Систему оборонних споруд та прикордонну інфраструктуру має намір будувати Росія в анексованому нею Криму вздовж адміністративного кордону з Херсонщиною. Такі заяви роблять представники окупаційної влади на півострові. Таким чином Кремль планує перетворювати Крим на «фортецю», нарощуючи на ньому військову потугу і обмежуючи рух громадян через адмінкордон на материк, стверджують представники української прикордонної служби та Міністерства з питань тимчасово окупованих територій. У Росії ж пояснюють цю активність потребою «захисту кордону» та поліпшенням умов для туристів, потік яких, на думку російських посадовців, обмежує саме українська сторона. Експерти ж пояснюють, що таким чином Росія, навпаки, намагається відмежувати окупований півострів від решти України і в перспективі взагалі припинити рух громадян через кримські перешийки.
Окупаційна російська влада Криму посилить свої пункти пропуску на адмінкордоні між окупованим півостровом і материковою Україною, а також встановить там систему захисних споруд, заявив підконтрольний Кремлю «віце-прем’єр» Криму Ігор Михайличенко.
«Для Криму одним із пріоритетних питань є створення захисних споруд у прикордонній смузі, ці заходи дозволять посилити охорону на російсько-українській ділянці кордону. Також важливим залишається питання облаштування територій, прилеглих до автомобільних пунктів пропуску», – стверджує Михайличенко.
Інтернет-ресурси окупаційної влади на півострові говорять також про те, що «прикордонна комісія» ухвалила на час туристичного сезону «збільшити пропускну здатність прикордонних пунктів… з метою їхнього безперебійного функціонування».
Раніше російські посадовці й медіа звинувачували українських прикордонників у тому, що вони штучно створюють черги на адмінкордоні, «не пускаючи туристів до Криму».
Кореспонденти Радіо Свобода після цих заяв з’ясували, що громадяни скаржаться на черги саме перед «пунктами пропуску», встановленими росіянами до окупованого півострова.
Екс-заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко стверджує, що російські «чиновники» Криму лише прикриваються розмовами про туризм, у той час як реалізують свою головну мету: півострів поступово перетворюється на «фортецю».
Росія продовжує накопичувати в Криму військовий потенціал і вкладає гроші не в сферу туризму, а в оборонуІгор Романенко
«Володимир Путін ще в 2014 році запропонував вважати Крим фортецею, форпостом у південному «підчерев’ї» НАТО… з усіма наслідками, що випливають звідси. Цікаво, що окупанти одночасно говорять про зміцнення так званих «меж» Криму і про необхідність збільшити пропускну здатність для туристів. При цьому напливу охочих відпочити на півострові з боку материкової України ми не спостерігаємо. Незрозуміло, звідки він має взятися, якщо Росія продовжує накопичувати в Криму військовий потенціал і вкладає гроші не в сферу туризму, а в оборону», – каже Романенко.
Тим часом статистика Державної прикордонної служби України свідчить про те, що потік українців до окупованого Криму зменшується, порівняно з аналогічним періодом минулого року він упав приблизно на чверть.
Перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юсуф Куркчі вважає заяви російської сторони ледь не про «стіну» на адмінкордоні між Кримом та материком елементом піару й стратегії подальшого відділення окупованої території.
Заяви про зміцнення так званих «кордонів» півострова для чергового виправдання анексії. Нам же необхідно максимально полегшити завдання кримчанам, які виїжджають на материк за медичною допомогою або з інших питань, щоб не дати зв'язкам остаточно обірватися, а окупантам – перемогтиЮсуф Куркчі
«Російські «чиновники» Криму роблять заяви про зміцнення так званих «кордонів» півострова виключно для внутрішньої аудиторії і для чергового виправдання анексії, як ніби з боку материкової України є військова загроза. Вони працюють виключно на подальший поділ. Нам же необхідно максимально полегшити завдання кримчанам, які виїжджають на материк за медичною допомогою або з інших питань, щоб не дати зв'язкам остаточно обірватися, а окупантам – перемогти».
Україна ж натомість має протилежні завдання, в які аж ніяк не входить обмеження руху простих громадян і розрив усіх зв’язків з жителями анексованого півострова, каже Юсуф Куркчі.
«За 2016 рік адміністративний кордон між Кримом і материковою Україною в обидві сторони перетнули понад 2,5 мільйони разів. Така кількість людей в одній обмеженій області, звичайно, вимагає облаштування інфраструктури, і наше міністерство продовжує працювати над цим. У числі пріоритетів – нарешті наблизити до адміністративного кордону сервісні зони. У них будуть входити пункти надання адміністративних послуг, автостанції і заклади громадського харчування. Капітальних будов там точно не буде, благо, сучасні технології дозволяють зводити надійні і дешеві тимчасові конструкції», – поділився планами посадовець.
Зі свого боку, політтехнолог, керівник проекту Free Crimea Тарас Березовець вбачає у прагненні Кремля будувати стіни на межі окупованих територій ознаки тоталітарного режиму. Він порівнює анонсовані «прикордонні споруди» у Криму з сумнозвісною Берлінською стіною.
«Вони будуватимуть там серйозні інженерні споруди, можливо, мінуватимуть частину території, в тому числі озеро Сиваш, хоча з водоймами це проблематично зробити. Ці ж страхи про можливий наступ українських сил – як з Берлінською стіною. Ніхто із західного Берліну не планував прориватися й захоплювати Німецьку Демократичну Республіку. Насправді стіна робилася для того, щоб люди звідти не тікали», – порівнює Березовець.
Російська влада практично не має в своєму арсеналі ніяких інструментів впливу, окрім як силові, саме тому виникла ідея стіни в Криму, яка має виконувати і політичну, і оборонну функцію для окупаційної адміністрації, так пояснює останні заяви Росії щодо анексованого півострова співдиректор програм з міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.
Між тим, він бачить у цій ситуації й певний позитив. За його словами, оборонні споруди, які планують зводити для російських сил у Криму, не нестимуть прямої військової загрози для материкової України, адже вони не потрібні і навіть зайві в разі можливої спроби наступу.
Тим часом українські медіа підхопили новину про те, що окупаційна адміністрація планує укріплювати кримські перешийки.
Українці у соцмережах відреагували на російські наміри відгородити анексований Крим від материкової України: хто негативно, а хто й із сарказмом.
Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично справжній «кордон». Крим оголошено тимчасово окупованою територією. На адмінкордоні працюють три контрольні пункти в’їзду-виїзду: «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка».
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».
