Київ – В Україні поширена ідея щодо створення Балтійсько-Чорноморської конфедерації, яка би формувала «пояс безпеки» за умов гібридної війни Росії проти України та поширення впливу пропаганди Кремля на країни колишнього «соціалістичного табору». Польща, у свою чергу, пропонує поширити формат новітнього «поясу безпеки» та економічного співробітництва до Адріатичного моря.
Наскільки реально утворити таку систему регіональної безпеки?
Історія ідеї Чорноморсько-Балтійського (або ж Балтійсько-Чорноморського) союзу, чи то конфедерації, сягає початків відновлення незалежності Латвії, Литви, Естонії, Польщі, України і Білорусі – це початок 1990-х років. І тоді, і нині в основі ідеї конфедерації лежить бажання «молодих демократій» на Півдні, Сході та Півночі Європи не просто позбутись залежності від метрополії (Росії), але і протистояти російській агресії, і посилити військово-технічну та економічну співпрацю поміж собою, знов-таки, задля зменшення економічного впливу Росії, розповідає Радіо Свобода науковець та публіцист Сергій Грабовський.
На сьогодні такий союз має бути більшим, дієвішим – адже у нього наразі незрівнянно більші ресурси (ніж на початку 1990-х)Сергій Грабовський
«У мене є копія унікального документу 1990-х років, який був підписаний представниками двох десятків партій та громадських організацій України, Польщі, Білорусі і Литви про створення Балто-Чорноморського союзу. Звичайно, на сьогодні такий союз має бути більшим, дієвішим – адже у нього наразі незрівнянно більші ресурси (ніж на початку 1990-х – ред.). Такий союз може спинити, з одного боку, російську експансію, а з другого – протидіяти міжнародному ісламістському тероризму», – зазначив експерт.
Військова агресія Росії проти України, як і посилення впливу Кремля на політичні сили у Центрально-Східній та Південній Європі, змінила плани тих, хто підтримує проект створення «поясу безпеки»: так, президент Польщі Анджей Дуда два роки тому запропонував посилити співпрацю поміж країнами басейнів Адріатичного, Чорного та Балтійського морів. Звісно ж, лідером цього регіонального об’єднання у Варшаві бачать саме Польщу, кажуть українські експерти, серед яких і політолог Богдан Олексюк.
Польща була серед лідерів «Східного партнерства», а зараз пропонує свою роль у розв’язанні конфлікту на ДонбасіБогдан Олексюк
«Загрозу з боку Росії відчуває нині Польща: це й історичні фантомні болі, і те, що вона має кордон з Росією, а також – довжелезний кордон з Білоруссю. Звичайно, що Польща від самого початку вступу в Євросоюз намагалась зайняти позицію регіонального лідера. Так, Польща була серед лідерів «Східного партнерства», а зараз пропонує свою роль у розв’язанні конфлікту на Донбасі», – міркує Олексюк у розмові з Радіо Свобода.
«Росія побоюється тих, то може себе захистити» – Курносова
«Пояс безпеки», тобто створення сучасної системи регіональної безпеки між Адріатичним, Чорним і Балтійським морями варто було створювати бодай у 2008 році, коли Росія вела бойові дії проти Грузії й анексувала частину грузинської території, зазначають експерти. Адже агресія Росії проти Грузії десять років тому, нинішня гібридна війна проти України – це реалізація політики президента Володимира Путіна з відновлення новітнього Радянського Союзу. Нехай в інших кордонах, але з тією ж імперською сутністю, якій сусідні держави можуть протиставити потужний колективний оборонний комплекс, економічну та енергетичну незалежність й інформаційну стійкість, стверджує політолог, публіцист, емігрант з Росії Ольга Курносова.
Насправді Росія побоюється тих, хто може себе захиститиОльга Курносова
«Такий «пояс безпеки» варто розбудовувати з урахуванням намірів Путіна поновити радянську імперію, повернувши під вплив Москви колишній «соціалістичний табір». Тож ініціатива формування економічного і безпекового союзу між Адріатикою, Чорним морем і Балтією – корисна і важлива справа. Я вважаю, що актуальним є не лише оборонний блок, а і енергетична та економічна співпраця, а також – сильний інформаційний «фронт». Це все – фактори стримування Росії. Адже насправді Росія побоюється тих, хто може себе захистити», – каже Курносова в інтерв’ю для Радіо Свобода.
Німецький дослідник-політолог Йоанн Заячковскі зауважує: наразі пропонована Польщею структура «Тримор’я» виглядає заслабкою. Адже порозумітись лівим політикам з Болгарії, де досі сильні проросійські настрої, та прозахідним Польщі і країнам Балтії, які провадять антиросійську політику, буде доволі складно.
Історично співпраця між, наприклад, Польщею та іншими країнами, розташованими у «Тримор’ї», тими ж Болгарією та Румунією, не є аж така глибокаЙоанн Заячковскі
«Історично співпраця між, наприклад, Польщею та іншими країнами, розташованими у «Тримор’ї», тими ж Болгарією та Румунією, не є аж така глибока. Адже співробітництво у галузі безпеки є результатом співпраці у галузях економіки, культури, і це дуже важливо», – наголошує Заячковскі у коментарі для Радіо Свобода.
Водночас, на його думку, саме проблеми безпеки і намагання залишитись «у зоні комфорту» на тлі російської гібридної агресії проти європейських демократичних цінностей – це причини об’єднатись державам регіону «Тримор’я». Вкрай важливо, на думку експерта, залучити до формування системи регіональної безпеки Україну як повноцінного учасника, як державу, яка боронить свою територіальну цілісність та європейський вибір від гібридної агресії Кремля.
