Хоча президент України Петро Порошенко досі не втомлювався повторювати, що «Мінськ» не має альтернативи, з’являється щораз більше ознак виснаження безрезультатного мирного процесу і готовності сторін шукати нових підходів.
У понеділок Порошенко відвідав Париж, де узгоджував позиції з новим членом «нормандської четвірки», французьким президентом Емманюелем Макроном, який перебрав естафету від свого попередника Франсуа Олланда.
Коментатори, які стежили за попередніми раундами переговорів керівників України, Німеччини, Франції та Росії щодо врегулювання збройного конфлікту на Донбасі, досить часто іронізували з Олланда, натякаючи, що він ймовірно «грав другу скрипку» поруч з могутньою Анґелою Меркель.
Але Європа досі показувала себе найвпливовішою саме тоді, коли Берлін і Париж діяли узгоджено, тому роль Макрона у будь-якому випадку буде дуже важливою.
Французький президент вже подав певні ознаки його позиції, заявивши в інтерв’ю вісьмом європейським часописам минулого тижня, що «не поступиться» у тому, що він вважає своїм обов’язком захищати Європу та європейських союзників у регіоні.
Кореспонденти британської Guardian, які брали участь в інтерв’ю, дійшли висновку, що Емманюель Макрон вважає нерішучість попереднього президента США Барака Обами і Франції у Сирії однією з причин зухвалості Путіна в Україні.
«США оголосили «червону межу» (про наслідки для режиму Асада за використання хімічної зброї), але вирішили не втручатися. Що послабило Францію? Політичне окреслення «межі», але відсутність наслідків. І що тоді звільнило Володимира Путіна (президента Росії – ред.) в інших операціях? Те, що він бачив перед собою людей, які оголошували межі, але не захищали їх», – цитує Макрона кореспондентка Guardian у Парижі Анжелік Крісафі.
Президентові Порошенку треба буде довести у Парижі, що Україна союзниця Європи на тлі приготувань до зустрічі у «нормандському форматі», яка, за словами президента Франції, повинна відбутися до саміту керівників країн «Групи двадцяти» (7-8 липня) у Гамбурзі.
Завдання Порошенка нелегке, бо Макрон вже показав, що його дратує підхід деяких східноєвропейських країн, які вважають Євросоюз «супермаркетом», до якого вони приходять на усе готове, щоб узяти лише те, що їм хочеться.
Але надією для Києва може бути те, що Емманюель Макрон заявив, що дотримуватиметься принципів, а не лише прагматичних інтересів.
За словами президента Порошенка «левова частина» його переговорів з президентом Макроном у понеділок була присвячена ситуації на сході України, але свій виступ у Парижі він почав з компліментів господареві та повідомлень про економічну співпрацю двох країн:
Минулого тижня Франція разом з рештою країн ЄС проголосувала за продовження ще на півроку санкцій щодо Росії за захоплення Москвою Кримського півострова.
У травні Макрон приймав у Парижі російського президента і показав, що не збирається замовчувати неприємності, коли, стоячи поруч з Путіним на прес-
конференції, назвав російські служби мовлення за кордоном: RT та Sputnik не просто засобами масової інформації, а «агентами впливу», які поширювали фальшиву інформацію під час минулої виборчої кампанії у Франції.
«Ми ніколи не будемо цьому піддаватися», – підкреслив Макрон.
Щодо ситуації в Україні, то французький президент тоді заявляв, що «мирний процес повинен тривати» і закликав до «деескалації» насильства.
Одним з важливих чинників у стимулюванні пошуків активізації Мінського процесу або альтернатив йому стала нова адміністрація у Вашингтоні.
Хоча США офіційно не беруть участі у «нормандському форматі», американська адміністрація відігравала важливу роль у координації тиску на Путіна через запровадження разом з ЄС санкцій щодо Росії.
Нова адміністрація досі подавала суперечливі сигнали щодо Москви. Президент США Дональд Трамп під час виборчої кампанії заявляв, що хоче покращити взаємини з Росією і готовий розглядати можливість скасування санкцій.
Але Конгрес США вимагає від президентської адміністрації посилення тиску на Росію, зокрема через звинувачення про намагання росіян втручатися у політичні процеси в Америці.
