Західні спостерігачі неодностайні в думці про те, хто стоїть за кібернападами на головний аеропорт Києва, банки, банкомати, інтернет-сайти, муніципальні компанії, магазини та заправки України, адже серед жертв кібернападу є й російська нафтова компанія Роснєфть та данська транспортна компанія Maersk.
Можливо, злочинці використали новий вірус, подібний до вірусу WannaСry, задля того, щоб вимагати викуп. «Нові кібер-можливості не тільки відкривають ринки, але і надають нові можливості заробити – вимагання викупу», – твітує центр ScowCroft.
«Може, це був спершу удар Росії чи України, а потім контрудар. Можливо, обидва обмінялись кіберударами», – твітує німецький економіст Тімоті Еш.
А от Андерс Ослунд бачить російський слід в кібернападі на установи та організації України. «Чи висловить уряд США протест Росії стосовно, імовірно, російського кібернападу на українську інфраструктуру?» – запитує аналітик Atlantic Council Андерс Аслунд, зазначивши, що «проти України відбувається масована кібератака на уряд, банки, мережі, ЗМІ та інші сервери».
То ж чи є кібератака елементом кібервійни Росії проти України?
Нік Білогорський, співзасновник антивірусної компанії Cyphort з Кремнієвої долини, в ефірі «Голосу Америки» висловив власні припущення.
«Автор цього вірусу поки невідомий, це модифікація старого вірусу Petya, який, як уже встановлено, російський. Але поки незрозуміло, звідки відбувається конкретно ця атака (вірусом Petya.А – ред.), – зазначив ІТ-фахівець. – Безумовно, перші атаки відбулися в Україні, певно, це не випадково».
Нік Білогорський додав: «Єдина інформація, яка підтверджує версію, що це російська атака на Україну, – це те, що перші атаки на українських користувачів, за деякими джерелами, були через систему «M.E.Doc» (система електронного документообігу – ред.), це дуже популярна в Україні система акаутингу, бухгалтерського обліку. Її сервери були інфіковані і нові оновлення містили у собі вірус. Тобто першими жертвами атаки стали українські банки і українські бухгалтери».
