Прага – Цього року минає 130 років від дня народження Олександра Архипенка – киянина, одного з найвідоміших скульпторів, який змусив сучасників інакше подивитись на світ. Киянин, який змушений був емігрувати до Західної Європи, потім до Америки і жив та творив в Нью Йорку. Однак Архипенко залишив і творчий слід в міжвоєнній Чехословаччині, де в Празі відбулась одна з його найбільших виставок у Європі. Твори Архипенка є, зокрема, і у Національній галереї Праги.
Сучасники розповідають про подію, яка сталась на початку творчості Олександра Архипенка. Він побачив дві вази, які стояли поряд, але не вони захопили скульптора, а простір між ними. Це було відкриттям, яке надихнуло і позначилось на творчості – відкритті кубізму у скульптурі.
Архипенко – один з найпрацьовитіших митців, які зуміли відгадати потреби своїх сучасників. Упродовж життя – в Києві, Парижі, Берліні чи Нью Йорку митець завжди залишався вірним своїй ідеї – заповнити і формувати простір, адже, як свого часу зазначив, «порожнистої форми не існує».
Упродовж життя твори Архипенка експонувались на понад 100 виставках у всьому світі, але найбільше митець мріяв про виставку на батьківщині. Тому дуже зрадів, коли у 1934 році його твір з циклу жіночих образів «Ма» був представлений на виставці у Львові.
«Я дуже щасливий, що моя робота назавжди буде зберігатися близько до українського серця...», – писав Архипенко у листі до тодішнього директора Національного музею у Львові Іларіона Свєнціцького.
Але цього не відбулося. У 1952 році його твір із сотнями інших шедеврів українського модерного мистецтва буде знищений радянським режимом. Відтак у збірках України сьогодні зберігається всього 14 творів скульптора, з них – лише три скульптури.
До галерей, які пишаються творами Олександра Архипенка, належить празька Національна галерея, в її збірці є дві кубістичні жіночі постаті з мармуру, датовані початком 1920-х років.
До того ж, чеська столиця є містом, в якому в 1923 році експонувалась велика персональна виставка творів Архипенка, до Праги митця тоді запросив відомий чеський письменник і художник Карел Тайґе. Твори з чеської збірки представляють дуже цікавий період творчості, розповіла Радіо Свобода хранитель колекції модерної скульптори Національної галереї Ленка Пастиржікова.
Тоді його виставки заполонили всю Європу, також були і в Сполучених Штатах. Архипенко був славним, його виставка відкрилась і у Празі. У чеському середовищі тоді він належав до найславніших і найвідомішихЛенка Пастиржікова
«Твори належать до повоєнного періоду, тобто до початку 1920-х років, коли Архипенко вдався до своїх кубістичних експериментів. Це був доволі напружений час в його житті, він вирішив переїхати з Парижа до Берліна. Тоді його виставки заполонили всю Європу, також були і в Сполучених Штатах. Архипенко був славним, його виставка відкрилась і у Празі. У чеському середовищі тоді він належав до найславніших і найвідоміших. Нині обидва твори виставлені в постійний експозиції французького мистецтва», – каже в інтерв’ю Пастиржікова.
Потрібно більше популяризувати українське мистецтво – Хланьова
Однак про твори Архипенка в Чехії, так само про його листування з художником Карелом Тайґе відомо в Україні мало. Потрібно більше популяризувати українське мистецтво, вважає україністка, викладач Карлового університету в Празі Тереза Хланьова.
«Думаю, що ми поступово, як українці, так і чехи, до цього ще дійдемо, хоча тих кроків, які вже зроблені, є низка. По-перше, саме зараз відкрита виставка про українську, а також російську і білоруську еміграцію, яку підготував Музей національної писемності у Празі. Це все є кроки, які поступово приведуть до того, що як чеська громадськість, так і українці будуть більше займатись такими ділянками, як образотворче мистецтво», – каже Хланьова.
Сам Архипенко вважав себе шукачем нового в скульптурі.
«Я – мистець, що видався на шлях експерименту у мистецтві, мене не можна вважати ні революціонером, ні реакціонером. Я шукаю нове з тим, щоб вирішити пластичні проблеми, викликані моєю добою й інспіровані моїми почуттями», – писав Олександр Архипенко в листі до Карела Тайґе в 1933 році.
Як реалізувався задум – і про це також розповідають твори митця із збірки чеської Національної галереї.
