Гості передачі «Ваша Свобода»: Володимир Хандогій, президент Української асоціації зовнішньої політики; Оксана Юринець, народний депутат України.
Не варто шукати «зради» у відсутності підсумкової спільної заяви на саміті Україна – ЄС. Українська держава керувалася принципом: не варто ухвалювати документ, в якому немає національних інтересів. Про це в ефірі Радіо Свобода заявила народний депутат Оксана Юринець. Відсутність комюніке є кроком назад для українських дипломатів, однак не для держави, у свою чергу, наголосив президент Української асоціації зовнішньої політики Володимир Хандогій. Тим паче, це не зменшує важливості саміту для України, додав експерт.
Віталій Портников: Почнемо з конкретики, яку зараз у Києві так серйозно обговорюють. Це те, що саміт не закінчиться підписанням традиційної спільної заяви-документа, яка, як правило, завжди підсумовує дискусії між ЄС і країною, з якою проводиться саміт. При чому, це для нас вже вдруге. І говорять, що це тому, що ЄС не хоче записувати в цій заяві слова про європейську перспективу України, навіть повторювати преамбулу, яка є в Угоді про асоціацію. Це так?
Не маємо замовчувати візової лібералізації. Вже 100 тисяч українців відвідати ЄС. Лише 50 відмовОксана Юринець
Оксана Юринець: Президент України сказав, що цей саміт носить глибокий символічний характер. Якщо в документі немає національних інтересів України, я вважаю, що такий документ не має бути ухвалений. Але ми не маємо замовчувати про інші факти, які стосуються візової лібералізації, яка дала можливість вже 100 тисячам українців відвідати ЄС. І зараз це продовжується дуже активно. Лише 50 відмов.
Я не хотіла б тут відразу шукати зради чи інших речей. Після 144 прийнятих умов, які ми виконали, ми стикнулися так само з європейською бюрократією. Сьогодні також щось є, що заважає. Ці моменти є позитивними в тому, що це відбувається у Києві, що є дискусія, що це народжуватиме якісь нові наступні кроки.
Ми приречені на перемогу. Відсутність заключного комюніке не зменшує важливості самітуВолодимир Хандогій
Володимир Хандогій: Як раніше говорили на дипломатичній службі, ми приречені на перемогу. Навіть відсутність заключного комюніке не зменшує важливості цього саміту. До речі, це втретє, коли не буде спільної декларації. Перший раз це було у 2004 році за відомих обставин, у 2011-у – вдруге, а сьогодні – втретє.
Є один нюанс, Юнкер вручив президенту України ратифікаційну грамоту про ратифікацію Угоди про асоціацію Україна-ЄСВолодимир Хандогій
Є один нюанс, який може замінити цю декларацію. Саме сьогодні Жан-Клод Юнкер вручив президенту України так звану ратифікаційну грамоту, в якій проголошується про ратифікацію Угоди про асоціацію Україна-ЄС і набуття її чинності у вересні цього року. У тексті угоди містяться всі ті констатації, які нам необхідні.
Відсутність комюніке – певною мірою крок назад. Але аж надто надавати цьому якогось значення не вартоВолодимир Хандогій
Звичайно, з професійної точки зору, я розумію тих людей, які працювали. Для них відсутність комюніке – це певною мірою крок назад. І це треба визнати. Але аж надто надавати цьому якогось значення не варто. Треба працювати з ЄС дуже щільно.
Треба більше згадувати про ст. 49 Договору про ЄС, де чітко написано: перспектива членства для будь-якої європейської держави, яка відповідає критеріямВолодимир Хандогій
Відштовхуючись від того, що Угода про ратифікацію ратифікована, містить нам потрібні констатації, їх треба вносити в інші документи, які ми прийматимемо. Мало того, треба більше згадувати про ст. 49 Договору про ЄС, де чітко написано: перспектива членства для будь-якої європейської держави, яка відповідає критеріям. Треба на рівні послів у Брюсселі дуже серйозно поговорити з нашими колегами з ЄС і зрозуміти їхню логіку насправді. Ця логіка стає все менше і менше зрозумілою.
