Американський аналітичний центр Atlantic Council пише про «єдину переможну стратегію» для подолання корупції в Україні. Американська газета The Washington Post розмірковує над тим, чому Україна залишається демократичною країною, попри численні кризи, які мали б призвести до встановлення авторитарного уряду в країні. Міжнародна організація із захисту прав людини Human Rights Watch пише, що вже минув рік, як вбили журналіста Павла Шеремета, та винних все ще не знайшли та не покарали.
Американський аналітичний центр Atlantic Council пише про «єдину переможну стратегію» для подолання корупції в Україні. Автор статті Діан Франсіс описує проблему створення ефективного антикорупційного суду в Україні та перераховує п’ять необхідних кроків міжнародних інституцій, які допоможуть Україні не покидати курс необхідних антикорупційних реформ.
По-перше, автор вважає, що Міжнародний валютний фонд не повинен давати Україні ні цента до тих пір, поки не запрацює антикорупційний суд, а при цьому також необхідно запровадити штрафи за недотримання вимог.
По-друге, ЄС також повинен утримуватися від фінансової підтримки України до тих пір, поки не функціонуватиме суд.
По-третє, ЄС слід встановити чіткий крайній строк для початку роботи антикорупційного суду та пригрозити Києву призупиненням «безвізу», якщо той відмовлятиметься від рішучих дій у боротьбі з корупцією, вважає автор статті.
По-четверте, МВФ та ЄС повинні співпрацювати в їхніх підходах до України.
По-п’яте, спеціальний посланець США в Україну Курт Фолкер має вимагати початку функціонування антикорупційного суду, перш ніж надавати будь-яку військову або ж іншу допомогу, зазначається в аналізі.
У висновках автор посилається на слова українського народного депутата Сергія Лещенка, який вважає, що «олігархи щасливіші при Порошенкові, вони заробляють більше грошей, ніж при Януковичу. Людям набридла корупція, та влада нічого не робить, щоб її подолати, а просто змінює тему».
Айварас Абромавичус (екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України): «Діан Франсіс про абсолютну необхідність створення антикорупційного суду в Україні»
Американська газета The Washington Post розмірковує над тим, чому Україна залишається демократичною країною, незважаючи на численні кризи, які мали б призвести до встановлення авторитарного уряду в країні.
Три кризи, перед якими встояла Україна
Автор статті Олександр Мотиль вважає, що першою кризою був Євромайдан у 2014 році, внаслідок якого централізований корумпований режим президента Віктора Януковича змінився на «більш вільну та демократичну політичну систему». Другою кризою був початок російської агресії проти України навесні 2014 року. Автор зауважує, що у країнах, які змушені протистояти зовнішній агресії, практично завжди встановлюють централізовану владу та обмежують свободи громадян, та в Україні цього не сталося. Третя криза – економічна, яка охопила Україну після російської агресії, та це не зламало продовження розвитку демократичних реформ у країні.
Війна Путіна як рушій української демократії
Мотиль звертає увагу на те, що зазвичай вважають, що успіх української демократії полягає саме в її активному громадянському суспільстві та тиску західних країн. «Ці пояснення є правильними, але їм не вистачає ще дечого, що може бути найважливішим рушієм української демократії – війна Путіна», адже анексія Криму та окупація частини Донбасу призвела до певних наслідків для України та розвитку демократії.
По-перше, автор зазначає, що окупацією українських земель Росія позбавила права голосу найбільш проросійську, прорадянську частину населення, яка підтримує авторитарний вид правління та історично завжди виступала проти демократії. По-друге, завдяки діям Росії вплив проросійських олігархів в українській політиці став значно меншим. По-третє, дії Путіна показали Україні, який режим правління вона не хотіла б мати у себе. По-четверте, російська агресія об’єднала українців та призвела до зростання національної свідомості, і «більшість українців сьогодні вже не сумніваються в тому, хто вони не є та хто вони є».
Українське громадянське суспільство – невід’ємна частина демократизації – стало «настільки сильним саме тому, що українці стали нацією з демократичним баченням їхнього сьогодення та майбутнього», – зазначає Мотиль.
Міжнародна організація із захисту прав людини Human Rights Watch пише, що вже минув рік від того, як у Києві вбили журналіста Павла Шеремета, але винних все ще не знайшли та не покарали.
Автор зазначає, що Шеремет завжди порушував питання, про які влада не бажала говорити – такі як корупція.
Президент України Петро Порошенко та генеральний прокурор Юрій Луценко не раз обіцяли зробити все можливе, щоб знайти вбивцю журналіста, та за рік навіть не наблизилися до отримання відповідей на запитання, пише автор. При цьому зазначається, що існує низка запитань до самого слідчого процесу, на які чиновникам ще потрібно буде відповісти. Наразі група журналістів займається розслідуванням за власною ініціативою та має багато доказів того, що влада не робить усього необхідного для того, щоб покарати винних у вбивстві, зазначається у статті.
Автор повідомляє, що у середу правозахисники, журналісти та міжнародні групи написали керівництву країни листа, в якому вимагають провести ефективне розслідування вбивства Шеремети, при цьому закликають владу до прозорості процесу. Автор статті також вважає, що влада більше не може ігнорувати ці заклики до справедливості та відповіді на запитання – хто ж вбив Павла Шеремета?
