У Києві пройшло засідання комісії Україна-НАТО за участю генерального секретаря північноатлантичного альянсу Єнса Столтенберґа, президента України Петра Порошенка і представників усіх 29 країн-членів НАТО. Лідери країн скоординували зусилля з гарантування безпеки в Європі і визначили нові напрямки у підтримці України. Зокрема обговорювали створення нового трастового фонду допомоги.
Засідання комісії, на якій головував президент України Петро Порошенко, присвятили 20-річчю підписання Хартії Україна-НАТО. Її підписали в 1997 році тодішні президент України Леонід Кучма і генеральний секретар НАТО Хав’єр Солана. Цей документ започаткував особливе партнерство між Північноатлантичним альянсом і Україною.
Нині у Києві Північноатлантична рада, представники 29 країн-членів НАТО, обговорювали і координували зусилля з налагодження засад європейської безпеки. Вона, за словами президента України, була підірвана російською анексією Криму і агресією на Донбасі. За словами Петра Порошенка, сьогодні понад 60% українців підтримують євроатлантичну інтеграцію. Вступ до НАТО є пріоритетом України, наголосив керівник держави. Порошенко заявив, що Україна починає дискусію з Північноатлантичним альянсом щодо надання плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО.
На комісії Україна-НАТО обговорили, зокрема, реалізацію спільних проектів співпраці з Україною в рамках трастових фондів. Після початку війни з Росією НАТО запустило шість таких фондів – з фізичної реабілітації (протезування), з логістики і стандартизації, з модернізації систем зв’язку, з кібернетичного захисту, зі створення системи зміни військової кар’єри на професійну цивільну і з розмінування. Ще до війни, на початку двотисячних, НАТО почало фінансувати ще чотири трастових фонди – зі знешкодження протипіхотних мін, утилізації радіоактивних відходів, з розвитку доброчесності і з професійного розвитку.
«Окрім того я запропонував започаткувати новий трастовий фонд, який має сприяти створенню в Україні національної мережі закладів для психологічної реабілітації учасників бойових дій і членів їхніх сімей», – заявив президент України Петро Порошенко.
У пріоритеті НАТО – кіберзлочинність
За словами генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберґа, станом на початок липня 2017 року НАТО виділило на ці фонди близько 40 мільйонів євро. Північноатлантичний альянс надав Україні обладнання для кіберзахисту і зараз фахівці допомагають урядовим інституціям розслідувати кіберзлочини.
Обладнання, яке ми передаємо Україні, дозволить їй визначати винних, знаходити тих, хто стоїть за кібератакамиЄнс Столтенберґ
«Нас непокоять кіберзлочини і тому ми посилюємо заходи з кібербезпеки і в системах НАТО, і в системах наших партнерів, в тому числі і в Україні. Кіберзагрози постійно змінюються, тому нам потрібно адаптувати наші системи захисту. Обладнання, яке ми передаємо Україні, дозволить їй визначати винних, знаходити тих, хто стоїть за кібератаками. Це часто найважливіша задача», – заявив Столтенберґ. Альянс працює над тим, щоб незабаром передати Україні системи захищеного супутникового зв’язку.
Генеральний секретар НАТО наголосив, що Україна бере участь в усіх миротворчих операціях НАТО, зокрема в Афганістані, Косові й Африці. Він закликав Росію вивести тисячі своїх військових з України і припинити військову підтримку бойовиків.
Через агресію Росії НАТО помітно підсилило свою колективну безпеку – втричі збільшили сили швидкого реагування і збільшило військову присутність на східних кордонах блоку, нагадав Столтенберґ.
Крім президента України, голови парламенту і прем’єр-міністра Єнс Столтенберґ зустрівся з українськими ветеранами, які отримали протези і медичну допомогу від трастового фонду. Деякі з них будуть представляти Україну на «Іграх нескорених» у Торонто у вересні 2017 року.
Також у Києві 10 липня відкрили новий офіс представництва НАТО в Україні. «Це унікальне дипломатичне представництво в країні, яка є партнером. У жодній іншій країні такого повномасштабного представництва немає», – зазначила віце-прем’єра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе.
