Проект інженерно-технічного облаштування українсько-російського кордону «Стіна», щодо якого Генпрокуратура України виявила розкрадання близько 100 мільйонів гривень, виконаний приблизно, за різними даними, на 7-15%, повідомляють прикордонники, частина депутатів та експертів. Ідеться про близько 100 кілометрів спеціального паркану та понад 300 протитанкових ровів. Частина провладних депутатів відкидає інформацію про розкрадання коштів, пояснюючи затримку тим, що фінансування проекту до останнього часу було заморожене.
Майже щороку уряд мав перераховувати на проведення інженерно-технічних робіт близько 1 мільярда гривень. Фінансування здійснювалось не в повному обсязі, десь на рівні 7-10%Олег Слободян
За словами речника Держприкордонслужби України Олега Слободяна, під час затвердження проекту в травні 2015 року його кошторис складав 4 мільярди 19 мільйонів гривень, а закінчити зведення споруд та паркану планувалося до 2018 року. Однак проект, стверджує речник, систематично недоотримував кошти з бюджету.
«Майже щороку уряд мав перераховувати на проведення інженерно-технічних робіт близько 1 мільярда гривень, – каже Слободян. – Фінансування здійснювалось не в повному обсязі, десь на рівні 7-10%: у 2015 році перерахували 400 мільйонів гривень, в 2016-му – 200 мільйонів. Кошторисом на 2017 рік передбачалося близько 200 мільйонів, але зараз точиться дискусія щодо того, щоб додатково виділити ще 300».
За його словами, за ці кошти будується модель інтелектуального кордону, яка складається не лише з паркану, а й фортифікаційних та інженерних споруд та лінії опорних пунктів, які дозволять оперативно реагувати в разі загрози.
«Фактично успішна реалізація цього проекту дасть можливість повністю контролювати те, що відбувається на державному кордоні», – каже він і зазначає, що через брак фінансування проект «Стіна» було подовжено до 2020 року.
В те, що ця стіна виконає функцію захисту нашої країни, не вірить ніхто. У разі агресії ця стіна складе якусь невелику перешкоду в переміщенні наземних військ, але її легко можна обійти чи знешкодитиТарас Пастух
Натомість народний депутат від партії «Самопоміч» Тарас Пастух каже: «Нам потрібна чітка демаркація кордону з Росією, потрібно надати нашим прикордонниками допомогу в різних технічних засобах, технологічних спорудах, але в те, що ця стіна виконає функцію захисту нашої країни, не вірить ніхто. Тому цей проект і реалізовує Держприкордонслужба, яка повинна здійснювати догляд кордону. У разі агресії ця стіна складе якусь невелику перешкоду в переміщенні наземних військ, але її легко можна обійти чи знешкодити».
На думку Пастуха, від самого початку було неможливо оперативно демаркувати кордон і забезпечити його належним захистом, адже джерелом небезпеки є не тільки спільний кордон України із Росією: «Також агресія можлива через Білорусь, Придністров'я, ще є морський простір, – перелічує він. – За рік, два чи три побудувати вал, анонсований колишнім прем'єром, фізично неможливо, на це не вистачить ресурсів, і цьому будуть перешкоджати активні бойові дії, які сьогодні ведуться в Донецькій та Луганській областях… Будівництво стіни було оголошене ще в 2014 році. Сам проект був розроблений лише в 2015 році. Була ідея, одразу пішло фінансування, якісь роботи, а лише після того почалося проектування. Тому критика в бік тодішнього уряду є абсолютно об'єктивною», – переконаний він.
5 вересня 2014 року український уряд затвердив запропонований Державною прикордонною службою проект «Стіна». Як повідомив тоді вже колишній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, проект передбачає захисні укріплення у вигляді металевої сітки висотою два метри. Зверху буде натягнутий колючий дріт, по деяких частинах якого проведуть електричний струм.
«Стіна» має бути усюди – Пастух
Член бюджетного комітету Верховної Ради та депутат фракції «Народний фронт» Олег Медуниця розказав Радіо Свобода, що фінансування проекту тривалий час взагалі не здійснювалось, та наразі його планують відновити.
Через те, що тривалий час кошти на цю програму були заморожені, проект не був реалізований. Виділили лише 15% кошторисної вартості. І лише зараз фінансування продовжитьсяОлег Медуниця
«Через те, що дуже тривалий час кошти на цю програму були заморожені, цей проект не був реалізований. Виділили лише 15% від кошторисної вартості, – стверджує Медуниця. – І лише зараз, за наполяганням нашої фракції, продовжиться фінансування цього проекту. На всій довжині кордону будуть невеликі інженерні споруди, які мають на меті ускладнити перетин кордону для порушників. Разом з тим, у найбільш небезпечних місцях, де можуть проходити великі маси піхоти супротивника, чи, можливо, бронетехніка, будуть більш складні інженерні та фортифікаційні споруди».
Зокрема, розповідає Олег Слободян, сили зосереджені в Харківській області, також розпочате зведення споруд у Луганській області. «При наявному фінансуванні залишаються Сумська та частина Чернігівської області – це те, що доведеться дороблювати в останню чергу, – каже він. – Що стосується тимчасово непідконтрольних районів, то планом передбачено, що зведення інженерно-технічних споруд буде продовжуватись тільки після того, як буде відновлений контроль за ділянкою державного кордону в межах цих областей».
Слободян зазначає, що споруди для контролю кордону в Харківській області вже довели свою ефективність: «Кількість порушень на цих ділянках мінімальна, порівняно з тими, де ці споруди ще не зведені».
Експерт з безпекових питань Юрій Костюченко, зі свого боку, вважає проект «Стіна» необхідним для захисту кордону від диверсантів та різноманітних порушників, однак закликає не перебільшувати його воєнного та фортифікаційного значення.
За умов серйозного вторгнення «Стіна» не відіграватиме більш-менш серйозної ролі. Ця споруда має захищати від вторгнення, наприклад, диверсійних групЮрій Костюченко
«На мою думку, це має бути більш-менш стандартне прикордонне укріплення. З військової точки зору, за умов серйозного вторгнення «Стіна» не відіграватиме більш-менш серйозної ролі. Ця споруда має захищати від вторгнення, наприклад, диверсійних груп – це стандартна функція прикордонних укріплень. Мають бути і опорні пункти, і загони територіальної оборони, це має бути певний сценарій захисту від атакувальних дій супротивника. На мою думку, зараз будувати якісь потужні лінії ешелонованої оборони не має сенсу. Треба зосередитися на гнучкіших тактиках оборони, які є стійкішими до різноманітних типів впливів».
Олег Слободян зауважує, що проект «Стіна» саме передбачає систему опорних пунктів, які мають забезпечити контроль ситуації біля кордону та оперативне розгортання основних сил у разі військової загрози.
Незважаючи на скептицизм з приводу оборонного значення інтелектуального кордону, Тарас Пастух впевнений, що здобутки проекту можуть стати в пригоді не лише на кордоні з Росією. «Прокладення оптико-волоконного кабелю, встановлення засобів відеоспостереження допомагають прикордонникам зробити цей кордон непрохідним. Це може мати ефект на україно-угорському чи україно-польському кордоні, де йде величезний потік пропаганди», – припускає він і додає, що кордон мусить бути захищеним по всьому периметру – тоді вдасться уникнути політичних спекуляцій на цій темі.