Є питання до Могеріні, яка мала би бути тут. Із 2015 року її не було в Україні. Вона не була на сході, як це робили інші представникиОксана Юринець
Оксана Юринець: Насправді є питання до пані Могеріні, яка мала би бути тут, що було анонсовано. Із 2015 року її не було в Україні. А це важливий саміт. Вона перед тим мала зустріч із Лавровим. Я думаю, що ці питання підійматимуться. Це міністр закордонних справ, яка мала би мати абсолютно певні позиції щодо України. У 2015 році вона приїжджала лише до Києва, не була на сході, як це робили інші представники. Ці питання треба дискутувати. Тому що ми знаємо, що є політики, які пробували щось таки робити, особливо ситуація в ПАРЄ.
– Те, що з 1 вересня діятиме Угода про асоціацію, що реально змінює у стосунках між Україною і ЄС інституційно?
Володимир Хандогій: Інституційно практично нічого не змінює. Тому що угода мала тимчасове застосування в частині ЗВТ Україна-ЄС. З 1 вересня запрацює політична частина угоди. Ми просто входимо формально в рамки наших договірних відносин з ЄС з усіма наслідками, що можуть з цього випливати.
Єдиний інституційний ризик, а, може, й досягнення –моніторинг стану виконання угоди з боку ЄС. Віце-прем’єр заявила, що ми на 35% виконуємо річний план співробітництва з НАТОВолодимир Хандогій
Єдиний інституційний ризик, а, може, й досягнення – буде моніторинг стану виконання угоди з боку ЄС. Нам треба дуже уважно до цього ставитися. Ми знаємо, що в нашій практиці бувають різні варіанти, коли підпишемо, а потім... Наприклад, віце-прем’єр заявила, що ми на 35% виконуємо наш річний план співробітництва з НАТО. Я боюся, щоб у нас угода не виконувалася на 30-35%.
– Пані Юринець, Ви розумієте, що таке виконання угоди, принаймні парламентарями?
Сьогодні Україна єдина держава, яка відкрито протистоїть Росії. Дуже часто європейські держави шукають моменти, щоб не бути настільки публічно категоричними, як це робить УкраїнаОксана Юринець
Оксана Юринець: Це дуже складно пояснювати колегам. Приймати в парламенті законопроекти, які будуть суперечити якимось певним речам, взагалі є недоцільно. Треба слідувати всім директивам. Це дуже ускладнить процес і прийняття законодавчої ініціативи, які будуть з вересня пропонуватися нашими колегами. Для мене це позитивно, тому що ми прагнемо чогось, не розуміючи, що це будуть вузькі правила, вузькі рамки, яких треба буде дуже чітко дотримуватися.
У парламенті занадто багато компромісів, які гальмують процеси реформ в УкраїніОксана Юринець
Але тут є важливим те, що ми отримали додаткові економічні преференції. Важливим і ключовим є питання безпеки. Сьогодні Україна єдина держава, яка відкрито протистоїть Росії, яка робить ці заяви. Дуже часто європейські держави шукають якісь моменти, щоб не бути настільки публічно категоричними, як це сьогодні робить Україна.
– ЄС погодився з тим, що у нас буде антикорупційна палата, а не антикорупційний суд. Про це сказав сьогодні у Києві Жан-Клод Юркер. Такий перехідний варіант – антикорупційна палата в рамках ВСУ. Це компроміс чи ЄС доводиться погоджуватися з парламентськими реаліями?
Це компроміс всередині України. Не впевнений, що в ЄС була жорстка позиція мати антикорупційний суд. Ми вирішили мати палатуВолодимир Хандогій
Оксана Юринець: Багато було розмов про антикорупційний суд, зараз з’являється палата. Я думаю, що, напевне, для того, аби була більша довіра. Бо якось кожен раз шукається щось нове. Я є прихильником того, аби пробувати. Ми, на жаль, дуже довго чекали, боялися, залишали все, як є. Він занадто компромісний. Взагалі у парламенті є занадто багато компромісів, які гальмують процеси реформ в Україні.
Володимир Хандогій: Це, скоріше, компроміс всередині України. Не треба перебільшувати роль ЄС у цьому процесі. Я не впевнений, що в ЄС була жорстка позиція мати антикорупційний суд. І крапка. Ми вирішили мати палату. ЄС прийняв таке рішення. І тепер вони дивитимуться на результати, а в якій обгортці все це буде – це вже трошки друге питання.