Кожна 113-а людина у світі є вимушено переміщеною – такими є дані Агентства ООН у справах біженців. Україна наразі не надто популярна для біженців країна і є переважно транзитною для виїзду в інші країни. Це пов’язано не лише зі складнощами інтеграції та недосконалим законодавством, а й зі збройним конфліктом, який триває на Сході України. Втім, як зазначають в Державній міграційній службі, зростає кількість біженців із Росії, які просять саме політичного притулку. Часто проблемою стає саме оформлення статусу біженця, який – у подальшому – дає право на громадянство.
Біженці і переселенці – це різні поняття. В першому випадку люди перетинають кордони у пошуках захисту, в другому – залишаються на території власної держави.
Кількість біженців у світі на кінець 2016 року є найбільшою, ніж будь-коли – це 22,5 мільйонів людей. Осіб, які просять притулку та міжнародного захисту – майже 3 мільйони, а внутрішньо переміщених осіб – близько 40 мільйонів (за даними Агентства у справах біженців).
В Україні ці цифри інші. Якщо говорити про біженців, то їх трохи більше трьох тисяч, понад половина з них – чоловіки: переважно з Афганістану (майже 1,5 тисячі) і значно менше з Сирії (446 осіб), Вірменії (194), Азербайджану (157), Росії (133) та Сомалі (133).
Через що росіяни просять притулку в Україні?
За останній рік більшає звернень про статус біженця та політичний притулок від громадян Росії, зазначає директор департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України Наталія Науменко.
Деякі з них відстоювали незалежність України зі зброєю в руках в зоні проведення АТОНаталія Науменко
«До 100 осіб за останній рік звернулися за притулком в Україні. Це ті, які підтримували події на Майдані, підтримували незалежність України, деякі з них відстоювали незалежність України зі зброєю в руках на Сході в зоні проведення АТО і тепер залишилися в Україні, бо розуміють, що не можуть повернутися на територію Росії. Також є громадяни Російської Федерації, які є відомими блогерами, журналістами, політичними діячами, які підтримують опозиційні сили на території Росії. Починаючи з цього року, ми спостерігаємо тенденцію до значного збільшення саме громадян Росії, які приїжджають в Україну з політичних переконань і через переслідування», – зазначила вона в коментарі Радіо Свобода.
Міграційна служба починає вже визнавати росіян біженцями, але хотілося б аби таких визнань було більше, зазначає Олександр Галкін, директор благодійного фонду «Право на захист».
Люди роками не можуть отримати статус біженця
Загалом шукачів притулку в Україні, які подали документи і чекають на затвердження, більше ніж 6,5 тисяч. Отримати статус біженця в Україні вкрай непросто, зазначає Олександр Галкін. Часто ця процедура затягується на роки.
«Знаю людину з Ірану, яка тут вже 8 років. Він вже переподавав документи за новим законодавством і йому знову відмовляють, хоча в нього є серйозна біженська історія, за якою, на нашу думку, його можна прийняти. Взагалі це може тривати 3-4 роки», – зазначає Галкін.
Річард – журналіст із Конго – в Україні вже 6 років. Він мав залишити країну, бо за його матеріали він зазнав переслідування з боку влади. Хоче залишитися в Україні і отримати громадянство. Каже, що роботу знайти не проблема, якщо шукати. Вільно володіє англійською, французькою та українською. А от російську розуміє важко. Втім, статусу біженця досі не має.
«Це дуже довго. Там проблема в довідках. Довідка, довідка, довідка… А зараз це дуже важко», – пояснює він.
Расизм, ксенофобія, важка економічна ситуація, недостатня соціальна підтримка, суперечливе законодавство та корупція перешкоджають інтеграції біженців в Україні. Тож багато з них обирають варіант переїзду до інших країн. Про це мовиться в звіті Агентства ООН у справах біженців.
Особи, яких визнано біженцями в Україні, отримують разову виплату в розмірі менше від 1 долара США, зазначають в міжнародній організації.
Біженці можуть стати громадянами України
Агентство ООН у справах біженців співпрацює з державними органами влади та неурядовими організаціями для надання матеріальної, соціальної і медичної допомоги найбільш уразливим біженцям і шукачам притулку, а також внутрішнім вимушеним переселенцям. За півроку в Агентстві ООН звітують про 1700 відремонтованих будинків і про надання майже 40 тисяч одиниць непродовольчої допомоги на Сході України.
«Масштаби вимушеного переселення змушують нас замислитись над тим, що наше майбутнє залежить від того, як ми відповідатимемо на виклики і що ми з цим робитимемо. Агентство ООН у справах біженців закликає людей по всьому світу, уряди та інституції поновити наші спільні зобов’язання, щоб допомогти тим, хто тікає від війни. Ми закликаємо всіх об’єднати зусилля і підтримати біженців та вимушено переселених осіб», – зазначає Пабло Матеу, представник Агентства ООН у справах біженців.
За 2016 рік заявки на притулок в Україні подали 656 осіб – це майже вдвічі менше, ніж попереднього року. Якщо брати у відсотках, то перша трійка виглядає так: 25% заявників з Афганістану, по 10% – із Сирії та Росії.
Із 2011 року в Україні передбачено дві форми захисту: статус біженця і додатковий захист, проте частка осіб, які отримають додатковий захист, невелика, йдеться у звіті Представництва УВКБ ООН в Україні.
Громадянство України можуть отримати особи, які прожили в країні понад три роки зі статусом біженця, додатковий захист наразі право на українське громадянство не дає, пояснюють в міграційній службі.
