно.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

​

(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)